Під час проведення групових інтерв’ю іноді вдаються до однієї хитрості. Порахуйте, скільки разів під час розмови люди вживають одне й те саме слово. Зазвичай це буде адекватним показником того, що для них важливо, про що вони думають і що вони відчувають.
Розмовляючи з Олексієм Макєєвим, послом і спеціальним представником МЗС з питань санкційної політики, я перестав підраховувати одне конкретне слово – «розумний».
Робота Макєєва полягає у співпраці з демократичними союзниками України на Заході та з міжнародною спільнотою в цілому над розробкою каральних санкцій проти Російської Федерації. Слово “розумний” він вживає часто.
Підлеглий Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, Макєєв уже 26 років є кар’єрним дипломатом. Це тонке мистецтво він опанував так вправно, як це тільки можна уявити. Під час переговорів щодо укладення Мінських угод, які, вірогідно, і дали Україні час підготуватись до цього вторгнення, він пробув у кімнаті для перемовин 17 годин.
Крім цього, Макєєв також є патріотом, демократом, мислителем і батьком, який знає, коли необхідно говорити чітко і прямо.
За збігом обставин, 24 лютого, у день початку повномасштабного вторгнення Росії, Макєєв мав виступати з презентацією перед європейськими колегами в Брюсселі. Після того, як він багато років порушував відповідні питання, Макєєв заявив поважному зібранню наступне:
«Сьогодні вранці я розмовляв зі своєю дружиною та донькою в Києві. Вони сказали, що з 4 години ранку на мою країну падають бомби. Тепер ви пригадуєте, що саме вам говорила Україна? «Не чекайте. Введіть санкції. Продемонструйте свою силу, щоб зупинити Путіна, поки ще не пізно».
Але ось ми тут. Тепер, коли Україна привернула до себе увагу Заходу, мені цікаво, на що може розраховувати Макєєв для досягнення результатів. Він зазначає:
Найважливіша риса дипломатії – це довіра. А це певною мірою пов’язано з правдивістю та чесністю. Коли ви вдаєтесь до брехні, ви вже не є ефективні. А вся суть дипломата полягає в тому, щоб бути максимально ефективним для своєї країни
Схоже, що довіра є наріжним каменем української стратегії щодо санкцій. Не просто отримувати “консультації” від союзників стосовно того, що саме може спрацювати, а, радше, бути надійним партнером країн “Великої Сімки”, готувати й проводити зустрічі на вищому рівні – часто і на ранніх етапах, оскільки політика твориться спільно та впроваджується «розумними» методами.
Таким чином, починаючи з 24 лютого, Макєєв провів понад 80 днів на різних дипломатичних майданчиках Європи. Його метою, по суті, було закріплення «розумних санкцій». І оскільки факти свідчать про те, що Російська Федерація впевнено крокує до дефолту, що п’ять губернаторів пішли у відставку, аби тільки не потрапити до санкційних списків, і що військові стикаються зі значними труднощами з поповненням запасів зброї, то на шляху до цієї мети були зроблені значні успіхи.
У розумінні Макєєва розумні санкції охоплюють такі поняття, як розумна координація, розумні цілі та розумна комунікація.
Розумна координація означає сприяння тому, щоб різні країни з різними економіками та різною політичною культурою вживали спільні заходи. Обов’язковим тут є міжнародний підхід, який усуває лазівки для осіб або компаній з санкційних списків, що підтримують здатність Росії агресивно розгортати свої війська.
Я взяв 15 заяв щодо санкцій, які Держдепартамент США зробив з 24 лютого, і порівняв їх із заявами союзників Америки. Все надзвичайно чітко розкладено по поличках, починаючи від заборони перетину кордонів до блокування банківських рахунків та переслідування сімей ключових діячів режиму Путіна. Кожен, хто стикався з урядовою бюрократією, знає, як важко домогтися одноголосності у власному уряді, не кажучи вже про десяток іноземних. Для цього, серед іншого, треба мати непересічний інтелект.
Макєєв говорить про санкції як про “останній мирний засіб, що дозволить вам самим не опинитись на полі бою”. Але санкції дуже схожі на зброю, на ті самі стінгери чи джавеліни, бо ключовою є саме точність. Розумні цілі є важливим, хоч іноді й неочевидним фактором. За словами Макєєва, можна досягти цілі, застосовуючи принцип «слідуй за грошима» - термін, запровадження якого Макєєв відносить до заслуг колишнього американського дипломата та координатора Держдепартаменту США з питань санкцій Дена Фріда.
Наприклад, за пропозицією України американські та інші санкції перервали закупівлю Росією маловідомих хімічних каталізаторів, які необхідні для виробництва палива, що фінансує дві третини російської економіки.
Інші цілі, вартістю у кілька мільярдів, не настільки нішеві. Я запитую Макєєва, чи можливі санкції, які зупинять закупівлю Європою російського палива. Він відповідає: «Безумовно. Попереду серйозні зміни. Ще місяць тому ніхто не міг уявити собі заборону на імпорт російської нафти. Зараз над цим активно працюють».
Дипломатів іноді звинувачують у тому, що вони працюють в тепличних умовах та дистанціюються від політики та виборців. Однак важко вдавати, що економічні санкції проти такої сильної економіки не мають зворотного ефекту у вигляді витрат а отже, підтримки населення і, зрештою, голосів.
Тут Макєєв радить своїм колегам використовувати розумну комунікацію, або бути чесними та відкритими зі своїм суспільством. Чи достатньо вони роблять, питаю я, а він відповідає: «Поки що ні, але вони починають усвідомлювати всю важливість ситуації. Треба чесно пояснити виборцям, що ціна бездіяльності чи статус-кво вища, ніж ціна санкцій. І це також стосується соціально відповідального бізнесу».
Я розповідаю послу про компанію Canva – хрестоматійну історію успіху австралійських програмістів, серед цінностей якої заявлено “бути хорошими людьми”, і про те, що наразі компанію публічно критикують за її позицію стосовно війни. Схоже, що їхній продукт графічного дизайну все ще доступний російським клієнтам. Макєєв коментує:
«Відверто кажучи, ми були здивовані - але приємно здивовані - кількістю компаній, які розуміють, що таке соціально відповідальний бізнес, і які припинили свою діяльність в Росії. Не можна торгувати кров'ю. Якщо ж ви продовжите, то це вам обійдеться набагато дорожче. Ви ж не хочете бути такими, як компанії, що отримували свій прибуток від нацистів. Будучи вірним зобов’язанням, я звернувся до Київської школи економіки з проханням провести аналіз, і вони мають звітувати переді мною. Ми будемо вживати заходів у випадку [недотримання умов]».
Мій співрозмовник повідомляє, що невдовзі, вперше за довгий час, повернеться додому. У Києві після тотального розгрому російських військ на околицях знову квітнуть каштани та шумлять модні кафе. Макєєв може повертатися сюди, знаючи, що він зробив дуже розумні речі не лише для свого рідного міста та свого народу, а й для світової демократії.
Такий моніторинг дотримання умов також є прикладом креативного державного управління від Макєєва. Включно з посадовими особами Міністерства закордонних справ України, які працюють над санкціями, зараз існує команда з близько 200 дослідників і науковців, у тому числі зі Стенфордського університету, політологів, бізнесменів, стратегів цифрових технологій та інших фахівців, які роблять свій внесок у розробку українського підходу до санкцій.
