ОлекВолодимир Ар’єв – український журналіст, депутат, колишній віце-президент Парламентської Асамблеї Ради Європи.

[Клітіна] По-перше, скажіть, як війна вплинула на роботу парламенту?

[Ар’єв] Війна безумовно негативно вплинула на роботу парламенту, але зараз ситуація налагоджується. У перші кілька тижнів війни, і з міркувань безпеки ми збиралися лише для голосування. Минулого місяця депутати повернулися до обговорення питань у парламенті. Тож поступово, крок за кроком, повертаємося до звичайної парламентської роботи.

Ми проводимо засідання принаймні раз на тиждень, іноді раз на два тижні, а обговорення порядку денного між керівниками фракцій та депутатських груп проводяться перед засіданнями.

У нас є певні проблеми з парламентською координацією та співпрацею, яка наразі перебуває під контролем правлячої більшості. Наприклад, спікер парламенту намагається відсторонити опозиційних депутатів від парламентської кооперації, що я не вважаю нормальним.
Нам потрібна єдність і єдина позиція на міжнародному полі, щоб показати, що всі політичні сили, [правляча] коаліція та опозиція, єдині в прагненні до перемоги над російськими загарбниками.

[Клітіна] Які види реформ є головними на порядку денному, для досягнення  стандартів ЄС, та що сприятиме процесу інтеграції до ЄС?

[Ар’єв] Я дуже сподіваюся, що Україна зможе отримати статус кандидата у члени ЄС у червні.

Чесно кажу, що Україна ще не відповідає всім Копенгагенським критеріям (правила, що визначають право країни на вступ до ЄС). Я вже не кажу про Маастрихтські критерії (економічні показники країни для вступу в ЄС).

Копенгагенські критерії чітко вказують, що членом ЄС може бути лише країна з демократією та верховенством права. Основою цих елементів є справедлива, незалежна та чиста судова система. Тож наш головний пріоритет– працювати над реформуванням судової системи, на основі якої зможуть розвиватися інші речі.

Україна також повинна децентралізувати свій уряд, і не повинно бути одного центру для всіх систем державного управління. Зараз ми маємо президента і моно-більшість. Держави ЄС, які досягли найбільшого успіху на шляху до членства в ЄС, мали баланс у своїй системі управління. Неможливо рівно встояти на одній нозі, тому важливо мати достатню кількість стовпів, щоб державна система була стабільною.

Тож, по суті, ми маємо переглянути й розширити чинну систему управління до відповідності стандартам ЄС, а після цього працювати над економічними питаннями.

[Клітіна] Розкажіть, будь ласка, більше про децентралізацію: що саме Україна має зробити?

Advertisement
Advertisement
Advertisement
Advertisement

[Ар’єв] Я вважаю, що ми повинні більше працювати над економічною та фінансовою децентралізацією. Українська фінансова система наразі надмірно зарегульована Національним банком. Існування вільних банківських відносин у фінансовій системі є життєво важливим, тому необхідна дерегуляція української фінансової системи.

Мене трохи налякала заява міністра фінансів Сергія Марченка в інтерв’ю журналу «Економіст». Він сказав: «Якщо війна триватиме довго, економіка України не витримає. Україні слід різко підвищити податки і навіть націоналізувати деякі підприємства». Я не думаю, що це хороша ідея. Певен, що це знищить нашу економіку.

Під час війни ми повинні продовжувати докладати зусиль для підтримки українського війська, а також думати про те, як ми будемо існувати після закінчення війни. Я зробив багато пропозицій щодо цього. Нам потрібно визначити, яку систему ми будуватимемо. Країни Балтії та Польща показали хороший приклад, тож треба дуже серйозно вивчити їхній досвід, працювати крок за кроком і враховувати передові практики.

[Клітіна] Що, на вашу думку, покладе край цій війні та забезпечить європейську та українську безпеку?

[Ар’єв] У довгостроковій перспективі лише НАТО, або такий сильний блок, як НАТО, може гарантувати безпеку Україні. Росія після війни залишиться нашим агресивним сусідом, і метою спільних зусиль України разом з усім цивілізованим світом має стати демілітаризація Росії – вирвати отруйні зуби з пащі змії. Це важлива річ, яку ми маємо зробити. Тривала загроза з боку Росії означає, що Україна не стане надто привабливою для іноземних інвесторів, навіть якщо наша економіка та судова система стануть набагато сильнішими, ніж зараз.

Головне для України – не витрачати багато грошей на красиві новобудови, а віддавати перевагу обороні. Ключовий урок, який ми повинні винести з війни, полягає в тому, що системи протиракетної протиповітряної оборони є життєво важливими, і ми повинні інвестувати в сильну оборонну стратегію.

Україні також потрібно думати про короткострокові рішення, наприклад, про гарантії інших держав. Я підтримую переговори за участю Міністерства закордонних справ і президента Зеленського, але сподіваюся, що вступ до НАТО не буде виключено з порядку денного України. Інакше ці короткострокові рішення не матимуть сенсу.

[Клітіна] Дуже дякую за інтерв’ю.

Advertisement
Advertisement