Колима – реґіон в басейні річки Колима на Далекому Сході Росії. Його адміністративним центром є місто Магадан.

Поняття “Колима” склалося у 1920-30-ті роки, коли тут відкрили родовища золота та інших корисних копалин.

З 1932 до 1954 року тут були виправно-трудові табори з особливо важкими умовами роботи в’язнів.

Якщо я скажу, що саме тут опинився віце-президент Сполучених Штатів, ви не повірите.

Тим часом і ця історія невигадана.

Advertisement

Віце-президент називався Генрі Воллес.

На Колиму його скерував президент Франклін Рузвельт у травні 1944 року.
Воллес і з ним шість осіб через Аляску летіли в Китай, але на три дні зупинились на Колимі.

Звісно, Рузвельт, який симпатизував Сталіну, свого заступника зеком не зробив. 

Його цікавило видобування золота через проблеми оплати ленд-лізу (lend – позичати, lease – здавати в оренду). 

За цією програмою Сполучені Штати частково на безоплатній основі передавали своїм союзникам боєприпаси, техніку, продовольство.

Для сталіністів підготовка відвідування американською делеґацією колимських золотих копалень було справою нечуваною, адже цього району з його НКВД-трестом навіть не було на звичайних географічних картах.

Advertisement

Величезна територія Далекого Сходу просто позначалася як Хабаровський край.

Начальник управління держбезпеки Хабаровського краю Сергій Ґоґлідзе і начальник Дальстроя Іван Нікішов не лише успішно бенкетували з гостями.

Вони зробили так, щоб американці не помітили, що перебувають у столиці краю таборів.

У Магадані, наприклад, вартові вежі в найближчому таборі були спиляні, а арештанти отримали вихідний день. На полиці селищного магазину були викладені всі «заначки», і торгівля велася так, як ніби не було війни.

Американці ніби нічого не помітили, а потім полетіли у Комсомольськ-на –Амурі і до Караґанди. 

Advertisement

Як в тих місцях, буквально нашпигованих таборами і табірними пунктами, можна нічого не помітити з повітря – це питання.

Напевно, для цього треба бути віце-президентом.