Незважаючи на розмови в ЗМІ про близькість перемовин і впевненість адміністрації Дональда Трампа в необхідності змушення Росії до миру, активність бойових дій в Україні – не знижується. Кожну ніч від кількох десятків до більш ніж сотні ударних БПЛА атакують українські міста, кожен день слідують удари балістичними ракетами навіть по містах глибокого тилу України, завдаючи численних страждань цивільним – кожен день гинуть люди, ще десятки – отримують поранення, руйнуються об’єкти інфраструктури, житлові будинки, втрачається майно.
Втім, українські рятувальники, медики і комунальні служби творять справжні дива – вони примудряються ліквідовувати наслідки обстрілів буквально за лічені дні. Іноді вже на наступний день після важкого обстрілу все так, ніби нічого не сталося. Як їм це вдається?
Уламки ракети пошкодили газопровід та будинки на Полтавщині: є постраждалі
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Відео версію ви можете переглянути тут.
Це місце виглядає цілком цивільно і безпечно – навколо багато людей, їздять автобуси і тролейбуси, таксі підбирають громадян. Це Лук’янівка – місцевість недалеко від центру Києва, яка регулярно піддається варварським ракетним обстрілам – останній стався тут трохи більше тижня тому
Тоді росіяни нанесли удар кількома балістичними ракетами. Четверо людей загинуло, деякі заживо згоріли в своїх автомобілях біля вестибюлю станції метро. Персонал місцевого Mcdonald’s в останній момент встиг забігти в Укриття – всі залишились живі.
Так виглядало це місце через кілька хвилин після удару – відео нам надіслав один з очевидців. Одна з ракет перетворила проспект в озеро.
«Приїхала я на місце за годину після прильоту і ситуація була жахлива. Були досить значні руйнування самої споруди станції і самого покриття. Вирва 50-60 квадратів, вибиті вікна і двері навколо, зруйновані зупинки громадського транспорту. Навколо тече вода, бо був перебитий магістральний водогін. Жахливе видовище», - каже Людмила Ободзінська, начальник Шевченківського управління КП «Київавтодор»
Вона керує місцевою комунальною службою, яка займається ремонтом та утриманням доріг. Вона прибула сюди однією з перших. Поки пожежники продовжували рятувати людей та боротися зі стихією, її команда почала розчистку з метою подальшого ремонту дороги. Це не кажучи про те, що всі чекали повторного удару росіян в будь-який момент.
«Завдання завжди одне, це справа честі – максимально територію прибрати і забезпечити дорожній рух, бо місто продовжує жити і треба рухатись без перешкод. Ми намагаємося працювати швидко, дорога має бути безпечною завжди. В умовах воєнного стану ми давно навчилися переформовувати свою роботу, з простих прибиральників і дорожників на оперативників по прибиранню та ліквідації наслідків. О 8 ранку в той день сюди прибула дорожня служба, ремонтна група і група прибирання, змінили свою роботу всі хто був в той день, і в 9 ранку після дозволу поліції ми прибрали з метрополітеном територію, добу тривав ремонт водопостачання і електромережі, і вже за добу ми приступили до відновлення покриття. О 15 годині відновили рух тролейбусів в обох напрямках », - розказує Ободзінська.
Не менш активно працювали поряд і співробітники станції метро Лук’янівська. Ракетний удар відбувся рано-вранці, близько шостої години. Це неймовірно, але вже о 12 годині в той же день станцій відновила роботу і почала приймати і випускати пасажирів.
«Вітражі, вестибюльна вхідна-вихідна група, світловий купол, вітражі першого поверху, конструкції другого поверху, були майже повністю знищені. Першочергові задачі були виконані орієнтовно за 5 годин. Це очищення від уламків, демонтаж елементів, які несли загрозу пасажирам, розчистка шляхів для пасажирів…. До 12 години в той же день станція була готова для пропуску пасажирів», - каже Іван Бірюков, начальник дистанцій і тунельних споруд Сирецько-Печерської лінії Київського метрополітену
Зараз робітники провадять косметичні роботи – зашивають вікна розбитої будівлі деревом та лагодять стіни, щоб весь персонал станції міг працювати як зазвичай. Обіцяють закінчити за кілька днів.
Сергій Ліщинський – бригадир. Він відновлював всі станції Київського метро після обстрілів, встиг попрацювати на всіх небезпечних ділянках. Каже – навіть страшно, руки самі все роблять, навіть коли працюєш під час тривоги.
«Відновлюємо станцію після обстрілів російських шакалів… Ну треба ж комусь працювати, прилетить так прилетить, що ж тут зробиш. Не раз вже потрапляли під обстріли в Києві. Я працюю по всьому метрополітену, де у нас критична ситуація. Всі лінії обслуговував», - каже Ліщинський.
Як київським комунальникам це все вдається?! Самі вони не розривають своїх секретів, та кажуть – незважаючи на втому, для всіх це справа честі – відновити функціонування міста якомога швидше. Десь допомагає професіоналізм.
«Я думаю, так працюють комунальні служби всіх районів, просто нам більше дістається обстрілів, ми центральний район, тож досвіду більше, а так вимоги однакові для всіх – що б не сталося, рух має бути відновлений максимально швидко», - розказує Ободзінська.
«Це вже четвертий серйозний обстріл, і ці роботи неодноразово здійснювались. Це не роботи капітального характеру, це роботи по забезпеченню функціонального призначення об’єкту, створення нормальних умова для працівників станції, і всі ці роботи виконувались вже чотири рази», - каже Бірюков.
А для Сергія Ліщинського це просто справа всього життя – що б не робили росіяни, він – завжди на своєму місці. Йому каже, 61. З них 40 – він присвятив київському метрополітену.