Іслам  — не пересічний солдат.

«Якщо росіяни візьмуть мене в полон, то обмінювати не будуть», – каже чеченець, що воює на боці української армії.

«Вони мене катуватимуть, а потім покажуть по телебаченню».

Цей 33-річний дисидент та біженець, що перебував в Польщі майже два десятиліття, у квітні вступив до батальйону Шейха Мансура. Створений у 2014 році після анексії Криму Росією, підрозділ здебільшого складається з ветеранів чеченських воєн.

Advertisement

Свою назву він отримав на честь чеченського військового командира, який у XVIII столітті боровся проти російської експансії на Кавказі. Ця назва нагадує, що чеченська боротьба за незалежність зовсім не нова.

Кілька сотень чоловіків з голеними головами та довгими, як в Іслама, бородами зголосилися допомогти Україні відбити напад Росії.

Іслам не каже, скільки саме бійців у його батальйоні та де вони дислокуються.

Він хоче зберегти їхні особи в таємниці, побоюючись репресій проти родичів у Чечні.

Бо зовсім поруч за лінією фронту стоять вірні Кремлю чеченці. Вони служать разом із «кадирівцями» — чеченськими ополченцями зі зловісною репутацією, що воюють на боці російської армії.

Advertisement

Кажуть, що їх 8 000, проте ця цифра не була підтверджена.

«Ми хочемо показати, що не всі чеченці схожі на них — багато хто з нас бачить у росіянах агресорів і окупантів», — каже Іслам під завивання сирени протиповітряної оборони.

Для нього війна тут — це дежавю.

«Це наче подорож у минуле, продовження того, що почалося на Кавказі», — спокійно каже він, виходячи з поспіхом пофарбованого фургона з розбитим лобовим склом.

Відлуння війни

Понад два десятиліття тому столицю Чечні Грозний спіткала доля, подібна до Маріуполя: місто вщент зруйнували російські бомби.

Невелику республіку з переважно мусульманським населенням спустошили дві жорстокі війни. Остання війна, яку Путін розпочав у 1999 році, привела до влади авторитарного президента Чечні Рамзана Кадирова, якого звинувачують у нещадному придушенні опозиції.

Advertisement

В результаті в Європі, Туреччині та ОАЕ сформувалася чеченська діаспора, яка налічує приблизно чверть мільйона.

«Я вирішив приєднатися до батальйону заради честі чеченців, яких Москва намагається виставити терористами», — каже Іслам, якому погрожували за те, що він викладав в Інтернеті докази воєнних злочинів Росії.

Заступник командира батальйону Мансур, 40-річний бувалий солдат, каже: «Двоє наших загинули, інші отримали поранення. Але важливо, що ми тут. Нам є чому навчити українських бійців».

Advertisement

Чеченські бійці офіційно не входять до складу української армії. Їхня зброя – трофейна, годують їх місцеві жителі — переважно православні християни, які, здається, ставляться до них прихильно.

«Ми тут не для того, щоб нав’язувати ісламську віру — ми тут, щоб боротися зі спільним ворогом і захищати свободу», — заявив Мансур.

Оригінал англійською тут