Я – Маріуполь

Керівник центру підтримки переселенців “Я Маріуполь” Ярослав Кільдішов розповів Kyiv Post, як центр допомагає маріупольцям, яким вдалось евакуюватися з Маріуполя до Києва. Втратити свій дім – це трагедія для кожного. Мешканці Маріуполя опинились не лише без даху над головою. Багато з них назавжди втратили надію на повернення до звичного життя.

26 травня в Києві запрацював центр переселенців “Я Маріуполь”, який допомагає ВПО з Маріуполя, що втратили свій дім, рідних та надію на звичне життя. Від часу заснування центру підтримки по допомогу вже звернулось близько 4 500 маріупольців. Центр знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 39.

“Ми просто чекали на момент, тому що виїхати не можна було”, – розповідає колишній мешканець Маріуполя Сергій Плужніков. Частина його сім’ї залишилась в окупованому місті. “Якщо розповідати про саму втечу, то коли лінія фронту була вже за 100-150 метрів від дому, стало зрозуміло, що далі вже діватись нікуди. Коли ти чуєш протягом тижня, як це до тебе наближається, то ти вже розумієш, що далі тут залишатись нема ніякого сенсу. Я бачив вибухи…. Там прилітали і снаряди, і ракети. Це ми бачили все своїми очами….Ми виїхали 15 березня…Будинок, з якого ми втекли, повністю зруйнований”.

У волонтерському центрі переселенці з Маріуполя можуть отримати гуманітарну, юридичну та психологічну допомогу. В установі працюють юрист, терапевт та психолог. Переселенці можуть отримувати гуманітарну допомогу, продукти харчування, раз на два тижні. У центрі допомоги також працює дитяча кімната.

Житло і робота – це дві найбільші проблеми з тих, з якими сьогодні стикаються маріупольці. З житлом переселенцям центр поки що не має можливості допомагати. А щодо працевлаштування – у центрі вже є певне розуміння, як волонтери допомагатимуть маріупольцям. До процесу пошуку роботи для переселенців вже долучилась КМДА, а також міські центри зайнятості.

Філософія центру звучить так: “Маріупольці працюють для маріупольців”. Працівники центру повністю розуміють тих, хто приходить до них, оскільки самі пережили таку ж трагедію. Це дозволяє зрозуміти психологію людей, що звертаються по допомогу.

Ініціатива створення центру належить міському голові Маріуполя Вадиму Бойченку. Усього в Україні існує 4 центри, що допомагають переселенцям з Маріуполя, – у Дніпрі, Запоріжжі, Вінниці, а тепер і в Києві. Також керівництво планує відкрити подібні центри допомоги в Кропивницькому, Хмельницькому, Львові, Одесі та Івано-Франківську. Центр допомагає переселенцям адаптуватись і соціалізуватись.

“Ми ні на краплину не сумніваємось у наших воїнах, тому сподіваємось, що скоро ми повернемося в Маріуполь, коли його звільнять від цих негідників-окупантів, і будемо вже відбудовувати нове місто – сучасне, стильне, зовсім новий і вільний Маріуполь”, керівник центру Ярослав Кільдішов розповідає Kyiv Post.

Переважно центр фінансується Маріупольською міською радою і  частково – Київською міською адміністрацією, що допомогла з приміщенням. Крім того, центр має партнерів, які допомагають надавати гуманітарну допомогу маріупольцям. Серед них – “World Center Kitchen”.

“Є дрібні, є великі – такі, як “World Center Kitchen”. Сьогодні, наприклад приїхала пекарня і сказала: “Давайте ми будемо возити хліб!” Ми будемо працювати над цим питанням. Є просто люди, які приходять і кажуть, що готові накупити на 5 тисяч гривень що завгодно”, – сказав Ярослав Кільдішов.

Оскільки дуже багато маріупольців звертається до центру саме по психологічну допомогу, окрім штатного психолога, до нього вже долучилися психологи з волонтерської організації, що співпрацює з КМДА.

Ярослав Кільдішов намагається дивитись на речі оптимістично: “У кожного свій біль, розумієте, це трагедія. Ми намагаємось відволіктись від цього, переключитись, зрозуміти, що треба жити не тільки минулим, а вже думати про майбутнє, як ми будемо повертатися, як ми будемо відбудовувати нове місто, незважаючи на трагедію”.

Ярослав Кільдішов розповідає про те, що наразі відбувається в Маріуполі, окупованому російськими загарбниками: “Зараз епідемічна ситуація на межі гуманітарної катастрофи. Багато тіл ще під завалами. Багато завалів ще не розібрали. Багато людей поховано у дворах. Тому зараз розпочинаються спалахи холери. Про що можна говорити, якщо люди готують на вогні? Газу нема. Місцеві спеціалісти пустили воду газовою трубою. Це середньовіччя”.

Керівник центру допомоги додає: “Дуже важливо людям не лише дати надію, а й показати мету, до якої ми йдемо, – це максимально згуртуватися, максимально соціалізуватися, максимально бути корисним своїй країні і вже в майбутньому рухатись поетапно до нашої головної мети. Збройні сили України нам допоможуть здобути перемогу, а ми зі свого боку в тилу зробимо усе можливе”.