У Малі помічена велика колона російської техніки: підкріплення для наступників ПВК “Вагнера”?

18 січня в соцмережах з’явилися фото і відео, на яких видно велику колону російських танків, бронемашин, артилерійських систем та іншої військової техніки біля столиці Малі Бамако.

Російський Telegram-канал “Военный информатор” ідентифікував різні передові військові засоби, зафіксовані на майже годинному відео, в тому числі танки Т-72Б3М, бойові машини піхоти БМП-3, бронетранспортери БТР-82А, бронеавтомобілі “Лінза” і “Тигр”.

Також можна було побачити бронеавтомобіль “Спартак” із гарматою С-60, вперше показаний на російському форумі “Армія-2023”, поряд із новітніми броньованими вантажівками КамАЗ-4385, які почали використовувати у війні проти України лише минулого року.

Більше по темі

Росія не винна у пошкодженні кабелів у Європі

Упошкодженнях підводних кабелів у Європі винні старі судна та їхні недосвідчені екіпажі, хоча інші джерела кажуть, що важко підтвердити чи спростувати причетність.

Як випливає з повідомлень, частина цієї техніки була перекинута з Сирії, де Росія скоротила свою військову присутність. Решта, маркована для перевезення негабаритним залізничним транспортом, була доставлена безпосередньо з Росії.

Малійські офіційні особи заявили, що ця техніка призначена для їхніх збройних сил, але російські військові експерти і блогери припускають, що основним одержувачем є “Африканський корпус” – підрозділ, створений Міністерством оборони Росії як наступник ПВК “Вагнера”.

Російський “Центр аналізу стратегій і технологій” повідомив, що до складу колони входили сім танків Т-72Б3, п’ять БМП-3 і ще понад 50 одиниць бронетехніки.

“Африканський корпус”, сформований наприкінці 2023 року, координує військову присутність Росії в Африці, зосереджуючись на регіоні Сахеля, включно з Малі, Буркіна-Фасо та Нігером. Українське військове видання Defense Express назвало цю групу, яка діє під безпосереднім контролем Міноборони Росії, “реінкарнацією підрозділів ПВК “Вагнера”“.

Defense Express також повідомляє, що за масштабами озброєння колона порівнянна з усіма малійськими збройними силами, “потенційно навіть перевершуючи їх”. Видання зазначило, що в Україні Росія втрачає таку кількість техніки за кілька днів.

За даними The Military Balance 2024, раніше сухопутні війська Малі, що налічують 19 000 військовослужбовців, мали на озброєнні лише два десантні танки ПТ-76, п’ять броньованих розвідувальних машин БРДМ-2, 63 бронетранспортери і 274 колісні броньовані машини. Малійська артилерія налічувала понад 30 гаубиць Д-30 і реактивних систем залпового вогню БМ-21 “Град”.

Залишається незрозумілим, скільки російських військовослужбовців наразі перебуває в Малі, а також повна кількість озброєння і техніки в розпорядженні “Африканського корпусу”.

Як раніше підкреслювала агенція Франс Пресс (AFP), Росія, яка після повномасштабного вторгнення в Україну стикається зі зростаючою ізоляцією на Заході, налагоджує нові партнерські відносини в Азії, Африці та на Близькому Сході. Москва позиціонує себе як противагу тому, що вона називає домінуванням Заходу на світовій арені.

У грудні 2024 року президент Росії Владімір Путін підтвердив свою прихильність до Африки, заявивши: “Наша країна і надалі надаватиме всебічну підтримку нашим африканським друзям у різних сферах”.

У його посланні, яке міністр закордонних справ Серґєй Лавров зачитав міністрам закордонних справ і високопосадовціям африканських країн, йдеться про те, що зв’язки Росії з Африкою останніми роками “все більше і більше зміцнюються”.

Росія відігравала значну роль в Африці ще за радянських часів, а в останні роки вона розширює свій вплив на континенті, особливо у військовій та економічній сферах.

Після 2020 року, переживши військові перевороти, три західноафриканські країни, які раніше були французькими колоніями – Нігер, Малі та Буркіна-Фасо – зайшли під “парасольку” Росії.

Російські найманці, в тому числі з ПВК “Вагнера” або її наступника “Африканського корпусу”, зараз підтримують уряди кількох африканських країн, а російські “радники” співпрацюють із місцевими чиновниками.

За даними державної компанії «Рособоронекспорт», лише у 2023 році Росія експортувала до Африки озброєння на суму понад 5 мільярдів доларів. Окрім того, великі російські корпорації мають значні інвестиції на континенті. Наприклад, алмазодобувний гігант “Алроса” працює в Анголі та Зімбабве, а енергетичний титан “Лукойл” зберігає присутність у Нігерії, Гані, Камеруні та Конго.

Російська риторика проти західного “неоколоніалізму” знаходить відгук у деяких африканських лідерів. На грудневій конференції “Росія-Африка” 2024 року міністр закордонних справ Малі Абдулай Діоп заявив, що “Росія не є і ніколи не була колоніальною державою”.

Він додав: “Навпаки, вона стояла пліч-о-пліч із африканськими народами та іншими народами по всьому світу, щоб допомогти їм вийти з колоніальної системи”.

Малі зблизилася з Москвою після військових переворотів, а російські військові інструктори допомагають їй у десятирічній боротьбі проти ісламістських повстанців.

Після приходу до влади в результаті перевороту 2020 року військове керівництво Малі визначило своїм пріоритетом звільнення всієї країни від сепаратистів і джихадистських угруповань, пов’язаних із “Аль-Каїдою” та “Ісламською державою”. Під керівництвом полковника Ассімі Гойта хунта розірвала свій багаторічний союз із Францією і переорієнтувалася на Росію.

Однак деякі аналітики ставлять під сумнів справжні наміри Росії. Хоча вона дійсно була колоніальною державою у XVIII-XIX століттях, розширюючи свою територію в Європі, Сибіру, на Кавказі та в Центральній Азії, вона ніколи не колонізувала африканські землі.

Скептицизм щодо глибини інтересу Росії до Африки зберігається. Бакарі Самбе, директор Інституту Тімбукту в Дакарі, сказав AFP: “Чи буде Росія проявляти такий самий інтерес до Африки, якщо конфлікт в Україні завершиться?”.

У серпні 2024 року Київ розкритикував рішення Малі розірвати дипломатичні відносини з Україною через нібито підтримку сепаратистських повстанців у союзній Росії країні.

Малі звинуватила Україну в наданні розвідданих повстанцям, які, за повідомленнями Kyiv Post, були використані для знищення десятків найманців “Вагнера” та малійських солдатів під час інтенсивних бойових дій у липні.

Малі оголосила про розрив із “негайним вступом у силу”, посилаючись на загадковий коментар представника української військової розвідки Андрія Юсова, який заявив, не уточнюючи подробиць, що повстанці отримали “всю необхідну інформацію”.

Міністерство закордонних справ України назвало рішення Малі “недалекоглядним і поспішним”, розкритикувавши військову присутність Росії в Африці. Там заявили, що цей крок викликає “жаль”, і що Малі пішла на нього “без ретельного вивчення фактів і обставин... і без надання жодних доказів причетності України”.

Очолювані туарегами сепаратисти стверджують, що в липневих боях загинули 84 бійці “Вагнера” і 47 малійських солдатів. Україна засудила ПВК “Вагнера” як контрольоване Кремлем угруповання і звинуватила його у використанні терористичних методів і скоєнні воєнних злочинів як в Україні, так і в Африці.