Аналітики проєкту “Інформаційна оборона” пропонують традиційний огляд найбільш актуальних подій за минулий тиждень.

Ідуть запеклі бої у Лисичансько-Сєверодонецькій агломерації, Україна отримала перемогу на великій геополітичній шахівниці, Кремль продовжує проведення інформаційно-психологічної операції, намагаючись “протиснути” ідею мирних переговорів з Україною.

– Ситуація на фронті

Advertisement

Ситуація на фронті залишається важкою. Основні події, як і в попередні тижні, розгортаються на Сході, де російські окупанти намагаються оточити угруповання ЗСУ в районі Лисичансько-Сєверодонецької агломерації. За наказом Генштабу, українські війська, застосовуючи тактику маневрової оборони, відійшли до Лисичанська та зуміли уникнути оточення в районі Гірського та Золотого.

ЗСУ продовжує контранаступальні дії на Херсонському напрямку та в районі Ізюма, де наші захисники намагаються перерізати лінії комунікації угруповання противника, яке наступає на Слов’янськ.

На фронт надходить сучасна західна зброя, зокрема системи високоточного залпового вогню HIMARS, що дозволяє підсилити вогневу потужність української армії. З допомогою цих систем була знищена значна кількість складів боєприпасів і два командні пункти армійського рівня, що загальмувало наступ російських окупантів на Слов’янському напрямку.

Advertisement

27 червня лідери країн-членів НАТО мають прийняти рішення про масштабну програму переозброєння України. Детальніше про це – в наступному огляді.

Без сумніву, російські ЗМІ будуть використовувати у своїй пропаганді тимчасові успіхи окупантів у Сєверодонецьку. Однак із стратегічної точки зору ворог не досяг вирішальної переваги, битва за Донбас продовжується, на окремих напрямках ЗСУ вдало контратакують. Ситуація складна, але контрольована.

Advertisement

 – Перемога на зовнішньополітичному фронті: Україна – кандидат на вступ до ЄС.

23 червня 2022 року відбулося засідання Європейської ради за участі лідерів країн-членів ЄС, на якому було одноголосно прийняте історичне рішення –Україна отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу.

У своїй попередній розвідці аналітики проєкту “Інформаційна оборона” вже писали, що таке рішення має для України радше стратегічні, довготермінові, а не короткотермінові наслідки. Нижче коротко про них.

Отже про головне: екзистенційні наслідки – українці як нація зробила свій світоглядний геополітичний європейський вибір, однозначно продемонструвала свою прихильність до демократичних цінностей. Українці є європейцями.

Advertisement

Політичні наслідки – Україна є кандидатом на вступ до союзу, який здатен надати  їй серйозну політичну підтримку.

Останній приклад такої політичної єдності ЄС – це Литва, яка заборонила транзит до Калінінграду товарів, що потрапили під антиросійські санкції Євросоюзу. Зі свого боку, у відповідь на тиск Росії ЄС надає Литві потужну невійськову підтримку.

Політична  підтримка України стане більш консолідованою та ефективною, для цього будуть задіяні додаткові механізми ЄС.

Фінансові наслідки – своїм останнім рішенням Євросоюз надав кредит для макрофінансової стабілізації України в розмірі 9 млрд. євро. Статус кандидата  передбачає доступ і до інших фінансових інструментів розширення, зокрема для реалізації інфраструктурних проєктів.

Наприклад, Польща переважну частину коштів на свої інфраструктурні проекти – а це десятки мільярдів євро – отримала саме в статусі кандидата на вступ до ЄС.

Advertisement

Бізнесові наслідки – виконуючи Угоду про асоціацію з ЄС, Україна впровадила вже 70% європейських норм і правил. Європейський економічний простір – це зовсім інший бізнесовий та інвестиційний клімат, це правила гри, які сприяють розвитку бізнесу.

Українські підприємці отримають нові можливості для розвитку та торгівлі з країнами ЄС. У свою чергу статус кандидата – це свого роду страховий поліс для іноземного бізнесу, який ризикне провадити свою діяльність в Україні.

Зрозуміло, що окрім виконання семи «домашніх» завдань від ЄС, нам доведеться пройти досить довгий переговорний шлях, який може зайняти не один рік. Війна теж не сприяє проведенню таких перемовин. За оцінками українських посадовців, процес вступу України до Європейського Союзу завершиться до 2029 року.

Advertisement

Сподіваємося, що Україна стане частиною Європейського Союзу значно раніше, адже ми за це заплатили кров’ю тисяч українців.

– Російські наративи та спеціальні інформаційні операції

Останнім часом Кремль продовжив інформаційну спецоперацію з нав’язування тез щодо необхідності припинення вогню та проведення мирних переговорів між Україною та Росією.

“Продаж” Україні так званого італійського мирного плану закінчився невдачею. Після візиту до Києва французький президент Емануель Макрон, німецький канцлер Олаф Шольц та італійський прем’єр Маріо Драгі займають тверду проукраїнську позицію.

Однак російські пропагандисти вирішили використовувати інші канали для просування своїх наративів. 18 червня широковідоме у вузьких колах видання The National Interest опублікувало пропозиції з 15 пунктів до мирного плану між Україною та Росією.

Засновником цього видання є відомий радянсько-російсько-американський політолог Дмитро Саймс, який, за свідченням екс-агента КДБ Юрія Швеця, був інфільтрований у США ще радянською розвідкою у 70-ті роки минулого століття.

Що передбачає цей мирний план, який нав’язується агентами впливу Кремля?

Зрозуміло, передбачається конституційний нейтральний статус України, її роззброєння під контролем Росії, міжнародно-правове визнання окупації Криму, проведення референдуму “на штиках” про статус Донецької та Луганської областей, зняття санкцій з Росії та скорочення української армії до 150 тисяч військових.

Загалом це знайомий набір російських “забаганок”, які абсолютно неадекватні політичній та воєнній ситуації в Україні. Зрозуміло, що навіть щось подібне до цього плану не знайде підтримки ані в українському суспільстві, ані в української влади, ані у наших партнерів.

Але Росія вперто намагається просунути свої наративи серед американського істеблішменту. 24 червня впливове видання Politico опублікувало інформацію про зустріч російського посла у США Анатолія Антонова і Дмитра Саймса з колишнім послом США в Афганістані Займаєм Халілзадом, на якій обговорювалося “залаштункове перемир’я” Росії та України.

Навряд чи такі пропозиції отримають підтримку західних урядів, серед яких склався чіткий консенсус – “нічого про Україну без України”. Сьогодні наші партнери – і “стара Європа”, і США, і Велика Британія, і Польща, і балтійські країни, і країни Центральної Європи – дотримуються консолідованої позиції: вони не повинні втручатися у процес мирних переговорів між Україною та Росією.

Так, прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон попередив, що країни G7 та союзники по НАТО не можуть заохочувати Україну погоджуватися на невигідні умови миру в той час, як жорстока війна Росії затягується.

Але Кремль не розуміє таких  простих речей і вперто наступає на ті ж самі граблі, об які вже боляче ударився 24 лютого, коли очікував, що російські війська будуть зустрічати з квітами.  За інформацією військового експерта Олега Жданова, Москва організовує зустріч у Біловезький пущі, на якій планує підписати угоду про створення так званого “Союзу слов’янських держав”.

А тепер увага: угода буде підписана за участі Росії, Білорусі та України (!). За Україну підпис поставить засуджений в Україні президент-утікач Віктор Янукович. Легітимність цього підпису в нашій державі буде дорівнювати нулю.

Російський політичний клас не розуміє Україну, українців, наші суспільні настрої. Утопічні та ефемерні політичні конструкції, які вигадують російські спецслужбовці та політтехнологи, ніколи не будуть втілені в життя, оскільки не мають в Україні ніякого громадського підґрунтя для своєї підтримки.

Все буде Україна!