На саміті в замку Ельмау в Баварії глави держав та урядів провідних промислово розвинених держав Заходу продемонстрували єдність стосовно Росії. Вони вирішили продовжувати підтримувати Україну «стільки, скільки буде потрібно». Вони також пообіцяли інвестувати приблизно 567 мільярдів євро для підтримки новоутворених країн та країн, що розвиваються.
Сьогодні європейська преса обговорює висловлювання та обіцянки світових лідерів, які були присутні на саміті G7. Ось кілька думок із добірки європейських видань, представлених eurotopics.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Стратегія Італії ослабла
У кращому випадку рішення про обмеження цін на енергоносії, найбільшим прихильником якого виступає прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі, буде ще раз відкладено в остаточній декларації, нарікає Ла Стампа:
«Той факт, що Драгі не зміг реалізувати свою стратегію на зустрічі двадцяти семи минулого тижня, послаблює італійську лінію. Байден в принципі не заперечує проти такого підходу, але він не готовий тиснути на Шольца – чи, по суті, на всіх європейських партнерів. Рішення, якого домагається Драгі, — це надання мандату міністрам енергетики G7 «терміново розглянути питання про встановлення обмеження цін» на енергоносії. Відчуття нагальності проблеми підштовхує прем’єр-міністра продовжувати тиск на 27-ку, але ті сповнені рішучості відкласти все до жовтня».
Всупереч законам ринку
«Коммерсант» не вважає, що пропозиція США щодо обмеження ціни на російську нафту спрацює:
«Кожен, хто коли-небудь спостерігав за спробами уряду встановити обмеження ціни на товар, який користується великим попитом – будь то цукор, бензин чи долари – міг переконатися, наскільки утопічною є ця ідея. Закони економіки такі ж непереборні, як і закони фізики: коли зростає попит на товар, зростає і його ціна. І якщо ви намагаєтеся штучно обмежити цю ціну, ви створюєте дефіцит і чорний ринок, де ціна буде ще вищою, оскільки учасники ринку враховують додаткові витрати та підвищені ризики, пов’язані з обмеженнями».
Перші кроки до нового світового порядку
Frankfurter Rundschau хвалить Олафа Шольца за запрошення глав держав і урядів Індії, Сенегалу, Південної Африки, Аргентини та Індонезії:
«Навіть якщо замок Eльмау й не є ареною глибоко вкоріненого братерства, Шольц все ж виглядає лідером зі своєю концепцією нового світового порядку. Він хоче згуртувати демократії проти Росії, а також проти Китаю. Майже всі країни G7 виступають за впровадження «інвестиційної ініціативи» для бідних країн, щоб конкурувати з Пекіном.
Так, цей саміт G7 може обійтись не дешево, і йому не вистачає кліматичної самосвідомості, як і попередніім кільком самітам, але це, безсумнівно, не просто посиденьки».
Не завжди гарна ідея змагатися у темпах з Пекіном
Neue Zürcher Zeitung попереджає про спокуси, які можуть виникати в ході реалізації інвестиційного плану G7 на 600 мільярдів доларів:
«Серед експертів з питань розвитку Китай має репутацію удавано щедрої держави, яка надає кошти іншим країнам, а потім використовує інвестиції, щоб зробити країну-рецепієнта залежною від себе. У той час, як європейці довго розмірковують над економічною доцільністю проекту, пропонують «допомогу тим, хто допомагає собі» та узгоджують екологічні умови, китайські гроші і досить часто китайська будівельна бригада вже давно прибули на місце. Через це для Заходу є спокуса час від часу багато на що заплющувати очі у гонці з Китаєм і надавати позику швидко, щоб надати її взагалі. Але ЄС і країни G7 мають протистояти спокусі робити це».
Зайві саміти
Поважне видання Les Echos критикує зустрічі G7 за їхню низьку ефективність:
«Те, що раніше не було вирішено, тут ніколи не вирішиться. G7 має закріпити Паризьку угоду? Зараз ми спостерігаємо, як вугілля повертається. Чи варто намагатися зупинити війну? Ми загрузли у війні як ніколи раніше глибоко, і вигнання Путіна з нетривалої G8 після його вторгнення в Крим не надто зупинило його подальші кроки. Це має запобігти ескалації холодної війни між Пекіном і Вашингтоном? Зовсім протилежне спостерігаємо після того, як Сі Цзіньпін разом з Путіним три дні тому провів конкуруючий саміт з країнами БРІКС».
G7 вже не така сильна, як колись
Захід втратив економічну владу, а, отже, і політичний вплив після 1990-х років, пише економіст Лукаш Кованда на Echo24:
«Від саміту G7 не можна очікувати нічого революційного. Усі ефективні санкції, які мав у своєму розпорядженні Захід, уже діють. Вони мають на Росію глибокий, але поступовий вплив. Але що послаблює країни Заходу – це те, що вони більше не домінують у світі економічно, як це було в 1990-х роках. Якби такі економіки, як Китай, Індія, Індонезія, Саудівська Аравія та інші, долучилися б до санкцій проти Росії, вони були б незрівнянно більш ефективними. Але цього не станеться».
Шанс зупинити Путіна
Саміт G7 дає можливість створити більш потужний альянс проти Росії, коментують політологи Діна Шмельц і Сузі Деннісон у La Libre Belgique:
«Щоб підтримати запеклу боротьбу України та посилити економічний тиск на Росію міжнародних санкцій, країни G7 мають тепер збільшити військову підтримку України та ще посилити санкції. Міцного трансатлантичного альянсу буде недостатньо, щоб мобілізувати міжнародну систему та притягнути Росію до відповідальності. Але це може забезпечити міцну основу для спонукання інших глобальних партнерів до об’єднання зусиль у підтримці заходів з відновлення миру та справедливості».
Знайти своє місце в новому світовому порядку
Принаймні, цей союз міг би привнести певну стабільність у сучасний світовий хаос, пише Tages-Anzeiger:
«Якщо гості G7 – від Аргентини до Індії та Сенегалу – зрозуміють, що їм вигідно стати на бік регульованої вільної торгівлі та демократії, це було б перемогою в теперішній період вибудовування нових блоків …Повернення до глобалізації нульових і 2010-х не буде. Росія вийшла з кола західних держав. Китай вирішив (принаймні за Сі Цзіньпіна, і, в будь-якому випадку до наступного партійного з’їзду) грати на боці Путіна. Тому у спільноти G7 залишається не багато варіантів: вони повинні знайти своє місце в новому світовому порядку і пом’якшити удари».
Проштовхнути обмеження цін на російську нафту
Corriere della Sera сподівається на чіткі слова про можливість обмеження ціни на нафту:
«Існує певна невизначеність щодо пропозиції США ввести обмеження ціни на російську нафту, що матиме подвійний ефект: з одного боку, обмежуватиме фінансові можливості Росії, з іншого – пом’якшить вплив ціни на енергоносії на Заході. Ідея, запропонована Байденом і підтримана Францією та Італією, все ще натикається на застереження з боку Німеччини. …Щоб бути ефективним, цей захід мав би застосовуватися великою кількістю країн, виходячи далеко за межі G7 і починаючи з 27 країн Європейського Союзу».
Оригінал англійською тут
