Колишній ведучий Fox News назвав захоплення Кремлем Криму та вторгнення на Донбас “незначним інцидентом”.

Заяви Хеґсета про Україну, війну та окупацію

Піт Хеґсет, якого Дональд Трамп призначить на посаду шефа Пентагону, виступив у вівторок перед комісією Сенату. Під шквалом вороже налаштованих законодавців, які розпитували його про сексуальні домагання та надмірне вживання алкоголю на робочому місці, він зробив неправдиві та оманливі заяви про вторгнення Росії в Україну, про відносини США з друзями та союзниками, а також про бойові операції США проти ІДІЛ.

Advertisement

Його також двічі запитували, чи виступає він за продовження потужної підтримки України з боку США, і двічі він уникав відповіді на це запитання.

Повний відеозапис слухань щодо затвердження Хеґсета на посаді доступний тут:

Сказане Хеґсетом, що не відповідає фактам

  • У відповідь на запитання сенатора Ріка Скотта (штат Флорида) Хеґсет заявив, що військове вторгнення Росії у 2014 році та окупація близько 20 відсотків території України були “незначним інцидентом”. Це неправда.

Більшість коментарів Хеґсета під час слухань, які тривали чотири години, мали мало спільного з Росією та Україною. Але, відповідаючи на запитання Скотта про те, як можна покращити набір до армії США, Хеґсет сказав, що з обранням Трампа американські збройні сили очолюватиме досвідчений головнокомандувач, який зможе переконати більше громадян добровільно йти на службу.

Advertisement
Ізраїль підтвердив погодження припинення вогню з ХАМАС
Більше по темі

Ізраїль підтвердив погодження припинення вогню з ХАМАС

Наразі ЦАХАЛ готується прийняти заручників, яких звільнять бойовики ХАМАС із сектору Гази.

“Минуле – це пролог. Наші воїни розуміють, якого головнокомандувача вони отримають в особі президента Дональда Трампа. Того, хто стоїть за їхніми спинами. Того, хто дає їм чіткі завдання. Того, хто рішуче закінчує війни. Питання України вже піднімалося [під час попередніх слухань], і він гарантує, що нові війни не будуть розпочаті. За Барака Обами було незначне вторгнення до Криму, за президента Трампа – нічого, а за адміністрації Байдена – тотальне вторгнення Владіміра Путіна в Україну. Такого не було за Дональда Трампа».

Насправді, військове захоплення Росією Криму в 2014 році було не “незначним інцидентом”, як висловився Хеґсет, а найбільш відкритим і кричущим військовим вторгненням однієї європейської держави в іншу з часів Другої світової війни.

Advertisement

Російські війська оточили українські військові бази, взяли в заручники або просто ув’язнили українських урядовців і громадських лідерів, а також за допомогою сфальшованих під дулами автоматів виборів встановили в Криму проросійський «уряд». Близько 2,8 мільйона українських громадян опинилися під владою підконтрольного Кремлю уряду, який використовував поліцейську тактику, таку як використання інформаторів і масові арешти, для придушення інакомислення. Репресії були особливо спрямовані на мусульманське, тюркомовне, етнічне татарське населення, яке налічувало близько 300 000 осіб і зазнавало переслідувань з боку “православної” влади.

Advertisement

Хеґсет взагалі не згадав про військове вторгнення Росії в Донецьку і Луганську області України в 2014 році, про запеклі бої з використанням танків, бомбардувальників і важкої артилерії з обох сторін, про те, що близько трьох мільйонів людей були змушені покинути свої домівки. Близько чотирьох мільйонів українців опинилися під російською поліцейською владою. У 2014-2015 роках на Донбасі загинуло близько 14 000 людей.

За більшістю оцінок, з 2017 по 2020 рік – за першого президентства Трампа – під час бойових дій на Донбасі загинуло від 3 до 5 тисяч українців. Основна політика адміністрації Трампа щодо бойових дій на Донбасі полягала в ігноруванні їх. Всупереч твердженням Хеґсета, тодішня адміністрація не робила жодних спроб припинити бойові дії.

Advertisement
  • У відповідь на запитання сенатора Анґуса Кінга (штат Мен) Хеґсет сказав, що саме зміни, внесені Трампом у правила ведення бойових дій у Сирії, призвели до поразки ісламського терористичного угруповання ІДІЛ. Це за більшістю показників не відповідає дійсності.

Хеґсет сказав: “Коли президент Трамп вперше обійняв посаду президента, ІДІЛ лютувала в Іраку, і мені, як людині, яка провела там багато часу разом з іншими залученими до цієї місії, було дуже важко бачити, як майорить чорний прапор ІДІЛ. І те, що зробив президент Трамп, розв’язало руки бійцям. Це змінило правила ведення бойових дій, це розв’язало руки бійцям, і це дозволило їм завершити свою місію і розгромити ІДІЛ”.

Ісламське фундаменталістське і фактично терористичне угруповання ІДІЛ було на піку свого впливу в 2014 році, керуючи урядом на кшталт халіфату в деяких частинах Іраку і Сирії. Міжнародна інтервенція проти ІДІЛ на чолі з США, Росією, країнами НАТО та коаліцією ісламських держав на чолі з Саудівською Аравією розпочалася задовго до вступу Трампа на посаду президента. Американські війська здебільшого завдавали ударів безпілотниками і брали участь у відносно невеликій кількості наземних боїв.

Advertisement

Боротьба проти ІДІЛ за Трампа

На момент вступу Трампа на посаду в січні 2017 року боротьба проти ІДІЛ в Іраку вже майже завершилася, а операції в Сирії були згорнуті. Найгучніший військовий інцидент за участі американських військ, що діяли проти ІДІЛ у Сирії за часів адміністрації Трампа, стався у 2019 році, коли пара безпілотників, якими керували наземні оператори американського спецназу, помилково влучила в табір сирійських біженців біля міста Багуз, у результаті чого загинули 64 дітей і жінок. Пентагон у відповідь на статтю в New York Times заявив, що удари були “законною самообороною” і були “пропорційними”, і що “були вжиті відповідні заходи, щоб виключити присутність цивільних осіб”.

Видається, що загибель цивільних сирійців у Багузі могла спричинити саме більша свобода у веденні бойових дій, надана Трампом американським військам, що діяли проти ІДІЛ.

На момент приходу до влади команди Трампа ІДІЛ була майже розбита і котилася  до повної поразки. Є мало доказів того, що додаткові удари США, які вихваляє Хеґсет, серйозно змінили цю траєкторію.

  • Сенаторка Джекі Розен (Невада) висловила занепокоєння, що зовнішньополітична риторика Трампа і Хеґсета про “Америку понад усе”, відштовхне союзників, без яких США не зможуть ефективно протистояти викликам з боку Китаю і Росії. Хеґсет заявив, що США є сильним і надійним союзником, особливо під керівництвом Трампа, проте дії першої адміністрації Трампа суперечать твердженням Хеґсета.

Хеґсет сказав сенаторці Розен: “Наші друзі у світі не мали кращого союзника, наші союзники і партнери не мали кращого друга, ніж президент Дональд Трамп, який відновив альянс НАТО, який в усьому підтримував Ізраїль, чого не робила нинішня адміністрація”.

Слова Хеґсета про НАТО прямо суперечать документам НАТО. Основним напрямком діяльності адміністрації Трампа в 2017-2021 роках був тиск на західноєвропейських членів Альянсу, щоб вони витрачали більше коштів на оборону. На момент відходу Трампа з посади у 2021 році лише 6 із 25 країн-членів НАТО витрачали на оборону 2% ВВП або більше. Коли Трамп вступав на посаду, таких держав було 4.

Що змінилося за каденції Байдена?

За наступної адміністрації Байдена, значною мірою у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну, 2-відсоткового показника досягли вже 23 з 25 країн-членів НАТО. За будь-якими мірками, твердження Хеґсета про те, що зовнішня політика Трампа сприяла посиленню НАТО, є хибним. Насправді, вторгнення Кремля в Україну, і створення міжнародної коаліції адміністрацією Байдена активізувало НАТО.

Твердження Хеґсета про те, що “наші друзі у світі не мали кращого союзника”, за більшістю показників є очевидно неправдивим (хоча, можливо, воно наштовхує на філософське питання про визначення дружби). Як би там не було, послужний список адміністрації Трампа за 2017-2021 роки містить переконливі приклади того, як дружні країни зазнавали нападів, які Америка ігнорувала або кидала ці країни під колеса автобуса.

Рішення адміністрації Трампа вести прямі переговори з талібами у 2018 році і виключити з цих переговорів представників підтримуваного США уряду Афганістану було широко сприйняте проамериканськими афганцями та іншими американськими союзниками як зрада афганської демократії і вихід США з війни. Деякі історики проводять паралелі між виведенням американських військ і остаточним захопленням Афганістану талібами після укладеної Трампом мирної угоди з ними і відмовою США від підтримуваного ними режиму у В’єтнамі в 1973 році.

Рішення адміністрації Трампа не надавати Україні суттєвої військової підтримки з 2017 по 2021 рік, коли російські війська вже окупували близько 18 відсотків території України, а на сході України точилася гаряча війна між українськими та підтримуваними Росією силами, широко сприймається в Україні як політика, зумовлена прагненням Трампа до тісніших відносин з Росією та її авторитарним президентом Владіміром Путіним за рахунок української демократії, свободи та національного суверенітету. Найактивнішими прихильниками України протягом 2017-2021 років були географічно близькі до Росії європейські держави – такі, як Литва, Польща та Грузія.

Питання про Україну, від яких ухилявся Хеґсет

Хеґсет щонайменше двічі ухилявся від прямих запитань про Україну та Росію, навіть не намагаючись відповісти на них. Він просто мовчав, поки не закінчився час для запитань.

  • На запитання сенаторки Джекі Розен, чи планує він у майбутньому “стояти за Україну” і чи знає він, як Трамп планує швидко припинити війну в Україні, Хеґсет відповів: “У таких питаннях я завжди чітко й якнайкращим чином направлятиму президента Сполучених Штатів”. Він не відповів на її наступне запитання про те, чи поступки Путіну заохотять Китай і його лідера Сі Цзіньпіна, і тут час, відведений Розен на запитання, закінчився.

На запитання сенатора Анґуса Кінга (штат Мен), чи виступає Хеґсет за те, щоб США перестали допомагати Україні, Хеґсет відповів: “Сенаторе... це політичне рішення на рівні президента, і він дуже чітко дав зрозуміти, що хотів би бачити кінець цього конфлікту. Ми знаємо, хто є агресором. Ми знаємо, хто хороший хлопець. Ми хотіли би бачити це якомога вигіднішим для українців. Але ця війна повинна закінчитися”. Кінг заявив, що Пекін розглядатиме відмову США від України як сигнал, що адміністрація Трампа не буде серйозно протистояти китайському вторгненню на Тайвань, і запитав, чи повинні США підтримувати Україну з огляду на це. Хеґсет не відповів, і відведений на запитання час закінчився.