Сьогодні на просторах Інтернету розповсюджується теза про те, що такі росіяни, як Максим Кац, Ілля Варламов, Юрій Дудь допомагають якимось чином боротися із системою в Росії. Та «якщо їх ображати, то вони перестануть допомагати боротися». Це закид на лібералізацію ставлення українців до російських ґвалтівників після війни, така собі реінкарнація таких постатей, як Шарій чи Мураєв. Річ у тому, що дані особи не закликають росіян до дій, аби змінити систему, натомість закликають українців не говорити погано про росіян, а також спотворюють історію та відверто маніпулюють фактами, виставляючи війну конфліктом двох держав, де винні обидві.
Наприклад, Максим Кац наголошує на тому, що у війні винен той, хто стріляв та той, хто віддав наказ, а всі інші – невинні жертви системи, які нічого не можуть змінити. А Ілля Варламов у своєму відео транслює історію України в російській інтерпретації, ототожнюючи нашу та їхню культуру.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Якщо ж розглянути детальніше діяльність Юрія Дудя, то там також неприхованою ниткою тягнеться відбілювання репутації росіян та зняття з них відповідальності. У своїх відео він проштовхує наративи про єдність народів, які говорять однією мовою задля подальшої неможливості відділитися культурно та духовно українцям від росіян. Юрій Дудь не знімає відео про звірства на окупованих територіях, не знімає вщент зруйновані міста російською армією, він знімає відео саме про «хороших росіян», які є також корисними й для західної аудиторії у контексті зняття санкцій.
Щобільше, проаналізувавши діяльність Юрія у медіапросторі, то можна знайти свідчення про те, що він підтримував окупацію Криму, не підтримував революцію Гідності, транслював типові наративи про «розширення кордонів НАТО», а також «8 років бомбардувань Донбасу Україною», розповсюджував фсбешні наративи про мовний конфлікт в Україні, а також описував відносини України та Росії як «конфлікт, де винні обидва».
І хочеться також провести цілком логічний ланцюжок про фінансування «опозиційного ліберального» ютуб-каналу. Якщо зазирнути у біографію Юрія, то можна там знайти працю на кремлівських каналах «НТВ» та «Росія 2», газпромівських каналах по типу «Матч». На останньому закрилася програма, на якій працював Юра у 2016 році й невдовзі після цього на початку 2017 року він відкрив свій канал. Перші випуски якого одразу набирають багатомільйонні перегляди. На такий акт потрібні величезні гроші на команду, гостей і рекламу каналу, а звідки вони взялися — історія замовчує.
Тож, Юрій дедалі більше виглядає альтернативним проєктом ФСБ «Соловйов для молоді» – псевдоліберал-опозиціонер, якого ніхто не чіпає, тому що він транслює потрібні для Кремля наративи. А також за деякими даними ідеолог кампанії «За Путіна» колишній депутат Госдуми від партії «Єдина Росія» Костянтин Риков володіє 50% контенту каналу Юрія Дудя.
Вищеперелічені пропагандисти працюють у повному консенсусі із доктриною Валерія Герасимова (начальник Генштабу РФ). Досягнення цілей повинно бути отримано шляхом широкого набору не військових інструментів – політичний та дипломатичний тиск, економічні санкції, економічна блокада, розрив дипломатичних відносин, формування проросійських політичних сил, явної та таємної дипломатії, завоювання симпатій населення. Останнім пунктом, а також налаштуванням населення у вірному для Росії напрямку займаються такі люди як Варламов, Дудь, Кац, Шарій.
Адже, перше завдання інформаційної війни — підштовхнути жертву до добровільного бажання споживати інформацію з джерел країни-агресора.
Проте все одно хтось припустить, що «це хоча б щось» і своїми відео Юрій та інші можуть хоч якось достукатися до росіян — це в цілому може мати місце в реальності. Однак до українців це ніяк не стосується. Нам не потрібно дивитися росіян, щоб розуміти, що відбувається в Україні. Бо використовуючи подібний контент ми можемо самі потрапити на гачок альтернативної пропаганди про «щасливе спільне минуле» та те, що росіяни такі ж самі жертви режиму, як ми — війни. Крім цього, переглядаючи російський контент — ми спонсоруємо його творців, які, своєю чергою, як мінімум сплачують податки в державі-агресорі, що йдуть на фінансування війни.
Однак хочеться поставити питання — а як українці сепаруються від російського псевдоопозиційного контенту, якщо його транслюють в ефірі «Єдиного марафону» на каналі Ріната Ахметова «Україна 24»? Ведучі Медвечука вже неодноразово запрошували до себе на ефір Максима Каца. До речі,
щодо відсторонення прихильників Медведчука від журналістської діяльності (Тигран Мартиросян, Василь Голованов, Наталка Влащенко, Тетяна Гончарова, Назар Довгий, Володимир Полуєв, Анна Степанець) — українці збирали підписи. Але на цю петицію відповів заступник керівника Офісу Президента Кирил Тимошенко словами про надання шансу для виправлення.
