Найбільший німецький виробник озброєнь зробив ще один крок до ще вагомішої присутності в збройовому виробництві України, передавши її Збройним силам (ЗСУ) – точно в строк – першу бойову машину піхоти Rheinmetall Lynx. Про це у вівторок повідомила газета Frankfurter Allgemeine Zeitung.
Інші німецькі та українські ЗМІ повідомили, що бойова машина піхоти (БМП) Lynx (Рись) є першою з десяти, які ЗСУ випробують на полі бою. У жовтні генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер в інтерв’ю українським ЗМІ заявив, що будівництво виробничої лінії Lynx в Україні вже розпочалося, і що, якщо все буде добре, перша машина зійде з конвеєра «до кінця року».
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
До цієї середи ціна акцій Rheinmetall підскочила з $630 до рекордних $668, що є значним стрибком на тлі різкого зниження більшості з 40 компаній, що входять до основного німецького фондового індексу DAX.
Капіталізація концерну зі штаб-квартирою в Дюссельдорфі становить $28,5 млрд, і він є 26-м за величиною в Німеччині, про що свідчать дані, опубліковані групою компаній marketcap, що займається моніторингом ринків.
БМП Lynx KF41 - що про неї відомо
Lynx KF41 (Kettenfahrzeug – нім. “гусенична машина” – ред.) – це важка бойова машина піхоти, призначена для транспортування піхоти і ведення ближнього бою. Її основним озброєнням є 30-мм автоматична гармата, що стріляє вдосконаленими снарядами, які вибухають у повітрі. Деякі версії, представлені Rheinmetall, були оснащені ізраїльською протитанковою ракетою Spike. Машина спроєктована таким чином, щоб її можна було легко модернізувати. Rheinmetall збирає Lynx на заводі в Угорщині.
Lynx схожа на американську БМП Bradley. Українська армія використовує Bradley з початку 2023 року, отримавши станом на сьогодні близько 300 таких машин.
Bradley популярні серед військових завдяки своїй вогневій потужності, швидкості та міцній конструкції, що дозволяє їм витримувати серйозні удари без шкоди для солдатів на борту. Німецька Lynx, розроблена вже в ХХІ столітті, має кращі датчики, ефективнішу броню й точнішу гармату, але важить більше і, ймовірно, коштує дорожче за Bradley.
Офіційні особи як у Берліні, так і в Києві заявили, що українські бойові бригади будуть оснащені БМП Lynx, але кількість машин і джерела фінансування не оприлюднили.
Постачання БМП Lynx на початку січня українським військовим – точно за графіком Паппергера – відбулося після грудневої заяви Rheinmetall про те, що український уряд замовив 180 000 35-мм боєприпасів HEI-T (осколково-фугасні з трасуючим елементом) для зенітних систем часів “Холодної війни” Gepard, які Німеччина подарувала Україні.
ЗСУ широко і успішно використовують свої ЗРК Gepard, яких в Україні 55 одиниць, для виявлення і знищення російських ударних безпілотників дальнього радіусу дії. За словами представника компанії, замовлення на суму в «десятки мільйонів євро» фінансується Німеччиною.
20 грудня Rheinmetall підписав угоду з представниками групи розробників EPSO-G і литовської компанії Giraitės про будівництво заводу з виробництва 155-мм артилерійських снарядів для української армії – найважливішими боєприпасами, що не менш важливі ніж FPV-дрони. Rheinmetall володітиме 51% контрольного пакету акцій, решта буде у власності місцевих фірм. Початкові витрати становлять близько $270 млн, а серійне виробництво має розпочатися наприкінці 2026 року.
У четвертому кварталі 2024 року Україна закупила безпосередньо у Rheinmetall кілька десятків тисяч 155-міліметрових порохових зарядів на суму близько 10 млн доларів США. Ці заряди є критично важливими для артилеристів, адже без заряду гармата чи гаубиця не вистрілить. Постачання заплановане на січень цього року.
У грудні минулого року німецький уряд зробив ще одне замовлення, спрямоване на подолання проблем у ланцюжку постачання: ЗСУ отримають 20 БМП Marder, на заміну яким згодом прийдуть Lynx.
Скільки бронетехніки Німеччина вже передала Україні - що варто знати
За інформацією Бундесверу, Німеччина вже передала ЗСУ майже 140 БМП Marder, а також 103 основні бойові танки Leopard 1 A5, 18 основних бойових танків Leopard 2 A5 і близько 200 легких броньованих машин.
Перед передачею Україні Rheinmetall провела модернізацію «Мардерів», «Леопардів» (обох типів) і деяких легких бойових машин. У червні спільне підприємство на чолі з Rheinmetall відкрило завод на заході України, який виконуватиме більшість робіт з поточного та капітального ремонту та модернізації цієї техніки.
Ймовірно, найбільшою і – особливо для українських піхотинців – найважливішою ініціативою Rheinmetall натепер є контракт, підписаний наприкінці 2023 року, який зараз виконується, на постачання «десятків тисяч» 155-мм гаубичних снарядів.
На 2025 рік уряд Німеччини виділив сотні мільйонів євро на фінансування виробництва. Також Берлін може укласти контракт на загальну суму 1,35 мільярда доларів на постачання Україні 155-мм снарядів Rheinmetall до 2029 року.
Окрім ремонтного заводу Lynx, Rheinmetall також встановлює лінію з виробництва 155-мм снарядів в Україні. Згідно з меморандумом про взаєморозуміння від лютого 2024 року, проєкт «охоплює повне технічне оснащення заводу аж до введення в експлуатацію... із загальною вартістю в межах тризначного діапазону в мільйони євро».
У червні концерн повідомив, що обладнання для виробництва вже замовлене, і що завод може розпочати роботу «за 24 місяці». Умови власності подібні до литовського заводу: Rheinmetall володіє контрольним пакетом 51%.
У березні в інтерв’ю газеті Süddeutsche Zeitung Паппенбергер заявив, що до 2027 року Rheinmetall вироблятиме понад мільйон 155-мм снарядів на рік в усьому світі.
Як повідомляє українська оборонно-дослідницька група «Мілітарний», Rheinmetall також планує побудувати в Україні заводи з виробництва пороху та зенітної зброї.
Виробляти зброю в Україні хоче не лише Rheinmetall
Rheinmetall не єдиний, хто застрибнув в останній вагон української збройної галузі.
Уряд Данії оголосив про плани інвестувати 628 мільйонів доларів у виробництво зброї. Велика Британія тісно співпрацює з українським флотом у розробці та застосуванні роботизованих катерів.
Швеція розглядає можливість локалізації виробництва бойових машин піхоти CV-90.
Чехія і Україна спільно виробляють боєприпаси для гаубиць і танків.
А українські чиновники вже обговорили з представниками французької компанії KNDS і фінської Nammo ліцензійне виробництво снарядів, повідомляє Українська правда.
Натомість зацікавленість США у розміщенні виробництва зброї в Україні відносно непомітна. Новообраний президент США Дональд Трамп ще перед виборами неодноразово критикував політику США щодо надання Україні військової техніки, яка або закуповується за кошти американських платників податків у американських виробників, або передається Україні з наявних у США запасів.
Окрім незначних ініціатив, таких як спроба виробництва американських високотехнологічних ударних безпілотників, яка здебільшого зайшла в глухий кут, та попередні переговори з компанією Northrop Grumman щодо можливого виробництва некерованих ракет для гелікоптерів, ані Вашингтон, ані приватний сектор США не робили серйозних спроб виробляти озброєння чи боєприпаси в Україні.
За словами президента України Володимира Зеленського, українські захисники отримали лише близько половини обіцяної американської техніки та спорядження через занепокоєння Пентагону щодо занадто малих запасів і вузьких місць у ланцюгу постачання.
Минулими вихідними Зеленський заявив в інтерв’ю з популярним американським блогером Лексом Фрідманом, що США марно витратила частину коштів, виділених на допомогу Україні, оскільки американські підрядники відмовилися використовувати українські транспортні літаки великої вантажопідйомності для доставки критично важливого озброєння в Україну, натомість заплативши більше за доставку літаками меншої вантажопідйомності.
