На що здатні передані Україні німецькі танки Leopard 1

Окрім сучасних Leopard 2, Україна отримала близько сотні танків попереднього покоління – Leopard 1. Більшість їх Україні надали Німеччина, Данія та Нідерланди. У Данії та Нідерландах ці танки повністю вивели з експлуатації, замінивши їх сучаснішими Leopard 2.

До передачі Україні Норвегія мала на озброєнні 172 танки Leopard 1, тоді як Нідерланди мали 468 одиниць, більшість із яких продали Чилі та Греції.

Найбільше Leopard 1 зберігалося в Німеччині. Після зняття цієї моделі з озброєння на складах залишалося 2 437 таких машин, які Німеччина поступово продавала різним країнам.

Танк Leopard 1 - що про нього варто знати

Leopard 1 – це танк 2-го покоління, розробка якого тривала з 1956 по 1961 рік. Виготовляти ці танки розпочали у 1965 році, а припинили виробництво у 1984-му після виготовлення 6 565 машин. До другого покоління танків відносяться радянські Т-62, Т-64 та Т-72 ранніх модифікацій. Війна в Україні показала, що попри солідний вік Росія теж масово використовує танки 2-го покоління, а іноді й старіші ОБТ (основні бойові танки 1-го покоління Т-54 та Т-55.

Загалом існує 5 основних модифікацій Leopard 1: Leopard 1A1, 1A2, 1A3, 1A4 та 1A5. Переважна більшість танків, які отримала Україна, відносяться до пізньої та найбільш прогресивної модифікації – Leopard 1A5. Була ще модифікація А6, на якій замінили гармату, але випущено лише два експериментальні зразки.

Leopard 1A5

Цю модифікацію почали розробляти на початку 1980-х, враховуючи перспективи можливого протистояння з новішими танками СРСР. Перші Leopard 1 створювали для боротьби з радянськими Т-55 і Т-62, які на час розробки були актуальними противниками. Однак, із появою сучасніших радянських танків, таких як Т-64Б і Т-72Б, перед конструкторами постало нове, значно складніше завдання. У процесі модернізації до версії 1A5 для масових на той момент Leopard 1 було використано чимало технічних рішень, які вже запроваджували на перших моделях Leopard 2 – танка, серійне виробництво якого розпочалось у 1979 році і певний час йшло паралельно. Завдяки цьому вдалося значно підвищити ефективність Leopard 1 у нових умовах.

Leopard 1A5 отримав від свого сучаснішого «брата» важливе оновлення — прогресивну на той час систему лазерного далекоміра, яка й сьогодні залишається невід’ємною складовою будь-якого сучасного основного бойового танка. Завдяки цій системі можна визначити точну відстань до цілі за лічені секунди, що значно підвищує точність і швидкість реакції під час виконання бойових завдань.

Leopard 1A5 отримав балістичний обчислювач, аналогічний тому, який використовується на Leopard 2. Він здатний зберігати балістичні дані для семи типів боєприпасів, виконувати розрахунки для стрільби на відстань до 4 км та враховувати нахил танка. Завдяки цьому обчислювач може враховувати необхідне упередження по цілі та автоматично налаштовувати висоту гармати для точного пострілу. Контрольний блок цього обчислювача також аналогічний тому, що використовується на Leopard 2.

Додатково, на кінці дула гармати встановлений коліматор, який забезпечує швидке та зручне налаштування основного прицілу.

Leopard 1A5 був оснащений удосконаленим прицілом навідника з тепловізором, що дозволяє виконувати бойові завдання навіть у нічний час. Приціл розташований на даху башти в міцному броньованому корпусі, який захищає чутливу оптику від можливих пошкоджень, зокрема уламків, що можуть утворитися під час артилерійських обстрілів позиції танка.

Суттєвим оновленням стала можливість використання сучасних підкаліберних бронебійних оперених снарядів DM23 і DM33, які прийшли на заміну застарілим DM13. Ці боєприпаси забезпечують значно вищі показники балістики, збільшену дальність ефективного вогню та покращені характеристики бронепробиття, що робить їх ефективними для боротьби з Т-64 і Т-72.

Leopard 1 озброєний 105-мм гарматою Royal Ordnance L7A3, яка здатна вести вогонь на дистанції до 5 кілометрів. Українські танкісти, які воюють на Leopard 1A5, зазначають, що гармата і бойова електроніка дозволяють ефективно знищувати ворога навіть на максимальних відстанях. Також вони відзначають точність самої гармати, що значно перевершує гармати танків радянських зразків.

Скорострільність гармати напряму залежить від навичок і досвіду заряджаючого, який заряджає її вручну, проте досвідчені екіпажі зазвичай можуть здійснити до 10 пострілів за хвилину.

Силова установка і трансмісія Leopard 1A5

На Leopard 1A5 встановлений німецький багатопаливний двигун MB 838 СаМ-500 потужністю 830 кінських сил. Цей двигун дозволяє розганяти машину масою майже у 40 тон до 62 км/год.

Мотор і трансмісія Leopard 1A5 інтегровані в єдиний блок, що значно спрощує заміну та суттєво скорочує час проведення ремонту. Екіпаж танка може повністю замінити двигун і трансмісію лише за 30 хвилин, що є вкрай важливим фактором у бойових умовах. Ця перевага стає особливо очевидною в порівнянні з радянськими танками. Наприклад, на зняття старого двигуна Т-64 потрібно щонайменше 2 години, а мінімум стільки ж часу займає встановлення нового. Ще складніша ситуація з російськими Т-72, де заміна двигуна може зайняти до доби. Ще стільки ж треба витратити на зміну двох бортових коробок передач.

На радянських танках такі роботи рідко виконуються силами екіпажу через складність конструкції, що вимагає залучення ремонтних бригад. Натомість простота й оперативність заміни ключових вузлів у Leopard 1A5 дозволяють швидко повертати машину до бою. Це особливо актуально у сучасних умовах, де FPV-дрони часто уражають моторно-трансмісійні відділення танків.

Леопард також має перевагу над радянськими танками у швидкості руху заднім ходом, що сягає 25 км/год. До прикладу, швидкість заднього ходу Т-72 становить 4 км/год., що дуже ускладнює можливість відкотитися з позиції, яка перебуває під щільним обстрілом. Для цього треба розвертатися, підставляючи під удар борти танка.

Leopard 1A5 має один значний недолік — недостатнє бронювання. Найтовстіша броня розташована в районі маски гармати і становить 100 мм, тоді як бортова броня – лише 35 мм. Цього явно недостатньо навіть для протистояння 30-мм автоматичній гарматі БМП-2. Проте українські танкісти добре усвідомлюють цю проблему й усувають її шляхом модернізації машин уже в Україні. На Leopard 1 встановлюють радянський динамічний захист «Контакт-1» і протикумулятивні антидронові сітки по всьому периметру танка.

Враховуючи всі характеристики, переваги та недоліки Leopard 1A5, можна впевнено сказати, що навіть попри свій вік цей танк залишається актуальним. Однак він потребує відповідного тактичного використання. Через слабке бронювання Leopard 1A5 краще застосовувати як стаціонарну вогневу точку для знищення ворожої бронетехніки й укріплених позицій, ніж для штурмових дій, які супроводжуються великим ризиком ураження.

Цей танк можна порівняти зі «снайпером» на полі бою: він має перевагу в точності вогню над радянськими аналогами, але не пристосований для ближнього бою. Тому Leopard 1A5 не варто використовувати для безпосередніх зіткнень із ворогом на малих дистанціях.

Зважаючи на це, Україна потребує таких танків у більших кількостях. За правильної тактики використання Leopard 1A5 можуть виявитися надзвичайно корисними й ефективними на полі бою. Важливим є й розподіл цих танків за військовими підрозділами. Не варто розпорошувати їх у різні підрозділи, оскільки це ускладнює логістику забезпечення, обслуговування й ремонту. В ідеалі, варто комплектувати танками такого типу певні підрозділи для виконання тих бойових задач, яким Leopard 1A5 відповідає найкраще.