Як українці адаптуються до життя за кордоном: історії молоді в Європі

Війна вирвала мільйони українців з рідних домівок, змусивши їх шукати прихисток за кордоном. Серед них – чимало молодих людей, яким довелося не лише залишити звичне життя, а й стикнутися з викликами адаптації до нової культури, мови та менталітету.

Раніше ми розповідали про те, як досвід, пов’язаний із втратою звичного життя та розривом соціальних зв’язків, потребує психологічної адаптації.

Досвід українських біженців у Європі − подробиці

Kytiv Post опитав кількох представників української молоді, які знайшли тимчасовий прихисток у різних куточках Європи, про їхню історію та те, як їх прийняли європейські країни.

Марія, проживає в Німеччині

“Коли ми тільки приїхали, місцеві жителі зустріли нас дуже тепло. Часто допомагали, підтримували. З адаптацією до культури та мови особливих труднощів не виникло, з часом до всього звикаєш. Мову теж опанувала досить швидко.

Більше по темі

Британія та союзники по НАТО нададуть Україні 30 тисяч FPV-дронів

Також Норвегія зробила внесок в ініціативу із закупівлі безпілотників для України.

Місцеві допомогли з пошуком житла, мовними курсами, бюрократією. Зараз я працюю і планую здобувати вищу освіту”, − розповіла Марія.

За словами дівчини, останнім часом вона помічає все більше упереджень щодо українців. Вона також відзначила, що знайти друзів серед місцевих виявилося складно.

“Вони здаються мені дуже закритими, беземоційними. Але я знайшла коло спілкування серед інших переселенців, українців. Ми підтримуємо зв’язок, допомагаємо один одному”, − зауважила Марія.

Вона додала, що в цій країні їй подобаються соціальний захист, культура, великий ринок праці, якісна освіта, однак сферу обслуговування, якість продуктів і послуг вона оцінила не дуже високо.

“Хотілося б, щоб місцеві не судили кожного за національною ознакою, ставилися з розумінням до нашого соціального стану”,  − зауважила дівчина.

Любомир, проживає в Угорщині

“Місцеві жителі зустріли мене досить нейтрально”, − пригадав Любомир. 

За його словами, в нього були знайомі угорці з часів навчання за обміном у Фінляндії, тому хлопцю вдалося створити коло спілкування.

“Завдяки попереднім зв’язкам вдалося потоваришувати з друзями знайомих угорців. Також у питанні знайомств допомогла участь у біговому клубі, де повно іноземців з різних країн”, − додав хлопець.

Він зауважив. що в Будапешті з адаптацією проблем у нього не виникло.

“Оскільки тут багато іноземних мігрантів, можна в принципі обходитися англійською, але її рівень тут в основному слабкий. Для свого загального розвитку намагаюся вчити угорську”, − пояснив він.

Любомир зізнається, що не отримував підтримки від місцевих громад чи організацій для біженців, а зараз працює в українській ІТ-компанії з європейським офісом у Будапешті, завдяки якій і перебрався до цієї країни.

“Від деяких поодиноких людей виникало відчуття дискримінації, але в цілому почуваю себе комфортно та не відчуваю тиску. Зрештою, на роботі працюю здебільшого з українцями, тож проблем не виникає”, − підсумував хлопець.

Богдан, проживає в Австрії

“Я студент, вступив в Австрії до університету і виїхав з України десь у березні 2022 року на навчання. Я вже їхав, розуміючи, що за мною зарезервована кімната в гуртожитку, що я навчатимуся в університеті та отримуватиму виплати від Австрії. Тобто це не був досвід мігранта, що приїхав без плану в нову країну”, − зауважив Богдан.

За його словами, з організацією проживання, навчання та отримання соцвиплат йому допомагали місцеві, вчителі та спільнота університету.

“У мене не було потреби вивчати німецьку мову, бо мова навчання є англійською, і всі студенти знають цю мову. Тому для мене це не є релевантним питанням, в мене не було необхідності адаптуватись до австрійської культури. Я просто продовжив навчання. Єдине, що мова змінилась з української на англійську”, − закцентував він.

Богдан отримував грошову підтримку від Австрії, однак згодом перейшов на отримання стипендії, яку отримує і досі.

“Цих коштів вистачає на проживання і харчування. Також в університеті діє програма підтримки біженців, де завжди можуть допомогти з будь-якими питаннями”, − додав хлопець.

Маючи посвідку біженця, він може навчатись і працювати і має майже такі ж самі права, як і австрійці.

“У корінних австрійців виникає упереджене ставлення до будь-яких переселенців, особливо якщо вони не знають мови країни, куди вони переїхали. З досвіду знайомих, українцям набагато легше, порівняно з іншими переселенцями з Туреччини та країн Африки,” − наголосив Богдан.

Недоліком країни він вважає податки, відкрити власну справу в Австрії важче, тому від цього, на його думку, гірша сфера обслуговування.

“Наразі коло спілкування моє складається лише з українців або ж студентів, що приїхали навчатись за обміном”, − підсумував Богдан.

Назар, проживає в Польщі

“З труднощів в адаптації було тільки те, що не міг зрозуміти, чому в місцевих такий повільний, спокійний і “невмотивований” темп життя, − розповів Назар і додав: Це досі для мене дивно”.

Він не отримував допомогу від уряду, громад і організацій, тому що на нього як на особу, що приїхала за тиждень до бойових дій в Україні, вона не розповсюджувалась.

“У мене є можливість працювати там, де я зараз живу, але не завдяки підтримці, яка надається для біженців. Всі документи та дозволи отримував не за спрощеною процедурою, а як усі, хто мігрував до війни”, − додав Назар.

За його словами, ставлення місцевих нормальне, але в Польщі, як і в усіх країнах, є контингент, який думає, що він кращий тільки тому, що тут народився.

“Більшість моїх знайомих − українці, тому що більшість місцевих не так швидко розвиваються, як ми. Здебільшого це через те, що вони закінчують школу в 21, а не 16-17 років, як у нас”, − зауважив хлопець.

З початку повномасштабної війни Назар допомагав волонтерським організаціям у своєму місті. Він зазначив, що українська діаспора в Польщі досить велика, тому йому було легше знаходити нових знайомих і звʼязки.

Про те, як українські підлітки навчаються в польських школах, та з якими психологічними проблемами їм доводиться стикатися, дізнавайтеся в публікації Kyiv Post тут.