Вітаю з першим днем Нового року. Нова річна сторінка нашого життя вже принесла кілька вартих уваги подій, які свідчать про те, що рік може бути непередбачуваним.

На світанку 2025 року не було жодних сюрпризів щодо варварської поведінки Росії з іншими країнами світу, а також жодних ознак миру, радості, возз’єднання сімей та міжнародної солідарності.

Сьогодні вранці Росія запустила ще понад 100 безпілотників і ракет по Україні, націлившись і на центр столиці.

Advertisement

Отже, маємо ще більше смертей, поранень, руйнувань і просто терору від держави-злочинця, яка поставила собі за надзавдання очолити антизахідний хрестовий похід.

Тим часом у Москві Новий рік зустріли з тією ж приземленою риторикою про те, що Росія має право робити те, що хоче - вбивати, руйнувати, захоплювати, погрожувати і втручатися. Незважаючи на колосальні людські втрати у війні проти України, ганьбу та ізоляцію, які вона принесла, а також економічні збитки, пронизливе гасло президента Росії Владіміра Путіна “Зробимо Росію знову великою” - за рахунок усіх інших - пояснює і виправдовує все.

На противагу цьому, українці та зовнішній світ спостерігали за проникливим, емоційним новорічним зверненням президента Володимира Зеленського, якою кожен українець, незалежно від того, подобається він йому чи ні, міг би пишатися. Це був виснажений Зеленський, але заряджений енергією для особливого моменту і знову у своїй найкращій формі, який звертався безпосередньо до народу і не скупився на слова.

Advertisement

Надихаюче і багатообіцяюче, що Україна не ослабне у своєму опорі проти смертельного ворога, у пошуках справедливих умов мирного врегулювання, які включатимуть гарантії суверенітету і безпеки України.

Це був чіткий і сильний сигнал новим командам і у Вашингтоні, і в Брюсселі: Україна на початку 2025 року втомлена, спливає кров’ю, але не переможена. Чи дослухаються друзі України до цього послання і чи посилять вони свою життєво важливу підтримку проти найбільшого на світі задираки та загрози для всіх демократичних держав?

Advertisement

Також було приємно відзначити, що Зеленський висловив солідарність із білорусами, які разом із грузинами та молдованами прагнуть захистити демократію та незалежність від загарбання Росією. Ці народи є партнерами у спільній боротьбі проти російського імперіалізму та в інтересах безпечного європейського майбутнього.

Сьогодні також відбувся важливий історичний момент - припинення постачання російського газу через територію України до його давніх європейських споживачів.

Advertisement

Так, Україна дотрималася свого слова і припинила транспортування російського газу після закінчення терміну дії чинного контракту. Росія дуже довго використовувала енергетику як політичну зброю для шантажу не лише України, а й більшої частини Європи.  Тепер вона остаточно втратила цей величезний ринок, принаймні доти, поки не перетвориться на законослухняного члена міжнародного співтовариства і не буде готова утриматися від використання постачання енергоносіїв як засобу шантажу і політичного впливу.

Не всі в Європі готові визнати, що залежність від російських енергоносіїв необхідно припинити. Проросійські Угорщина і Словаччина, які є членами ЄС, все ще хочуть мати і те, і інше: фінансуватися з ЄС, граючи в футбол з Росією і підриваючи єдність ЄС у цей небезпечний момент. Їхній егоїстичний “прагматизм” не заслуговує на велику симпатію.

Advertisement

Отже, як ми побачили сьогодні, ти або солідарний з рештою Європи та Україною, або платиш ціну. У перший же день, коли Угорщина відмовилася від проблемного головування в ЄС, Європейський Союз виставив їй рахунок за її саботаж, супроводжуючи його посланням про те, що лицемірство, яке вона продемонструвала, не буде толеруватися. Угорщині було офіційно відмовлено в отриманні мільярда євро з фондів ЄС, які були заморожені нібито через корупцію - це перший випадок, коли блок вдався до такого кроку. Це було довгоочікуване новорічне послання з Брюсселя.

А вишенькою на торті є те, що Польща перебрала на себе піврічне ротаційне головування в Раді ЄС. А Польща, як ми знаємо, не є проросійською Угорщиною чи Словаччиною, а рішуче підтримує Україну. Вона відіграє особливу роль як ключова держава Центрально-Східної Європи у формуванні позиції та політики ЄС.

Advertisement