Наразі питання «як закрити українське небо?» постає дуже гостро. Радянська зенітна ракетна система середнього радіусу дії С-300 не здатна ефективно захистити мирні міста. А ПЗРК Stinger із дальністю до 5 км є дієвим виключно на передовій.
Зараз найбільшу небезпеку складають крилаті ракети, забезпечити повноцінний захист від яких лише за допомогою зенітно-ракетних комплексів неможливо. Аби закрити небо в такий спосіб, Україні потрібно близько 50 американських ЗРК Patriot та 200-300 норвезьких ЗРК NASAMS. З технічних та економічних причин забезпечити Україну такою кількість наземних систем ППО неможливо. Вартість батареї NASAMS – близько 64 млн доларів, а одна батарея Patriot коштує близько 1 мільярда.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
За даними Pоlitico від 28 червня, українські військові вже почали опановувати ракетні системи протиповітряної оборони NASAMS норвезького виробництва, які Україні мають передати Сполучені Штати. Це не забезпечить значного прориву, адже такі системи зможуть закрити лише частину Одеської чи Київської області, або військову частину на окремій ділянці фронту. Окрім того, даний ЗРК виготовляється протягом шести місяців і лише під замовлення.
І хоча NASAMS не використовувався у збройних конфліктах, можна припустити, що він міг би бути ефективним. Адже ракети АIМ-120 використовують також винищувачі F-15 і F-16, які добре показали себе у бою. Для України проблематично створити щит із наземних ешелонів ППО, однак у зв‘язці з винищувачами F-16 можна створити дієвий повітряний заслон.
Член Палати представників США й у минулому військовий пілот Адам Кінзінгер подав законопроєкт про навчання українських льотчиків пілотування літаків F-15 і F-16. Згодом два українських пілоти відвідали США, де з метою зустрічі з представниками американського політикуму на тему авіації.
F-16 — це повітряна платформа для запуску крилатих ракет класу «повітря-земля» з радіусом дії понад 250 км. Така ракета має сучасну авіоніку: може огинати рельєф місцевості, а також заздалегідь виявляти повітряну ціль за допомогою радару. Одна така ракета турецького виробництва коштує 300 000 доларів (для порівняння: ПТРК Javelin з дальністю 5 км коштує 250 000 доларів).
У військовій сфері наразі триває технологічна революція, тому розвинені країни за 10 років вже будуть мати на озброєнні тільки БПЛА. Через 10 років Україні будуть потрібні нові платформи, тому купляти нові літаки, строк експлуатації яких 30 років, не раціонально. Вживаний F-16 є недорогим та ефективним інструментом. Літаки можуть чергувати в небі та успішно боротися з російськими крилатими ракетами. У комплексі з наземними ешелонами ППО вони здатні закрити українське небо.
У США літаків цієї моделі багато, і передача принаймні сотні не буде великою проблемою, адже їхній термін експлуатації добігає кінця.
«Росіяни переважають нас у техніці, тому нам потрібні саме ці літаки, хай і 80-х років випуску, але мова йде про потужні системи озброєння — радари і ракети з самонавідними боєголовками, тоді ми будемо на рівних протистояти їм у повітрі», — речник командування Повітряних сил Юрій Ігнат сказав в інтерв‘ю для «Суспільне Новини» 1 липня.
Літак F-16 з блоком модерації 50 має систему постановки перешкод. Проте російський Су-35 у комплексі з літаком дальнього радіолокаційного стеження може йому протистояти. Але проти F-16 з блоком 60 навіть Су-35 безсилий. Таким чином, літаки з сучасними радарами та блоками модераціі від 50 і вище зможуть у комплексі з ЗРК ефективно закрити мирні міста України від крилатих ракет Росії.
У мирні часи льотчику потрібен рік, аби опанувати весь функціонал F-16. Проте зараз, аби скоротити цей строк до трьох місяців, треба оптимізувати навчання шляхом розділення пілотів за спеціалізацією. Частину пілотів можна навчати для повітряних боїв, а іншу — для ударів по наземних цілях. Таким чином, за 3-5 місяців Україна змогла б отримати недорогий інструмент, котрий суттєво покращив би як повітряну оборону, так і ударні спроможності.
«Українці вже опановували літаки F-15 на нашій території. У 2012 році в Миргороді та в Старокостянтинові в 2018 році було навчання «Чисте небо», де наші льотчики сідали в F15, а американські льотчики сідали в Су-27 та Міг-29. Тобто навчитись літати не проблема. А для досвідчених і вмотивованих льотчиків, тим паче з бойовим досвідом, опанувати F-16 взагалі не проблема. Складніше навчитись воювати на цьому літаку, застосовувати його озброєння, працювати в складі підрозділу, як по повітряних, так і по наземних цілях», — наголошує Юрій Ігнат. «Але за оптимістичними прогнозами, опанування всіх можливостей таких літаків можна скоротити до кількох місяців — максимум півроку, враховуючи побажання всіх наших західних партнерів».
