В Україні Різдво тепер відзначають на 13 днів раніше. Це відбулося через перехід на новий церковний календар у 2023 році.
Тож святвечір тепер відзначають 24 грудня, а саме Різдво Христове — 25 грудня. Раніше Різдво святкували 7 січня, тож й досі є ті, хто святкує за старим стилем.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Розбираємося, як правильно святкувати та які традиції свята варто відновлювати.
Коли святкують Різдво і Святвечір 2024 рік
Юлій Цезар запровадив календар, майже ідентичний сучасному. Він був названий юліанським. Спочатку здавалося, що система є досконалою, але пізніше виявили її неточність. Земля обертається навколо Сонця трохи повільніше, ніж припускали стародавні римляни — приблизно на 12 хвилин щороку. Це спричинило поступове зміщення календаря. Дати свят, як-от Різдво, почали віддалятися від звичних сезонів: Різдво переміщалося до весни, а Пасха — ближче до літа. За півтори тисячі років юліанський календар запізнювався вже на 10 днів.
Папа Римський вирішив виправити ситуацію, змінивши правила обчислення високосних років: частину з них оголосили звичайними. Ця корекція скоротила похибку до 26 секунд на рік. Для усунення накопиченого відставання календаря було вирішено пропустити 10 днів. Так, у 1582 році після 4 жовтня одразу настало 15 жовтня. Нову систему назвали григоріанським календарем.
Однак далеко не всі країни відразу перейшли на реформований календар. Наприклад, українські землі, які на той час були частиною Російської імперії, залишилися на юліанському календарі з політичних міркувань: в імперії вважали, що православні мають уникати католицьких впливів. З часом неточність юліанського календаря зросла до 13 днів.
Останніми роками в Україні активно обговорювалося питання святкування Різдва. Воно спричинило поділ серед православних вірян: одні вважають за краще святкувати 25 грудня, а інші дотримуються традиції відзначати 7 січня. Хоча більшість українців досі святкує Різдво 7 січня, прихильників грудневого святкування з кожним роком стає дедалі більше.
Це питання має не лише релігійний, але й культурний аспект, адже зміна дати тісно пов’язана з історичними процесами та календарною реформою, які впливали на Україну протягом століть. Після того, як Православна Українська Церква відділилася від Москви, вона також взяла за основу григоріанський календар. Тож тільки вам вирішувати, коли святкувати Різдво в грудні 2024 чи в січні 2025.
Чому треба готувати 12 страв на Святвечір?
Головною традицією Святвечора є родинна вечеря, сповнена затишку та тепла, яке символізує це величне свято. Давні звичаї вказують на те, що на святковому столі повинно бути 12 пісних страв. За однією версією, вони символізують 12 апостолів — найближчих учнів Христа, що акцентує увагу на духовній єдності та значущості цього вечора. За іншою версією, число 12 уособлює завершення річного циклу, гармонію та достаток. В різні часи кількість страв змінювалась через різні важкі періоди в житті українців: війна, Голодомор чи репресії радянської влади, та не завжди відповідала цьому сакральному числу.
Незмінним залишається те, що головна страва на Святвечір — це кутя. Вона готується з пшениці, маку, меду та родзинок, символізуючи згуртованість родини, пам’ять про предків і віру в майбутнє. Узвар із сухофруктів, що є традиційним напоєм, означає здоров’я і родючість. Окрім цього в різних регіонах України заведено випікати обрядовий хліб. Це може бути Карачун, різдвяний калач, пряники або пампухи. Інші страви — борщ із грибами, вареники, голубці, капусняк, гриби та риба — уособлюють різноманітні аспекти добробуту, врожай і здоров’я.
Ось перелік страв, які найчастіше готують на Святвечір:
- Кутя — головна страва зі злаків (зазвичай пшениці чи рису) з додаванням меду, маку, горіхів та родзинок.
- Узвар — напій із сушених фруктів, який використовують і для розведення куті.
- Грибна юшка — ароматний суп із сушених грибів.
- Вареники — можуть бути з різними начинками: капустою, картоплею, грибами чи вишнями.
- Голубці — пісний варіант із начинкою з рису та грибів.
- Пісний борщ — з буряком, квасолею та квашеним буряковим квасом.
- Капусняк — суп на основі кислої капусти.
- Риба — запечена або тушкована з овочами та приправами.
- Пісні оладки — наприклад, із кабачків чи картоплі.
- Салати — вінегрет або салат із капусти, моркви та яблук.
Особливістю вечері є те, що за столом залишали порожнє місце. Кажуть, що так віддавали шану померлим, які можуть приєднатися до вечері опісля, або, можливо, тарілку залишали для несподіваного гостя. Після трапези родина співає колядки, що, за повір’ям, приносить щастя у новому році. Стіл заведено було прикрашати різдвяним дідухом — снопом із жита, пшениці чи вівса, який символізує добробут і багатий врожай. Кутю, узвар та обрядовий хліб не ставили на скатертину, а робили для них особливе “гніздечко” з сіна.
Святвечір — це переддень Різдва, що відтворює події напередодні народження Ісуса Христа. Згідно з християнськими переказами, саме цього вечора засяяла Вифлеємська зірка, що сповістила про прихід Спасителя.
В Україні Святвечір має глибоке історичне коріння. Колись у цей день люди дотримувалися суворого посту до появи першої зірки на небі. Сьогодні ця традиція спрощена: дозволено їсти протягом дня, але страви залишаються пісними.
Це важливий для вірян вечір, коли варто уникати конфліктів, не давати в борг та відмовитися від важкої праці. Святвечір також багатий на прикмети. Наприклад, зоряне небо віщувало врожайний рік, а мороз і сніг передбачали спекотне літо. Після вечері дівчата ворожили на майбутнє, щоб дізнатися що принесе наступний рік, а хлопці ходили колядувати та збирати смаколики.
Традиції святкування Різдва 2025 в Україні
Хоча дата святкування змінилася, традиції, пов’язані з Різдвом, залишаються незмінними. В Україні це свято має не лише релігійне значення, воно глибоко пов’язане з народними звичаями, які зберігаються й передаються з покоління в покоління.
Різдво завжди супроводжувалося прикметами та приказками щодо прогнозів на майбутній рік. Так, ясна погода на Різдво обіцяє щедрий врожай, а відсутність снігу натякає на дощовий рік. Існує також повір’я, що уникнення сварок у цей день забезпечить мир і гармонію впродовж усього року. Натомість поганий настрій у свято може стати ознакою складного року.
Однією з головних страв різдвяного столу є вареники з різноманітними начинками. Їх традиційно подають зі сметаною, шкварками або свіжою зеленню. Ще однією популярною стравою є хрусткі та соковиті деруни, які можна доповнити фаршем або салом, адже піст уже завершується. Часто також подавали запечену рибу чи оселедець з цибулькою, до яких могли подавати запечену або тушковану картоплю.
Різдво Христове — це свято, яке єднає не лише вірян, а й увесь народ. Попри зміну дати святкування, наші традиції залишаються невіддільною частиною української культури. Різдво завжди було часом, коли родина збирається разом, чи то для спільної молитви, чи традиційно, за звичаєм. Перехід на новий календар відкриває можливість по-новому осмислити духовні цінності та укріпити національну ідентичність, зберігаючи дух свята.
Після Різдва святковий період триває до Водохреща, яке відзначають 6 січня. Напередодні цього свята, на Щедрий вечір, святкують Маланку — веселе дійство з переодяганням, піснями та танцями. Персонажі Маланки (Коза, Міхоноша, Циган і Циганка) розігрують сценки, жартують і благословляють господарів на щасливий рік.
Водохреще символізує хрещення Ісуса Христа в річці Йордан та очищення душі й тіла та завершує цикл різдвяно-новорічних свят в Україні. У цей день освячують воду, яка вважається цілющою та здатною захищати від усього лихого.
