В Україні з активізацією розмов про можливу заморозку війни навесні 2025 року внаслідок перемовин, про які говорять і діячі майбутньої адміністрації Трампа, і на які натякають представники української влади, активізували передвиборчі процеси.
Все більше і більше політиків як колишніх, так і нинішніх, нагадують про себе, активізують свою медійну присутність. Так, законопроект про доступність ліків для населення зареєструвала Юлія Тимошенко, колишній прем’єр-міністр України і лідер партії «Батьківщина». Вона ж почала активно відвідувати регіони з візитами. Нагадав про себе і Юрій Бойко – екс-міністр палива та енергетики часів Віктора Януковича і один з лідерів проросійської партії «Опозиційна платформа за життя та мир».
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Крім того, всі помітили активізацію медійно відомих волонтерів, військових та ветеранів, яких експерти вважають потенційно успішними кандидатами на місцевих або національних виборах, особливо на тлі популярності військових серед українців та очікувань появи політичної партії військових та ветеранів.
Україні потрібні 19 систем ППО для захисту енергоінфраструктури
Втім, до виборів може бути ще дуже далеко, оскільки навіть за умов швидкого перемир’я (ймовірність якого поки дуже невелика) їм заважають багато незавершених процесів, які можуть вплинути на електоральне поле. Kyiv Post розбирався з усіма проблемами проведення виборів, тактикою опозиції, можливою стратегією партії Зеленського «Слуга Народу», яка потроху втрачає популярність, та головним питанням – наскільки ймовірна поява в Україні партія військових, і які її шанси на перемогу.
Подолати складнощі
Вибори в Україні, які не відбулися у стандартний 5-річний цикл у 2024 році (парламентські і президентські) у відповідності до Конституції, не сталися через війну – під час дії воєнного стану вибори – відкладаються. Крім положень воєнного стану, є маса інших факторів – значні переміщення населення, питання безпеки (зокрема, ракетних обстрілів), частина територій – окуповані, тощо.
Втім, опитані Kyiv Post експерти впевнені – як тільки війна завершиться, або ж настане тимчасове перемир’я – демократичні країни Заходу, які є партнерами України, наполягатимуть на виборах.
Зрозуміло, що для виборів потрібне завершення або так звана заморозка війни, але для цього немає наразі жодних ознак. Адже мир залежить не стільки від президентів Трампа чи Зеленського, скільки від агресора, який розпочав загарбницьку війну. Наразі Росія не демонструє, незважаючи на формальні заяви Путіна про «готовність до перемовин» жодні бажання до компромісу, зокрема, продовжує катування українських полонених, ракетні обстріли цивільних та інфраструктурних об’єктів, інтенсивність військових дій – не зменшується. Та й «готовність до перемовин» Росія демонструє лише на власних умовах, які неприйнятні для України, і які були неодноразово відкинуті Президентом Зеленським.
Крім того, на думку самих українських посадовців та аналітиків, Росія навряд чи взагалі зацікавлена у бідь-якій заморозці бойових дій. По-перше, тому що наразі має перевагу на полі бою, а по-друге, будь-яка зупинка бойових дій їй невигідна.
«Незрозуміло, хто і чому вважає, що Росія піде на будь-який мир, адже навіть від миру на своїх умовах вона не отримує нічого. Міжнародне співтовариство не визнає окуповані території російськими, чи знімуть санкції, бодай частково – теж питання. В той же час економічні наслідки та соціальні проблеми після війни для Росії тільки посиляться. Війна стала частиною путінського режиму, і немає жодних сигналів, що він хотів би зупинятися», - каже Kyiv Post один з українських дипломатів.
Тож варіанти миру навесні 2025 року (після інавгурації Дональда Трампа) співрозмовниками Kyiv Post вважаються малоймовірними.
Та й навіть за гіпотетичного перемир’я навесні, вибори в короткостроковій перспективі – навряд чи здійсненний задум. Політолог та член громадської Ради при Міністерстві закордонних справ України Володимир Фесенко називає варіант виборів навесні «маячнею».
«Вибори мають бути ретельно підготовлені, щоб реально відображати думку людей і щоб уникнути зловживань. У нас серйозні наслідки війни – мільйони людей переміщені всередині країни, часто вони не змінювали місця реєстрації, багато виїхали за кордон, багато хто загинув. Ми не знаємо де у нас і скільки людей. Потрібно провести до ладу реєстр виборців, ретельно верифікувати місце проживання кожної людини. Це важливо, бо в 2025 році восени мають відбутися місцеві вибори. І цю всю роботу треба починати вже зараз, і навіть якщо її зараз почати, вона займе дуже багато часу. Тому, якщо перемир’я буде навесні, раніше осені виборів очікувати навряд чи можливо», - каже Фесенко.
Крім того, кілька мільйонів громадян (за оцінками урядовців – більше 7 мільйонів, що майже 20% населення) знаходяться за кордоном. І поки що держава не виробила стратегії, як провести голосування серед них.
«Дипломатичні установи, де зазвичай голосують представники діаспори, не зможуть прийняти більше 100 000 осіб, а електронне голосування не схвалює опозиція і більшість громадських організацій, бо там є ризики зловживань», - каже джерело Kyiv Post.
Фесенко додає – є третій шлях – голосування поштою, але його треба довго тестувати, і не зрозуміло, наскільки репрезентативним і зручним воно може бути.
Чому важливо витратити час на ретельну підготовку до виборів? Політична нестабільність яка може виникнути у випадку нерепрезентативних виборів, або ж таких, проведенням яких буде невдоволена частина населення, може спричинити внутрішню турбулентність і слабкість держави. Що може допомогти Росії наважитись на продовження агресії, вважає соціолог Марія Золкіна.
«На обрання повністю російського ставленика в Москві не сподіваються, а от на відсутність підтримки належної в цей момент, тотальний хаос всередині, і головне - на соціальні чвари та дезорганізацію втомлених мобілізованих і не змінюваних людей — цілком. Ідеальні умови, щоб військовими і не тільки методами нищити державність», - вважає Золкіна.
Саме тому, на її думку, західні союзники не мають тиснути на українську владу з питанням виборів якнайшвидше.
Втім, не проводити вибори після перемир’я також ризиковано, оскільки українське суспільство, за словами політтехнолога Олега Постернака – доволі активне, і не може довго чекати без перезавантаження владної бюрократії.
«Достатньо сказати, що якщо рік тому абсолютною більшістю українців вибори відкидалися взагалі, то зараз прибічниками виборів є до 30% населення», - каже Постернак.
Готуються всі
Незважаючи на примарні перспективи миру та виборів, український політикум на тлі перемоги Дональда Трампа на виборах у США та активізації розмов про можливий мир різко ожив.
Екс-прем’єр та лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко розробляє закон про доступні ліки для населення та починає їздити регіонами. Опозиція загострює критику влади. Один з колишніх лідерів проросійської Партії Регіонів та член уряду Віктора Януковича Юрій Бойко нагадав про себе, активізуючи розмови про захист російських та радянських пам’ятників, чим спровокував хвилю невдоволення. Крім цього, активізувалися певні медійно відомі військові та ветерани, яких ряд політтехнологів вважає можливими кандидатами на виборах, бо наразі українське суспільство довіряє військовим.
«Наразі чіткого електорального поля ні в кого немає, фактично, зараз політики роблять собі реноме – що ось вони так і є, щоб позначити себе для майбутнього виборця і свої позиції. Нинішні рухи всіх в медіапросторі – спроба відбитися в електоральній пам’яті», - каже Постернак.
В той же час аналітик та політолог Віталій Кулик каже – підготовка вже йде навіть на рівні штабів.
«Є інформація про аудит місцевих осередків «Слуги народу», крім того, ряд партій перейшли до пошуку технологів на майбутні вибори. І навіть райтерів, які мають почати роботи з середини січня. Крім того, набирають активності певні «клуби», які фактично можуть бути основами для майбутній партій. Такі, наприклад, як «Республіканці», «Форум консервативної політики», «7 кроків до перемоги» тощо», - каже Кулик.
Втім, ключовий момент – хто має які шанси на гіпотетичних майбутніх виборах.
- Партія Президента
Перспективи «Слуги народу» виглядають примарними, оскільки як стійка політична сила партія не оформилася, і не дала великої кількості самостійних і харизматичних політиків. Крім того, джерела Kyiv Post кажуть, що сам Зеленський до партії «охолов».
«Втім, за умов певного ребрендингу, а це одна зі стратегій, провладна сила завжди набере свої 10% відсотків на виборах і більше», - каже Постернак.
Втім, і він і інші опитані експерти кажуть, що зараз влада більше зацікавлена в іншому варіанті – створенні нового президентського блоку, до якого увійдуть відомі публічні персони, а також – відомі військові.
«Причому якщо це буде партія в основному з військових, і якщо вона буде побудована як громадська хвиля – вона має всі шанси мати 25% на виборах до парламенту. І головне – формально вона не буде прив’язана до «зеленого» бренду», - вважає Постернак.
Віталій Кулик каже, що другий варіант передбачатиме формування повністю нової політичної сили без застосування чинних представників влади, які поступово втрачають у рейтингу довіри.
Втім, поява партії військових і ветеранів, які мають великий об’єм довіри серед громадян, піднімає одразу два питання – чи сформують військові свою партію незалежно від влади і чи братиме у виборах участь генерал Залужний, чий президентський рейтинг, за свідченнями соціологів – найвищий у країні наразі?
- Військовий фактор
Військові в Україні мають надзвичайно високий рівень довіри, незважаючи на певний парадокс – наприклад, все більше небажання громадян в тилу доєднуватись до ЗСУ і складнощі з мобілізацією. Втім, на думку експертів, самим військовим організувати свою партію буде складно.
«Це популярний в соцмережах міф. Однозначно всенародно відомі у нас двоє військових – Залужний і Буданов. Трохи менше – Білецький і Прокопенко (Андрій Білецький та Денис Прокопенко, командири 3ОШБ та Азову відповідно). Всіх інших знає лише вузька частина соцмереж, загалом ті, хто дивляться Ютуб. Що це означає? У Залужного немає партії, але він може самостійно йти на президентські вибори. Втім, ані Залужний, ані Буданов – не говорили поки що публічно, що братимуть участь у виборах», - каже Фесенко.
В той же час всі опитані експерти вважають, що менш відомі широкому загалу, але авторитетні військові і волонтери можуть об’єднатися у одну партію, яка має шанси пройти 5-відсотковий бар’єр.
За словами Пастернака, фактор військових важко наразі піддавати аналізу, і після війни, коли питання безпеки та екзистенційного збереження держави відійде на другий план, він може змінитися, втім незначним чином.
«Крім того, влада потроху приглушує цю активність суспільства стосовно військових, зокрема через дії ТЦК, погано на це впливають скандали, як з 221 бригадою, тож можливо рейтинг трохи знизиться, але несильно, бо всі розуміють, що ЗСУ – це справжній хребет державності, без якого її б вже не існувало. І всі це усвідомлюють», - каже Постернак.
Загалом всі впевнені, що й нинішні партії будуть використовувати військовий фактор в пропаганді своїх сил. Оскільки в лавах ЗСУ – активісти і місцеві депутати всіх політичних акторів.
«У списках всіх партій будуть військові, і заслужені військові. Навіть в проросійській ОПЗЖ багато місцевих депутатів, які воюють, і воюють не в штабах, а на фронті безпосередньо. Тож навіть і у цієї сили будуть ветерани-фронтовики на виборах», - каже Постернак.
Втім, все може змінитися, як тільки дійде до конкретики. Володимир Паніотто, президент Київського міжнародного інституту соціології, коментуючи високий рейтинг генерала Залужного (який наразі складає за даними центру «Соціальний моніторинг», 27% проти 16% у чинного президента Зеленського) зазначав таке:
«Як тільки він (Залужний – ред.) заявить про наміри балотуватися, то з’явиться компромат і неприємні запитання .... Крім того, зараз виборці не знають його думки з багатьох питань, тому ми можемо уявляти, що його думка співпадає з нашою. А під час виборчої компанії частині виборців точно щось не сподобається. Крім того, якщо крім Залужного йтимуть інші військові, вони можуть «відкусити» частину рейтингу у нього», - вважає Паніотто.
Місцевий рівень
Окрема історія – вибори на місцевому рівні. На думку Володимира Фесенка, вони можуть відбутися одночасно з президентськими та парламентськими. По-перше, заради економії коштів, по-друге з міркувань безпеки.
Джерела Kyiv Post кажуть, що в багатьох великих містах політичні партії вже формують штаби в готовності до місцевих виборів.
«У нас активно розгорнуті штаби «Батьківщини», які почали працювати, штаб «Слуг народу» і не припиняв роботу. До мене звертаються представники ноунейм-партій, які хочуть реєструвати осередки і приводити до ладу документи, тож «прогрівочна» активність є», - каже нам на умовах анонімності один з місцевих функціонерів в Чернігові – північному місті в 50 кілометрів від кордону з Росією, яке навесні 2022 року витримало російську облогу.
На півдні – у великому портовому місті-мільйоннику Одесі – також фіксують підготовку партій до місцевих виборів. Причому актив в першу чергу місцевих партій.
«У нас «Довіряй Ділам» (партія мера Одеси Геннадія Труханова – ред.) вже провели збори. Замінили керівників у себе (обласні та міські). Ну і ОПЗЖ вже активно працює на округах», - каже нам одна з місцевих аналітиків.
Висновки
Те, що наразі відбувається в Україні, можна назвати «прогрівочним» етапом. За великим рахунком, всі вирішили, що краще буде вжити заходів і почати підготовку, щоб у випадку миру і виборів – не відставати від інших, хоча перспектива виборів лишається примарною.
Втім, фактор довіри до військових залишає багато оптимізму, і за оцінками опитаних нами експертів може призвести до серйозного перезавантаження влади, особливо на місцевому рівні.
Втім, західним партнерами не слід тиснути на Україну з виборами – адже щоб перебудувати виборчу систему під післявоєнні реалії, створити нові партії та показати себе і поборотися за виборця так, щоб той був спокійний та впевнений в своєму виборі – потрібен час.
