Схоже, що Китай сповнений рішучості вирішити «тайванське питання» силовими методами. Хіба що досвід воєнної агресії Росії проти України може вплинути на розрахунки Пекіна стосовно того, коли і як саме розпочати вторгнення. Очільник ЦРУ заявив у середу, що про доцільність самого вторгнення не йдеться.
Виступаючи на Аспенському безпековому форумі, директор Центрального розвідувального управління Білл Бернс відмітив, що Китай, ймовірно, на прикладі ситуації в Україні усвідомив «неможливість отримання швидких та остаточних перемог, маючи посередні військові сили».
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Він відкинув припущення про те, що президент Китаю Сі Цзіньпін може розпочати вторгнення на Тайвань після важливого з’їзду Компартії наприкінці цього року, але зазначив, що ризики «у цьому десятилітті стають все вищими з кожним роком».
«Я б не став недооцінювати рішучість президента Сі Цзіньпіна щодо встановлення китайського контролю над Тайванем», — сказав він.
Бернс зазначив, що Китай «розчарований» перебігом п’ятимісячної війни Росії в Україні, яку він назвав «стратегічним провалом» плану Путіна повалити уряд у Києві протягом тижня.
«На нашу думку, це не стільки вплине на те, чи обере керівництво Китаю за кілька років силові методи для встановлення контролю над Тайванем, а скоріше на те, коли і як саме вони це зроблять. Я підозрюю, що китайське керівництво та військові дійшли висновку про те, що якщо в майбутньому це питання розглядатиметься, то необхідно мати в своєму розпорядженні переважаючі сили», — сказав Бернс у прямому ефірі з кореспондентом NBC News Андреа Мітчелл.
Вірогідно, Китай також відмітив для себе необхідність «контролю інформаційного простору» і «усіх можливих дій для захисту своєї економіки від потенційних санкцій», — сказав він.
Погоджуючись із попередніми американськими оцінками, Бернс підкреслив, що Сполучені Штати не вірять у те, що Пекін запропонує Росії реальну військову підтримку, попри свою заявлену лояльність.
Він сказав, що Китай активізував закупівлі російських енергоресурсів, але робить це обережно, щоб не потрапити під санкції Заходу.
«Мирне возз’єднання»
У 1949 році, після поразки у громадянській війні на материку, переможені китайські націоналісти втекли на Тайвань. Відтоді острів перетворився на квітучу демократичну країну та провідну технологічну державу, проте Китай все ще претендує на її територію.
Виступаючи перед Бернсом на форумі в Скелястих горах, посол Китаю в США Цінь Ган заявив, що Пекін все ще надає перевагу «мирному возз’єднанню».
Але він звинуватив Сполучені Штати у підтримці сил «незалежності» на Тайвані, де президент Цай Інвень відстоює право острова на власну ідентичність.
«Відсутність конфліктів і відсутність війни — це найбільший консенсус між Китаєм і Сполученими Штатами», — сказав Цінь Ган.
Але, за його словами, Сполучені Штати «розмивають» свою заявлену політику визнання одного Пекіна.
«Тільки суворо дотримуючись політики одного Китаю, лише ставши пліч-о-пліч заради стримування та протидії незалежності Тайваню, ми зможемо досягти мирного возз’єднання», – сказав він.
Відповідно до прийнятого Конгресом у 1979 році закону, за положеннями якого Вашингтон визнавав Тайбей в обмін на визнання Пекіну столицею Китаю, Сполучені Штати зобов’язані надати Тайваню зброю для самозахисту.
У травні президент Джо Байден заявив, що Сполучені Штати готові застосувати силу, щоб захистити Тайвань від потенційного нападу Китаю. Цим він розвіяв довготривалу двозначність щодо того, чи будуть США вдаватися до військової операції. Втім, Білий дім швидко відкликав цю заяву.
У середу Байден сказав журналістам, що він очікує на розмову з Сі Цзіньпінем «протягом наступних 10 днів».
Декілька американських делегацій, що складались переважно з колишніх чиновників США, вже відвідували Тайвань; але нещодавно Пекін застеріг від запланованої поїздки спікера Палати представників Ненсі Пелосі, яка є третьою за повноваженнями особою в США.
Оригінал англійською тут
