Українські олігархи під час війни

За декотрою інформацією указом за 18 липня Володимир Зеленський позбавив громадянства України кількох осіб, включаючи олігарха Ігоря Коломойського, нардепа від ОПЗЖ Вадима Рабіновича та голову територіальної оборони Дніпропетровської області, бізнесмена Геннадія Корбана. Втім, офіційного оприлюднення указу не було, аргументується це наявністю конфіденційних даних.

Повідомлення про цю подію знову викликало інтерес до ситуації навколо найбагатших та політично активних магнатів України під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ось короткий огляд того, що відомо з приводу цього.

5 листопада 2021 року Володимир Зеленський підписав закон про «деолігархізацію», який має на меті мінімізацію впливу українських олігархів на політичні, економічні та соціальні процеси в країні та на засоби масової інформації.

Зокрема, олігархом вважається особа, яка одночасно має ознаки відповідності щонайменше трьом із таких чотирьох критеріїв:

• бере участь у політичному житті;
• має значний вплив на засоби масової інформації;
• є кінцевим бенефіціарним власником суб’єкта господарювання, який після дня введення в дію цього закону є суб’єктом природних монополій або займає монопольне становище на ринку відповідно до закону “Про захист економічної конкуренції”, та протягом одного року поспіль підтримує або посилює таке становище;
• підтверджена вартість активів особи та суб’єктів господарювання, бенефіціаром яких вона є, перевищує 1 мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Вийти з реєстру олігархів можна у випадку встановлення факту відсутності у такої особи не менше двох ознак із перелічених у законі.

9 червня в інтерв’ю для Forbes очільник Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Олександр Новіков розповів, що НАЗК створило перелік активів осіб, лояльних до путінського режиму. Його можна знайти на спеціальному порталі. Список очолюють Віктор Медведчук разом з найближчим оточенням, Євген Мураєв та Анатолій Шарій.

Санкційні списки за уповноваженням Офісу президента та МЗС готуються для 40 країн, що приєдналися до санкційної коаліції.

«Але й Україна має виконати свою частину роботи – йдеться про санкції проти цих же осіб за рішенням РНБО. З 24 лютого ми так і не наклали санкції на жодного росіянина чи білоруса. Я розумію чому: у нас не було законодавства, яке дозволяє ефективно конфісковувати активи. Але зараз воно є, тому санкції на часі», — додав голова НАЗК.

Втім, доля олігархів складається не так однозначно. Не всіх вдалося наразі внести до санкційного списку, а декоторі, аби обійти антиолігархічний закон, самостійно почали позбавлятись певних ознак, перелічених у законі.

Так, наприклад, олігархи Григорій та Ігор Суркіси покинули Україну 26 лютого разом із онуками Григорія призовного віку. В зону митного контролю в Україні прибули дві автівки з чотирма пасажирами в кожній, за кермом яких були Григорій та Ігор. Інспектори не задекларували будь-які кошти даних осіб. Тільки на митному пості в Угорщині бізнесмени задекларували до ввезення готівку на суму 17,6 млн доларів. Однак конфіскація майна братів Суркісів або інших олігархів можлива за двох умов: за кримінальним провадженням, або через внесення до санкційних списків. Поки братів немає ані в українських, ані в міжнародних санкційних списках.

Власник телеканалу «Інтер» Дмитро Фірташ 5 березня повідомив виданню «Єправда», що «наразі перебуває в Австрії, реалізуючи своє право оскаржити запит США на екстрадицію». Також у прес-службі Group DF Фірташа зазначили факт перерахування 100 млн грн на спецрахунки НБУ для надання гуманітарної допомоги Україні.

Проте Фірташ втратив свою монополію на ринку газу України. 25 травня стало відомо про передачу 26 розподільчих компаній в управління «дочці» «Нафтогазу». Через кілька днів близько 8 млн клієнтів були внесені до реєстру Газопостачальної компанії «Нафтогаз України».

В той же час, народний депутат, протодиякон і меценат УПЦ МП Вадим Новинський, який свого часу був членом «Партії регіонів» і одним із лідерів фракції ОПЗЖ, повідомив, що залишає Верховну Раду. Однак він залишається засновником фінансово-промислової групи «Смарт-Холдинг» та власником понад 25% акцій компанії «Метінвест», що входить до інвестиційної компанії Ріната Ахметова СКМ.

Але з 1 липня металургійна група Ахметова і Новинського «Метінвест» зупинила роботу двох гірничо-збагачувальних комбінатів у Кривому Розі та скоротила роботу «Каметсталі» в Кам’янському. Із середини липня також призупинено видобуток на Північному ГЗК.

11 липня Рінат Ахметов заявив про «вимушений вихід» його інвестиційної компанії СКМ із медійного бізнесу через набрання чинності законом «про олігархів».

Він зазначив, що «короткий шестимісячний термін, визначений законом для продажу медіа-активів, і російська воєнна агресія проти України не дають СКМ можливості продати медіабізнес на ринкових умовах». Втім, як зазначають медіа-експерти, техніка, люди, нерухомість, бренд, права та передавачі залишаються в Ахметова.

Міністр юстиції Денис Малюська припустив, що Ахметов відмовився від своїх медіа не остаточно. Він вказав на те, що мільярдер не зміг продати свій медіа-бізнес в умовах війни і натомість лише передав державі ліцензії своїх ЗМІ.

«Це моя суб’єктивна думка, не готовий говорити, що це так, але видається, що юридично це “нога в дверях” із тим, щоб не закрити собі повністю юридичні механізми повернення в бізнес», – вважає Малюська.

Вже 18 липня в інтерв’ю італійській газеті Corriere della Serra Рінат Ахметов повідомив, що думає про розвиток медіабізнесу в Польщі.

Більш того, як повідомив 26 червня генеральний директор «Метінвесту» Юрій Риженков, у планах компанії є побудова нового заводу в Болгарії чи Італії.

В той же час, згідно звіту СКМ за перші 40 днів війни від 5 квітня, Фонд Ріната Ахметова та футбольний клуб «Шахтар» передали на допомогу Україні та українцям близько 1,4 млрд грн, у тому числі й 100 млн територіальній обороні Києва.

Стосовно Ігоря Коломойського, одного з кінцевих бенефіціарів «1+1 медіа», то за повідомленням РБК від 14 квітня, більше десяти українських компаній, у минулому пов’язаних із олігархом, подали клопотання про підтвердження арбітражного рішення на 35 мільйонів доларів. Йдеться про компанії «Стабіл», «Рубенор», «Кіровоград-Нафта», «Крим-Петрол» тощо. Справа структур Коломойського проти Росії у міжнародному арбітражі – одна з низки схожих справ, у яких українські позивачі заявляють свої претензії щодо втрати їхніх активів у Криму та Севастополі внаслідок анексії Криму до Росії у 2014 році.

Але 20 квітня в інтерв’ю «Українській правді» мер Дніпра Борис Філатов розповів про те, як олігархи допомагають обороні міста, та як інтегровані в це питання бізнес та суспільство.

«Якщо ми говоримо про олігархів, то, наприклад, якщо говорити про підприємства Віктора Михайловича Пінчука, то вони також повністю інтегровані і допомагають технікою, будівельними матеріалами. На базі поліклініки своєї заводської надають медичну допомогу переселенцям. Якщо ми говоримо про Ігоря Валерійовича Коломойського – я не знаю, де ця людина. Хтось каже, що він знаходиться у Дніпрі, хтось каже, що він перебуває у Буковелі. Тобто його на горизонті не видно взагалі, просто не видно. Відчуття, що його немає. Може, він десь у Буковелі комусь допомагає, я не коментуватиму…», — розповів Філатов.

Втім, 26 квітня програма  «Схеми» на Радіо Свобода опублікувала розслідування, в якому йдеться про заборгованість на мільярди гривень за передачу електроенергії. Справа стосується українських підприємств, кінцевими бенефіціарами яких є олігархи Рінат Ахметов, Ігор Коломойський та Віктор Пінчук.

Про мільярдні борги за послуги з передачі та диспетчеризації електроенергії свідчать документи від учасників енергоринку. Відповідно до цих даних, великі промислові споживачі та постачальники електроенергії почали стрімко накопичувати борги одразу після повномасштабного вторгнення військ Росії в Україну.

Основний боржник – трейдер «Д.Трейдінг», що входить до енергохолдингу ДТЕК Ріната Ахметова. Також серед боржників – Нікопольський завод Ігоря Коломойського та Віктора Пінчука та металургійний завод «Дніпросталь», який входить до трубно-колісної компанії «Інтерпайп» родини Пінчука.

Власник медіагрупи StarLightMedia Віктор Пінчук у відповіді для порталу Єправда 5 березня зазначив, що промислові підприємства компанії «Інтерпайп» працюють на підтримку військовим частинам та підрозділам територіальної оборони. А також він і його дружина Олена через свої фонди здійснюють закупівлю і постачання засобів індивідуального захисту для військових і сил територіальної оборони.

Також 7 червня на аукціоні Christie’s була продана скульптура Джеффа Кунса Balloon Monkey (Magenta), надана Віктором та Оленою Пінчуками. Біля 11,4 млн доларів були направлені на гуманітарну допомогу Україні.

Зі слів колишнього президента України та власника каналів «Прямий» і «П‘ятий» Петра Порошенка, на потреби армії з 24 лютого витрачено понад 400 млн гривень.

25 лютого на базі телеканалу Рада був запущений спільний марафон за участі 1+1, СТБ, ICTV, Інтера, Суспільного і ТРК Україна (Україна 24). Туди не увійшли канали Порошенка та канал Івана Жеваго «Еспресо». Згодом, 4 квітня Концерн радіомовлення, телебачення і радіозв’язку припинив цифрове мовлення цих каналів, що послугувало ударом по медійній спроможності Порошенка та його команди.

Не менш серйозним стало затримання 12 квітня лідера партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука, відомого своїми тісними зв’язками з Путіним. Вже 23 травня СБУ оприлюднило інформацію з показаннями нардепа, де він розповів про схему виведення з державної власності частини магістрального нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок» для подальшого прокачування через нього дизельного пального. Описуючи суть схеми, Медведчук згадав, що Порошенко не лише звернувся до нього з проханням сконтактувати з керівництвом РФ, а й забезпечив прийняття необхідних рішень в усіх українських інстанціях.

Поки що Петру Порошенку вдається уникнути арешту. Він та його команда активно працюють над створенням образу мецената-волонтера, зайнятого закупівлею обладнання для військових.

Проте 28 червня вранці Порошенко був помічений у ресторані лондонського готелю. Журналістці Наталці Гончаровій детальніше дізнатися про причини вже другого за місяць візиту Порошенка до Лондона не вдалося через різку реакцію його дружини.

Під час сніданку та до виходу в ефір сюжету про зустріч на офіційній сторінці Порошенка розміщували пости з інформацією про те, що він перебуває в Берліні та домовляється про передачу зброї.

Однак вже 29 червня на своїй сторінці у Facebook колишній президент розповів, що в Лондоні за кошти волонтерів та Фонду Порошенка для ЗСУ було придбано дві партії вантажівок Leyland DAF 45.150.

Тож наразі спостерігається початок певного виходу олігархів із різних сфер впливу, з метою виходу з реєстру олігархів. 14 липня в інтерв‘ю для Радіо НВ Секретар РНБО Олексій Данілов зазначив, що Коломойський, Пінчук, Фірташ і Порошенко знаходяться у списку разом із іншими постатями, і що в уряді «цим питанням активно займаються».

20 липня, під час наради щодо стану виконання закону про олігархів, Олексій Данілов зазначив, що нині під перевірку на відповідність критеріям, визначеним законом, можуть підпадати 86 осіб.