Сергій Сухомлин – новий голова Агентства з питань відновлення при Міністерстві інфраструктури – людина з великим досвідом у реалізації енергоефективних та ощадливих проектів. Він майже 10 років був міським головою Житомира – міста, яке подолало радянську спадщину і стало еталоном енергоефективності. Репортаж Kyiv Post дивіться тут.
Очевидно, що з призначенням Сухомлина функції Агентства зміняться – від масштабного будівництва до соціальних і енергоефективних проектів. Ми говоримо з Сухомлином про ремонти доріг під час війни, проєкти соціального житла для внутрішньо переміщених осіб та про те, чи можна і чи варто відбудовувати стару інфраструктуру в тому вигляді, в якому вона була до повномасштабної війни.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
- Почну з дискусійного: дороги. Будівництво і ремонт доріг часто критикується – наприклад, навіщо нам це під час війни. Але ворог з іншого боку лінії фронту робить те саме – будує дороги і ремонтує їх.
Це питання пріоритетів. Дороги в тилу – зачекають. Ремонтуватися будуть лише ті дороги, на які є заявки від військових, які потрібні військовим. Те ж саме – з мостами. Наразі заявки на ремонт доріг складають приблизно 4 мільярди грн (майже $100 млн)
- Агенство супроводжує багато проєктів – таких, як побудова нового водогону до Миколаєва. Це будівництво постійно дорожчає. Що буде далі? Чи буде проводитись аудит діяльності попередньго керівництва агентства?
Я – за будь-який аудит, не тільки діяльності минулої команди, а й нинішньої. Якщо ви зайдете на сайт агентства, там можна знайти окрему інформацію в онлайн-дашборді по будівництву водогону в Миколаєві – ця інформація повністю є відкритою та інтерактивною. Там ви можете подивитися, коли були проведені процедури з визначення підрядників. На скільки знизилася ціна, загальна вартість проєкту і як буде відбуватися будівництво – все це буде оновлюватися в режимі реального часу. І все, що ми будемо робити, ми будемо висвітлювати на таких дешбордах для того, щоб все було чесно та прозоро, щоб ми своєчасно могли реагувати на всі виклики і зауваження.
- Про програму соціального житла. В чому її суть, навіщо вона?
Скажімо так – нинішні умови оренди житла в тилових містах важкі для переміщених осіб. Нам необхідно стимулювати людей залишатися в Україні. Якщо цього не буде, люди їхатимуть до країн ЄС, де їх прийматимуть. Людям потрібні більш лояльні умови оренди. Це можливо, якщо житло буде збудоване державою і громадами. По-друге. Чому цей проєкт важливий? Тому, що якщо ми подивимося сьогодні на економічну мапу країни, то побачимо, що у нас підприємства з Херсона, Миколаєва, Харкова переїхали на захід країни або в центр. А всі ці прикордонні регіони, прифронтові, вони сьогодні втратили бюджет, втратили бізнес, втратили робочі місця…. Цей проєкт може перерозподіляти, в тому числі людей, всередині країни, запропонувати робочі місця, і таким чином зробити економічну мапу України більш рівномірною. Бо якщо там будуть люди, там будуть і підприємства будуватися.
- Тобто, житло будуватиметься державою і містами, належатиме містам, його надаватимуть переміщеним спеціалістам?
Модель цього проєкта побудована так, щоб квартплати, які будуть за соціальне житло, були набагато, в рази нижчими, ніж вартість житла для оренди. В чому виграш громад? Громади отримують додаткові можливості і нових людей. Наприклад, якщо громада побудувала 500 квартир, вона отримує мінімум 1200 людей в середньому. І якщо люди працюватимуть, громади матимуть додатковий ПДФО в бюджет!
- Скільки громад готові взяти в цому участь? Звідки вони? І скільки квартир вже готові збудувати?
Пілотний проєкт передбачає будівництво від 6 до 8 тисяч квартир. А перший етап – це 50 тисяч. 15 громад вже висловили своє зацікавлення і готовність будувати. Це в основному громади центральної України, які мають вже досвід реалізації різних проєктів. Але на початку нам потрібно пропрацювати саму модель. Свою роботу мають зробити громади: відвести землю, підвести комунікації та ін.
- Як і де будуть розташовуватись квартали соціального житла?
Не квартали – ми хочемо, щоб це були вкраплення. Вкраплення будинків із соціальними квартирами в різних районах. Важливо, щоб у людей було широке коло спілкування, щоб була безпека. Колись я був в Іспанії, де є такі цілі райони, і вони доволі небезпечні, часом навіть страшно заходити в ці райони…
А є інший приклад – Лондон, де є заможний район і посередині нього стоїть одна чи дві будівлі соціального житла. Це ефективніше. По-перше, люди інтегруються швидше, а не зациклюються на одному колі спілкування. По-друге, діти з сімей, що живуть у соціальному житлі, грають на спортивних, дитячих майданчиках разом із дітьми з інших будинків. Формується амбіція жити краще. Якщо групувати соціальне житло кварталами, це вже матиме інший ефект.
Дуже важливо, що частину квартир, приблизно 25-30%, самі громади будуть визначати, кому здавати в оренду. Якщо в них не вистачає лікаря в лікарні, вони можуть оголосити, що нам потрібен лікар, і ми даємо квартиру, бо це дуже важливо.
- Про стратегію відновлення регіонів після війни, особливо прифронтових і окупованих: яка вона?
Важливо будувати іншу якість і іншу активність. Нам потрібно використовувати досвід інших країн. Наприклад, вважаю, що нам не потрібно відновлювати якусь зруйновану вугільну ТЕЦ чи просто велику ТЕЦ, яка була збудована в 1950-ті роки… Більш ефективно зробити децентралізовану генерацію за допомогою газопоршневих станцій або невеликих котелень, які і енергоефективні, і які складніше зруйнувати. І у нас є чітке розуміння, що тільки за рахунок коштів партнерів – це все неможливо. Нам потрібен бізнес, який буде вкладати кошти у відновлення України. А наше завдання – цьому сприяти. Але бізнес великі інвестиції буде розглядати дуже обережно, коли ми говоримо про зруйновані чи прикордонні регіони, хіба що якщо буде якесь страхування. Це одне, а друге – це те, що більшість компаній буде розглядати інвестиції зовсім в інший регіон, бо так простіше і спокійніше. Найточніша демографічна мапа України буде після війни, і вона дуже відрізнятиметься від того, що було до. Тут вже задача держави – розробити різні програми, які можуть стимулювати прихід бізнесу в регіони.
- Але це буде ініціатива самих громад з проєктів відновлення, чи міжнародних донорів?
Є багато громад в Україні, які можуть самі реалізувати той чи інший проєкт за допомогою приватних інвестицій. А донори можуть допомагати тим громадам, які не мають такої спроможності. Тобто, невеликі або прифронтові. За допомогою міжнародних донорів ми не зможемо закрити всі потреби України по відновленню, це я чітко розумію. Але без донорів і міжнародної допомоги ситуація була би вкрай важкою. Вони закривають дуже, дуже багато питань. І ми дякуємо за цю підтримку.
