Суми - великий обласний центр України, прикордонне з Росією місто, що стало прифронтовим. Навесні 2022 року російські війська так і не змогли його взяти, і після невеликої перерви почали завдавати варварських ударів по Сумах, так і по регіону навколо керованими авіабомбами, ракетами та ударними безпілотниками.
Удари по місту та його навколишнім селам посилилися після успішного наступу українських сил у Курській області – Суджа знаходиться недалеко від Сум через російський кордон. З тих пір місто регулярно перебуває під ударами російських окупантів. Останні обстріли житлових будинків та цивільної інфраструктури вбили десятки місцевих мешканців і призвели до значних руйнувань, але так і не змогли зупинити життя в цьому обласному центрі – тут продовжують працювати заклади, ресторани, муніципальний транспорт і театри, яких тут навіть два, а більшість населення, незважаючи на небезпеку, лишається у місті.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Kyiv Post вирушає до цього прифронтового бастіону на півночі України, щоб побачити, що відбувається на вулицях Сум.
Гори битої цегли, поряд знищені машини – це залишки станції техобслуговування автомобілів, в яку за день до нашого приїзду вдарила російська ракета. На жаль, під завалами загинули люди – а від машин, які були в ремонті лишився справжній брухт. Це наслідки одного з кількох десятків роcійських ударів по місту за останній час. Для рятувальника Дениса Ковальова - це ще один робочий день.
«Ми приїжджаємо, одразу розгортаємо штаб, розподіляємо, хто на себе бере яку функцію, хто працює з завалами і дістає людей, хто займається домедичною допомогою?» - каже Денис.
Він і його друзі – в касках, бронежилетах, з турнікетами. Все тому, що Росія цілеспрямовано використовує тактику «подвійного удару» - спершу атакує цивільний об’єкт, а за певний час, коли екстрені служби з’їжджаються на порятунок – атакують туди ж ще раз, щоб завдати максимальних втрат пожежникам та рятувальникам. Це може статися будь-якої секунди.
«Найголовніше для рятувальника це врятоване життя. Тому я рятувальник, а отже в мене страху не повинно бути. Ти приїджаєш на обстріл і просто працюєш на результат… Може прилетіти в той же об’єкт другий раз, або перший деінде, не треба боятися, треба просто працювати», - каже Ковальов.
Та буває так, що під завалами вже не знайти нікого, крім загиблих. Це сталося тут, у приватному секторі Сум – всі ці страшні руїни – залишки двох будинків. Тут досі лежать іграшки, що належали 14-річній дівчинці, що загинула з матір’ю уві сні.
«Це залишок ворожого шахеду, який спричинив такі важкі руйнування і загибель трьох людей. Вони всі загинули ось в цьому будинку, це була глибока ніч, і шахед влучив прямо в будинок. Власник вижив… Загинули дівчина 14 років, її мати і сестра власника», - розказує волонтер Олексій Клюєв.
Олексій Клюєв та його команда волонтерів після закінчення роботи рятувальників розбирають завали двох будинків. Він показує залишки російського дрону, які вбили усю сім’ю – двох жінок і дитину. Сусід загиблої сім’ї, Володимир Губа, чий будинок теж постраждав від удару тієї ночі, каже – пробував пробитися до вогню ще до приїзду рятувальників, але все було марно.
«Жінка дуже гарна була, Іриною звали, медик, всім допомагала, і дочці Анні мало б через два тижні бути 15 років. До сих пір там квіти лежать. Згоріла повністю. Я вийшов, а допомагати вже нікому. Анатолія, хазяїна хати, винесли, поклали в машину, він лише спитав «Як моя Анечка?», - згадує Губа.
«Дуже сумно бачити загиблих дітей, поранених дітей. Але все одно доводиться вмикати холоднокровність. Бо якщо працювати з теплим серцем, ти починаєш емоційно відволікатися, і починаєш робити щось не те, що ти маєш робити для порятунку людей», - каже Ковальов.
Волонтери кажуть - Росія використовує Суми як полігон, завдаючи удари різними видами зброї Зокрема, застосовує шахеди, наповнені шрапнеллю для ураження більшої кількості людей, або ж касетні боєприпаси. Один з таких ударів касетною ракетою стався тиждень тому в цьому дворі – вирву від падіння ракети ще не засипали, всі будинки навколо лишилися - без вікон. Денис працював саме тут – як і всі його колеги.
«Ми всі туди приїхали, всі підрозділи, це було масштабно. Це була не одна будівля, і сусідні двори були пошкоджено… Дуже багато людей були посічені уламками, і доводилося ламати двері, бо люди не могли зсередини їх відкрити. На жаль, було багато загиблих», - каже Ковальов.
«Був приліт ракети, оснащеної касетним боєприпасом і ця ракета вибухнула над будинками, касетами уразило будинки, загинуло 12 людей, було вибито 2000 вікон», - каже Клюєв.
Та тепер це місце не впізнати – всі вікна вже забиті деревом, а люди ремонтують стіни і двері. Вони саморганізувалися і за допомогою волонтерів з групи Олексія як можуть відновлюють свій будинок.
«В основному, майже всі дірки позашивали, але не всі. Залишилися вибиті вікна в під’їздах, але в квартирах основну роботу зроблено. Тому що організовано все, люди згуртовані, один за одного стоять, допомогають, тому все і зробили», - каже місцевий мешканець Сергій.
Незважаючи на постійні смертоносні удари росіян, місто продовжує жити. В центрі працюють ресторани, родини гуляють з дітьми. Доводиться часто ходити в укриття, та люди своє місто – не покидають. Ба більше – тут працює театр, а точніше – навіть два. Крім власне Сумського театру, тут знайшов прихисток театр, який переїхав з окупованого Луганська – спочатку вистави проводили в Сєверодонецьку, але у 2022 році довелося знову переїжджати - і знову опинитися під ударами ворога.
«24 лютого 2022 року весь колектив театру спочатку виїхав до Дніпра, а потім нас прихистив театр імені Щепкіна у місті Суми … Ми робимо все, так як ми один з небагатьох колективів Луганщини, хто несе в собі українську ідентичність. Так, ми знову на лінії вогню, але і Сєверодонецьк був прифронтовим містом. Ми віримо у наших захисників», - каже Олександр Гришков, диектор Луганського музично-драматичного театру.
Вони репетирують прямо під час повітряної тривоги. Яка може лунати тут до десяти разів на добу.
Але у випадку серйозної загрози, ракетного удару, чи активності ворожої авіації, вони йдуть у справжній андерграунд, і це не художнє порівняння – директор театру веде нас сходами донизу – вони обладнали сцену в Укритті. Де і відбуваються вистави.
«Отут ми зараз граємо під час повітряних тривог, і вистави проходять на повному аншлазі, тут лише 50 місць, зараз йде монтаж сцени для вистави», - каже Гришков.
Незважаючи на спроби росіян, жителя Сум тримаються свого міста, вірять в українську армію та українських союзників.
«Найкрутіша професія в світі – це рятувальник. Всіх рятувальників у світі оберігає бог. Я радий, що я тут, і думаю, що я зробив багато, але хочу зробити ще більше і для України і для світу в цілому», - каже Ковальов.
«От чого вони (росіяни) і прийшли сюди - захопити землі, захопити народ. Але це їм не вдастся, нє. Зробили вони нам боляче, люди гинуть кожен день, старі… Воюють зі старими, що це за вояки такі?», - вважає Губа.
«Незважаючи на ці страшні руйнування, ми об’єднані, ми працюємо, ми намагаємось допомогти, ми залучаємо благодійні організації і міжнародні фонди. Я певен, що спільною працею ми зможемо подолати ворога», - твердить Клюєв.
