Україна, ймовірно, отримала від США менше 50 армійських тактичних ракетних комплексів (ATACMS) американського виробництва, а скільки їх у неї залишилося – це питання з нюансами.
Ні Київ, ні Вашингтон ніколи офіційну не повідомляли про кількість переданих ракет. Крім того, на сьогодні відомо лише про дві поставки: одну наприкінці 2023 року, коли Україна отримала ракети старої версії (з дальністю до 160 км) і одну таємну поставку – в березні цього року – ракет більшої дальності (до 300 км).
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Також незрозуміло, скільки з них Україна вже використала.
Таким чином, список цілей у Росії, по яких Київ може завдати ударів після останнього надання дозволу президентом США Джо Байденом у неділю, може бути вкрай обмеженим без нових поставок з огляду на те, що для глибоких ударів по території Росії Київ може використовувати лише версії більшої дальності.
Скільки ATACMS отримала Україна
Україна, ймовірно, отримала менше десятка старих ракет у рамках першого траншу в 2023 році плюс «значну» (за словами американських чиновників) кількість ракет більшої дальності в рамках пакету допомоги на суму 300 мільйонів доларів, вперше оголошеного в лютому, як повідомляє AP News.
Вважається, що на той час пакет включав зенітні ракети Stinger, боєприпаси для високомобільних артилерійських ракетних систем HIMARS американського виробництва, а також 155-мм і 105-мм артилерійські снаряди.
Згідно з тогочасними повідомленнями, до пакету також входили 84 протитанкові системи, боєприпаси для стрілецької зброї і запасні частини до техніки та допоміжне обладнання.
Враховуючи, що одна ракета ATACMS коштує понад 1 млн доларів (згідно з контрактом, укладеним між урядом США і компанією-виробником Lockheed Martin), Kyiv Post припускає, що в пакеті на 300 млн доларів Україна отримала не більше кількох десятків таких ракет, якщо не менше.
Скільки ATACMS Київ вже використав
На основі зафіксованих ударів можна підрахувати приблизну кількість ракет, які Україна вже використала після отримання версії більшої дальності в березні.
- На початку жовтня було завдано удару по російській радіолокаційній станції «Небо-М». Місцезнаходження не уточнювалося.
- У липні ракети ATACMS, можливо, були використані для удару по військовій авіабазі «Саки» в окупованому Криму.
- 16 липня чотири ATACMS М39 з касетними боєголовками завдали удару по російській пусковій установці С-300 поблизу окупованого Маріуполя.
- Наприкінці червня ATACMS із касетними боєголовками, можливо, були використані для удару по російському зенітно-ракетному комплексу С-500.
- Наприкінці травня було завдано чергового ймовірного удару по авіабазі під окупованим Луганськом.
- Черговий ймовірний удар ATACMS по авіабазі Бельбек в окупованому Криму у травні.
- У квітні ще один ймовірний удар ATACMS по окупованому Криму.
Слід зазначити, що використання ATACMS у деяких атаках залишається непідтвердженим, а деякі з них, імовірно, були ракетами старішої версії, поставленими в 2023 році. Україна також зазвичай запускає ATACMS із відстані щонайменше 20 кілометрів від лінії фронту, щоб убезпечитись від російських атак.
Єдиним відомим натепер ударом з використанням ATACMS більшої дальності є удар по аеродрому Джанкой в окупованому Криму 17 квітня – технічно цей аеродром знаходиться в межах досяжності старіших ATACMS, але, враховуючи вищезгадану безпечну відстань, можна припустити, що була використана версія більшої дальності.
Оскільки для досягнення максимального ефекту Україна використовує кілька ракет, цілком імовірно, що в неї залишилася дуже обмежена кількість далекобійних ракет, якщо їх було менше кількох десятків.
