Хроніка війни в Україні. 14 листопада: «Найнебезпечніший момент для американської демократії»

Новообраний президент США Дональд Трамп продовжує оголошувати кандидатури на найвищі посади в своєму майбутньому кабінеті, і конгресмени, які мають затвердити чи відхилити ці кандидатури, вже б’ють на сполох через принаймні одну з них і через майбутнє американської демократії загалом.

У середу Трамп оголосив, що зупинив свій вибір кандидатури на пост Генерального прокурора, і цей вибір вельми суперечливий – член Палати представників від Флориди Метт Ґетц. Наразі Комітет з етики Палати представників проводить розслідування щодо його причетності до торгівлі людьми і його статевих зв’язків із неповнолітньою. Цей колишній адвокат є одним із найвідданіших союзників Трампа на Капітолійському пагорбі, тож у разі призначення на посаду всі кримінальні справи проти Трампа майже напевно будуть закриті.

Більше по темі

План Зеленського замінити контингент США в Європі українським привернув увагу Трампа

Україна представила Трампу нові пропозиції, в яких є, зокрема, й наміри замінити американські війська в Європі українськими, щоб надати підтримку США та укласти прийнятну мирну угоду з Росією.

Ґетц є одним із найголосніших антиукраїнських голосів у нижній палаті Конгресу, і минулого року він дуже посприяв зняттю Кевіна МакКарті з посади Спікера Палати представників.

Навряд чи верхня палата Конгресу не затвердить призначення сенатора Марко Рубіо (Респ., Флорида) Держсекретарем, або навіть Тулсі Ґаббард (колишньої членкині Палати представників від Гаваїв, яка проти допомоги Україні) директором Національної розвідки, а от кандидатура Ґетца може й не набрати достатню кількість голосів – 51. Сенатор Кріс Мерфі (Дем., Коннектикут), член двох комітетів – із закордонних справ і юридичного – назвав цей вибір Трампа «найнебезпечнішим моментом для американської демократії».

Існує також можливість того, що Сенат просто візьме й відкладе розгляд і затвердження кандидатур, і тоді Трамп зможе проштовхнути їх повз Конгрес.

«Це буде кінець Сенату США, – сказав Мерфі у відповідь на запитання CNN про такий сценарій. – Якщо Сенат вирішить більше не застосовувати свої повноваження органу, який радить і затверджує… то не знаю тоді, навіщо нам взагалі ходити туди на роботу. Це вже не буде демократична держава».

Окрім кандидатур Ґетца, Рубіо і Ґаббард (які, за новим законом, також наглядатимуть за директором ЦРУ), Сенат має розглянути й кандидатуру ведучого Fox News Піта Хеґсета на посаду Державного секретаря.

«Сенат має відігравати критичну роль – працювати як відбійник, – сказав член Юридичного комітету Сенату Кріс Кунз (Дем., Делавар), додавши, що справа не лише у професійних, а й у моральних якостях кандидата. – І тут контраст між сенатором Рубіо і представником Ґетцом найразючіший».

Міністр закордонних справ «стримано оптимістичний» щодо обіцяної Байденом допомоги до завершення його каденції і щодо дозволу на удари вглиб території Росії

У середу Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга сказав у телеефірі, що до завершення своєї каденції президент США Джо Байден передасть Україні «суттєву військову допомогу».

Коментуючи свою зустріч із Держсекретарем США Ентоні Блінкеном, Сибіга сказав: «Під час візиту до Брюсселю я мав низку важливих зустрічей, і однією з ключових була зустріч із Державним секретарем США Ентоні Блінкеном. Це були продуктивні перемовини. Ми обговорили втілення усіх домовленостей, досягнутих на рівні лідерів, коли Президент Володимир Зеленський у вересні здійснював візит до Вашингтона. І маємо конкретні підтвердження щодо військової допомоги».

За словами Сибіги, в останні тижні своєї каденції адміністрація США планує передати Україні «суттєві обсяги військової допомоги»:

«Це ми у деталях обговорили з моїм візаві. Повністю всю зброю, яка належить до прямих президентських повноважень, а також оплатити всі контракти на виробництво зброї, передбачені програмою підтримки України. Такі запевнення я отримав під час зустрічі з Ентоні Блінкеном».

Міністр додав, що обговорював із Блінкеном «питання далекобійних ударів по військових об’єктах на території РФ та євроатлантичну інтеграцію України», сказавши: «Тут ми стримано оптимістичні».

Міністерство закордонних справ заперечило інформацію про нібито намір Києва створити або придбати ядерну зброю в разі зменшення підтримки з боку США

У середу речник МЗС України Георгій Тихий написав у соцмережах, що Україна «віддана Договору про нерозповсюдження ядерної зброї», заявивши: «Ми не володіємо, не розробляємо і не маємо наміру набувати ядерну зброю. Україна тісно співпрацює з МАГАТЕ і є повністю прозорою для його моніторингу, що виключає використання ядерних матеріалів у військових цілях».

Цей допис – реакція на побоювання світу, що за відсутності подальшої підтримки з боку США після перемоги Трампа на виборах Україна задля захисту свого суверенітету продовжуватиме власну ядерну програму.

Слід зауважити, що у травні 1992 року Росія, США, Білорусь, Казахстан і Україна підписали Лісабонський протокол, зобов’язавшись виконувати положення Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Однак тоді ще не були узгоджені умови передачі ядерних боєголовок, і деякі українські урядовці й законодавці виступали за те, щоб Україна залишила собі частину сучасних українських ракет і старіших радянських боєголовок.

Але в 1993 році Київ і Москва підписали низку двосторонніх угод, за якими Україна відмовилася від претензій на ядерну зброю і Чорноморський флот у Криму в обмін на списання боргу за газ і нафту (2,5 млрд доларів) і на гарантії ненападу Москви в майбутньому.

Як видно з останніх подій, дотримуватися таких угод Кремль не збирався і не збирається.