Хроніка війни в Україні. 23 жовтня: «Перші підрозділи КНДР прибудуть завтра до Курська»

Керівник Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив у інтерв'ю, що прибуття північнокорейських солдатів до Курської області Росії очікується в середу як підкріплення для кремлівських військ, які вже не перший місяць намагаються вибити звідти ЗСУ.

"Очікуємо, що перші підрозділи прибудуть завтра на Курський фронт", – повідомив Буданов.

Керівник військової розвідки додав, що найближчим часом стане відомо, скільки саме північнокорейських солдатів перекинуть до Курська і як вони будуть оснащені.

17 жовтня президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні заявив, що Росія має намір залучити близько 10 тис. військових із Північної Кореї, і що Пхеньян таким чином приєднався до війни.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що очікує почути від Південної Кореї детальний звіт щодо передбачуваного залучення північнокорейських військ. До того часу, за його словами, НАТО не може підтвердити залученість цих військ в Україні.

Більше по темі

Путін вперше прокоментував участь військ Північної Кореї у війні

Путін заявив, що "не дії Росії призвели до ескалації".

"Я обговорював це вчора під час телефонної розмови з президентом Південної Кореї, – сказав Рютте у вівторок. – Звичайно, ми обговорювали поточну співпрацю між Південною Кореєю та НАТО, і в четвер ми завершили дуже успішну зустріч міністрів оборони країн НАТО разом із їхніми колегами з Австралії, Нової Зеландії, Південної Кореї та Японії. У вчорашній телефонній розмові питання Північної Кореї розглядалося в глибшому аспекті".

Один із представників КНДР в ООН заявив, що його країна не відправляла свої війська до Росії, і назвав відповідні заяви Сеула "безпідставними чутками".

Південнокорейська розвідка повідомила, що Пхеньян відрядив значний військовий контингент на допомогу своєму союзнику, і що 1500 спецназівців уже тренуються на Далекому Сході Росії й готові незабаром відправитися на фронт війни в Україні.

"Присутність північнокорейських солдатів в Україні має стати тривожним дзвіночком для адміністрації [США – ред.], – написав у Kyiv Post підполковник армії США у відставці, відомий інформатор Трампа Александр Віндман. – Поки Вашингтон намагається постійно постачати Україні вже закуплене та виготовлене озброєння, вороги Сполучених Штатів мобілізували свій промисловий потенціал для підтримки вторгнення Росії".

Адміністрація Байдена підтвердила надання кредиту G7 Україні на 20 млрд доларів і невдовзі оприлюднить нові санкції проти Москви

У вівторок міністерка фінансів США Джанет Єллен підтвердила, що Вашингтон планує внести 20 млрд доларів у кредитний пакет G7 для України. Вона додала, що незабаром можуть бути оголошені нові санкції, спрямовані проти постачання зброї Москві.

"Ми дуже близькі до того, щоб завершити американську частину цього кредитного пакета на 50 млрд доларів", – сказала Єллен на пресконференції напередодні зустрічей Міжнародного валютного фонду та Світового банку у Вашингтоні. За словами Йеллен, фінансові лідери G7 ще обговорюють деталі кредиту.

У понеділок міністр оборони США Ллойд Остін оприлюднив у Києві вміст пакета допомоги від США на 400 млн доларів, а також оголосив про виділення 800 мільйонів доларів на розробку й виробництво безпілотників в Україні.

Міністерка фінансів наголосила: "Хочу підкреслити, що джерелом фінансування цих позик є не американські платники податків". Натомість позика G7 буде забезпечена прибутками від відсотків із заморожених у США та Європі російських активів.

Єллен зазначила, що хоча санкції Європейського Союзу потрібно продовжувати кожні шість місяців одностайним рішенням, "добре, що ця позика буде обслуговуватися російськими активами".

Вона додала, що нові санкції проти Росії США можуть оголосити вже наступного тижня: "Ми оприлюднимо нові жорсткі санкції проти тих, хто сприяє військовій машині Кремля, включно з посередниками в третіх країнах, які постачають Росії критично важливі ресурси для її армії".

Союзники Москви з усього світу з'їхалися до Татарстану, щоб обговорити двосторонні зв’язки

Лідери понад трьох десятків країн – зокрема, Китаю, Індії, ПАР та Ірану – прибули до Казані на 16-й щорічний саміт БРІКС, під час якого Росія, швидше за все, намагатиметься створити механізми для посилення своїх військових зусиль в Україні.

Найбільш примітними й суперечливими виглядають зустрічі Владіміра Путіна з генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем, міністром торгівлі та промисловості Талібану Нуруддіном Азізі та віцепрем’єром Сербії Александаром Вуліном. У саміті також бере участь президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.

Президент Сербії Александар Вучич вирішив не їхати до Казані, оскільки зараз його країна, яка має глибокі культурні та економічні зв’язки з Москвою, небезпечно балансує між забезпеченням постачання російських енергоресурсів цієї зими з одного боку і заявленою метою вступу до Європейського Союзу та покращення відносин із Вашингтоном. Натомість Вучич відрядив до Казані свого заступника.

Київ одразу розкритикував рішення Гутерріша взяти участь попри власне засудження вторгнення Москви в Україну та висновки ООН про воєнні злочини, вчинені путінськими силами.

На полях саміту Путін зустрівся з лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Як повідомляє Інститут вивчення війни (ISW), "обидва лідери наголосили на важливості багатогранних російсько-китайських відносин, а Сі відзначив БРІКС як формат глобальної стратегічної співпраці".

Путін також зустрівся з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді та президентом Південної Африки Сирілом Рамафосою, яким вкотре розповідав про кроки до "багатополярного світового порядку".

Моді знову говорив про необхідність знайти "якнайскоріше" мирне вирішення війни та підтвердив готовність Індії виступити посередником.