20 жовтня, в неділю, в Молдові відбувся перший тур президентських виборів. Тоді ж вся країна голосувала на референдумі щодо євроінтеграції – громадяни мали дати відповідь на питання чи погоджуються вони з внесенням змін до Конституції країни, які спрямовані на євроінтеграцію цієї пострадянської країни.
Це голосування було важливе для країни. Невелика країна, яка знаходиться між Україною та Румунією, потерпає від російської гібридної агресії понад 30 років – як і на українському Донбасі, Росія створила в Молдові та підтримала військами сепаратистське утворення, яке контролює майже 10% території країни, і більше 10% населення, враховуючи друге за величиною місто країни – Тирасполь. Сама Молдова з населенням в 3,5 млн людей не має достатньо сил, щоб воювати з російськими «добровольцями».
Хроніка війни в Україні. 21 листопада: «Ми здатні та можемо відповісти»
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Розташування Молдови доволі важливе для російської експансії. Країна знаходиться на південно-західному кордоні з Україною, поблизу знаходиться найбільший і найголовніший порт України – Одеса, через який країна отримує більшу частину імпорту та експортує важливі товари. Через Молдову проходять багато логістичних маршрутів з південної Європи до України та Польщі.
Тож і не дивно, що за голосуванням уважно спостерігали всі сусіди Молдови.
Спостерігати було за чим. На початку підрахунку кількість тих, хто був проти європейського руху країни, вражала – співвідношення голосів було 55% на 45%. Європейську інтеграцію врятувала столиця – Кишинів – яка дала більшість голосів за європейську перспективу, та діаспора, яка за кордоном голосувала за європейський розвиток країни. Фінальний результат – 50,42% ЗА проти 49,58% голосів ПРОТИ. Або 751 000 голосів проти 737 000. Європейська інтеграція Молдови перемогла проросійські гасла лише з перевагою в 13 000 голосів.
Чому так?
Непрості реформи Санду
В 2020 році на президентських виборах прозахідна кандидат, прибічниця євроінтеграції Молдови Майя Санду здобула приголомшливу перемогу, отримавши майже мільйон голосів на виборах президента. Після цього Санду виграла у проросійських сил ще й парламентські вибори. Її партія отримала в законодавчому органі впевнену більшість.
«Багато жителів Молдови, яка має так багато проблем з корупцією, нереформованою економікою та силовими структурами, сподівалися на швидкі зміни. Їм здавалося, що тепер у президента, парламенту, проєвропейських сил є вся влада і всі інструменти, щоб зробити в країні ефективні реформи. Реальність виявилася іншою. Нова влада зітнулася з шаленим саботажем старих неефективних корумпованих державних органів, реформи просувалися повільно, очікуваних змін не настало, а завищені очікування не справдилися. Це призвело до втоми багатьох людей від проєвропейського курсу, і цю впевненість підтримували проросійські сили», - каже депутат парламенту Молдови Оазу Нантой.
За словами журналіста-розслідувача Володимира Тхорика, демократичний режим Молдови опинився в нетиповій ситуації. Багато негативних факторів одночасно вдарили по економіці країни.
«Наприклад, це і вплив війни Росії проти України, що вилилося в удорожчання енергоресурсів і галопуючу інфляцію. Це об’єктивна ситуація, вона виявилася дуже важкою. Щодо боротьби з корупцією, можливо, Санду і її команда робить не все можливе, але система судоустрою лишається та ж сама, вона пручається, вона не відправляє за грати обвинувачених в корупції, тому результати за всі чотири роки не дуже вражаючі»,- каже Тхорик.
Зокрема, Нантой наводить приклад: жоден з проросійських політичних діячів, навіть серед тих, хто скомпрометували себе прямим контактами з Путіним та його адміністрацією, не були навіть позбавлені депутатських мандатів, незважаючи на велику кількість кримінальних справ через корумпованих суддів.
«Незважаючи на те, що поліція зараз і в цілому правоохоронні органи працюють краще, ніж раніше, серед суддів та прокурорів все ще багато реваншистів», - каже Нантой.
Вплив Росії на Молдову
Другим важливим фактором є тиск Росії на Молдову, який є безпрецедентним. Як поділився з нами один зі співрозмовників серед розслідувачів країни, боротьба влади країни з джерелами російської пропаганди нагадує боротьбу з гідрою – рубаєш одну голову, на її місці виростають дві.
«В країні з населенням менше 4 мільйонів за останній час було закрито, ти вдумайся, 15 телеканалів, які працювали з непрозорими грошима і поширювали російську пропаганду. Втім, при цьому мало хто чіпає менеджерів цих каналів та російських політтехнологів які відкрито приїжджають до Кишинева. Крім того, багато російськомовних людей в Молдові шукають російськомовний контент і їм росіяни підсовують відповідну пропаганду у Youtube та Tiktok», - каже джерело.
За словами Нантоя, російська пропаганда дуже агресивна і дуже схожа на те, що вона каже про Україну. Це діє на сільських жителів, викликаючи страх як емоцію.
«Одне вістря пропаганди спрямоване проти Санду та її демократичної команди. Пропаганда стверджує що Санду доведе Молдову до українського сценарію, до війни. А іне вістря спрямоване проти ЄС – жителів Молдови лякають ЛГБТ та повальним гомосексуалізмом в Європі, а селянам розповідають, що європейці прийдуть і заберуть їх землю», - каже Нантой.
Точно таку саме пропаганду розганяли в Україні проросійські ЗМІ, поки їх не піддали санкціям, зокрема телеканали з пулу кума Володимира Путіна – Віктора Медведчука. Залякуючи селян, пропаганда гальмувала земельну реформу в Україні, так само, як і в Молдові. При тому, що в самій Росії земля давно є товаром, і ринок землі успішно працює.
Крім того, Росія створила піраміду з виплат громадянам Молдови за «потрібне» голосування. Про втручання у виборчий процес сама Санду заявила кілька тижнів тому. Сам механізм, за словами Тхорика, був побудований за принципом піраміди.
«Один з російських банків почав відкривати рахунки для громадян Молдови, і повідкривав понад 130 000. Планувалися виплати в районі 100 євро в місяць», - каже Тхорик.
Втім, цей план – не спрацював. Але ще – не вечір.
Що далі з виборами у Молдові
Санду виграла з невеликою перевагою не лише референдум, а й перший тур президентських виборів. Другий тур відбудеться 3 листопада. ЇЇ супротивник – колишній прокурор Олександр Стояногло, який висувається від проросійської Соціалістичної партії. Крім того, за словами наших співрозмовників, у Росії є великий план по отриманню реваншу на парламентських виборах в Молдові, які мають відбуватися в наступному році. І пустити країну по грузинському сценарію.
«Фактично, демократичні інститути застосовують проти демократії. Що можна сказати, якщо і зараз з 11 офіційно зареєстрованих кандидатів в президенти 8 – це або афільовані з Росією люди, або просто кремлівські проксі», - каже Тхорик.
Нантой же каже, що Заходу і Україні слід приділяти Молдові більше уваги – бо росіяни це вже роблять.
«Після того, як Путін загруз у війні з Україною, і не знає, як виплутатися з неї, він звернув більше уваги на Молдову. Якби він зміг організувати тут проросійський реванш, це могло посилити і тиск на Україну, і на країни Заходу», - зазначає Нантой.
Щодо України, то поки що країна не визначилася з кандидатурою нового посла в Молдові. Ним мав стати колишній секретар РНБО Олексій Данілов, але до роботи він так і не став. Крім того, в Україні донині відсутні дослідницькі центри з приводу Молдови або ж органи співпраці з сусідньою країною в культурній чи економічній сфері.
