У химерній демонстрації, від якої почервонів би навіть вигаданий диктатор із фільму Саші Барона Коена, російський пропагандист Тигран Кеосаян заявив, що «той факт, що Європа досі існує, є актом доброї волі. Актом доброї волі нашого президента».
Росіяни насправді хочуть війни
За словами Кеосаяна, Європа існує лише тому, що Владімір Путін - добрий правитель Євразії - великодушно вирішив не перетворювати її на попіл. Таке твердження було б абсурдним, якби було це було справді так. Але воно відображає ширшу й набагато небезпечнішу оману російської пропагандистської машини.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Подібні ідіотські заяви - не аномалія, а характеристика нинішнього російського наративу і ще одне свідчення того, що ця війна - не лише «війна Путіна».
Ні, це війна всіх росіян - або, принаймні, значної їх частини
Гротескний карнавал у державних ЗМІ, химерна театральність офіційних речників і те, що значна частина російського суспільства захоплено підтримує вторгнення, свідчать: це не просто проєкт коротуна з наполеонівським комплексом.
Росія зібрала на півдні України майже 200 тис. військових
Це національний хрестовий похід, сучасна “священна війна” проти України, прикрита імперською ностальгією й задрапірована в риторику “екзистенційної загрози”
Західні коментатори, які намагаються охарактеризувати війну в Україні як «війну Путіна», не розуміють суті. Їм хочеться вірити, що пересічні росіяни обурені діями своєї влади і прагнуть свободи, а їх розчавила диктатура. Але це не так!
Від бабусь-москвичок, які радіють, що Путін «відроджує славу Росії», до молодих людей на вулицях російських міст, які скандують «Слава нашим воїнам!», проводжаючи призовників, ця війна користується широкою підтримкою в російському суспільстві. Незважаючи на зростання кількості жертв та економічні труднощі, російська громадськість здебільшого переконана, що Україна - це фашистська держава, яку треба побороти. А чому б і ні? Роки ретельно розробленої пропаганди зробили своє - змусили замовкнути або стерти з пам'яті голоси незгодних.
Заява Кеосаяна є останньою в серії несерйозних погроз, спрямованих на те, щоб тримати Захід у напрузі. Росія стала карикатурою на саму себе. Країна, яка колись вселяла справжній страх, тепер викликає лише насмішки. Дедалі відчайдушніші спроби Кремля зберегти контроль над наративом показують, що в арсеналі Росії є лише порожні погрози та привид ядерної війни.
Насправді ж, військові дії Росії в Україні показали її такою, якою вона є насправді - клоунським, некомпетентним режимом, який більше покладається на терор, ніж на реальні військові можливості. Коли Росія розпочала своє вторгнення в Україну в 2022 році, багато хто на Заході очікував швидкого завоювання. Все ХХ століття люди боялися російської армії - нащадка Червоної армії - за її жорстоку силу. Однак подальша військова кампанія була настільки невмілою, що була б комічною, якби ставки не були такими високими.
На українських вулицях розбивалися танкові колони, схожі на старі радянські «Лади», а солдати грабували супермаркети, бо власні ланцюги постачання були розірвані. Російські генерали, які звикли командувати через страх, а не через компетентність, спотикалися й робили одну помилку за іншою. Стало зрозуміло, що військова машина Путіна більше підходить для комедії помилок, ніж для успішного бліцкригу.
Росія стала карикатурою, Путін живе у світі фантазій
Ця війна показала, що попри свої грандіозні загрози Росія не є тією наддержавою, якою вона колись себе виставляла. Позбавлена містики часів холодної війни, Росія показала себе країною з великими запасами застарілої ядерної зброї і гіпертрофованим почуттям власної значущості. Режим Путіна все ще може бути небезпечним, але він небезпечний, як загнаний у кут звір - нестабільний, панічний і схильний до непередбачуваних спалахів. Але справжній мисливець, озброєний простою рушницею, може «вгамувати» такого звіра.
І в цьому полягає головна проблема: незважаючи на очевидну слабкість Росії, НАТО і Захід не змогли відповісти з тією силою і рішучістю, яких вимагає ситуація.
Путінські пропагандисти на кшталт Кеосаяна сміливо роблять абсурдні заяви про те, що існування Європи - це «жест доброї волі президента Путіна», тому що, відверто кажучи, Захід не зробив достатньо, щоб поставити їх на місце. Протягом багатьох років Росія випробовувала НАТО на рішучість, починаючи з анексії Криму в 2014 році і закінчуючи отруєнням дисидентів на Західній землі. І знову реакція Заходу була щонайбільше прохолодною.
Через небажання Заходу всіма силами протистояти Росії у Путіна розвинулася фантазія, в якій він є головним ляльководом. Його пропагандисти із задоволенням підживлюють цю ілюзію, наповнюючи російський ефір розповідями про боягузтво Заходу і силу Росії.
Але не будемо себе обманювати: все це - лише театр, гротескна вистава, покликана замаскувати зростання імпотенції Кремля
Якщо НАТО не вдасться до рішучих дій проти Росії зараз, ми можемо очікувати ще більше таких імперських марень у майбутньому. Сьогодні це Україна, але завтра це може бути Молдова, Грузія чи навіть країни Балтії. Путінський режим тримається на агресії, а мовчазна згода на захоплення нових територій без наслідків лише розпалює його імперські амбіції.
Так, найпотужніша зброя в арсеналі Росії - не військова, а пропагандистська. Заяви на кшталт тих, які робить Кеосаян, мають на меті посіяти страх і розгубленість, спонукаючи Захід сумніватися у власній силі та рішучості. Однак правда полягає в тому, що єдине, що стоїть між Путіним і повною поразкою в Україні, - це небажання і боягузтво Заходу діяти.
Путін і його пропагандисти роблять ставку на те, що загроза ядерної війни паралізує Захід. Вони знають, що однієї лише перспективи ядерного конфлікту достатньо, щоб налякати європейських лідерів. Тому ядерна зброя - це останній відчайдушний крок Путіна. Це абсолютний блеф, і, як будь-який шахрай, він покладається на віру в те, що ніхто не завадить йому грати на цьому страху.
Росія неодноразово демонструвала, що вона є паперовим тигром - режимом, який погрожує, але руйнується під тиском. Війна в Україні оголила тріщини на кремлівському фасаді, і зараз саме час для Заходу скористатися з цього. НАТО має припинити ходити навшпиньки навколо погроз Росії і сприймати її такою, якою вона є: державою-ізгоєм, відповідальною не лише за воєнні злочини в Україні, а й за дестабілізацію глобальної безпеки.
Зрештою, важко не бачити в Путіні трагічну постать, людину, яка уявляє себе великим лідером, але чиї дії більше нагадують нещасного диктатора з поганого сатиричного фільму. Уявіть собі на мить, що Путін - це Борат, дурнуватий казахський журналіст із фільму Саші Барона Коена. Як і Борат, Путін і його режим чіпляються за старий, химерний світогляд, який має мало спільного з реальністю. Замість вусатого ідіота, який спричиняє дрібні конфузи в Америці, ми маємо авторитарного дурня, який спричиняє хаос в Україні - в Європі!
Тому наступного разу, коли російський пропагандист на кшталт Тиграна Кеосаяна заявить, що існування Європи - це «жест доброї волі» з боку Путіна, пам'ятайте, що це не просто марення божевільного.
Це відображення хвороби, якою заражена більша частина російського суспільства. І поки Захід не прокинеться і не усвідомить цю реальність, цирк триватиме.
Тільки цього разу клоуни не смішні - вони небезпечні. Моторошні, як кадри з дешевого фільму жахів.
Погляди, висловлені в цій статті, належать автору і не обов'язково відображають позицію Kyiv Post.
