У химерній демонстрації, від якої почервонів би навіть вигаданий диктатор із фільму Саші Барона Коена, російський пропагандист Тигран Кеосаян заявив, що «той факт, що Європа досі існує, є актом доброї волі. Актом доброї волі нашого президента».

Росіяни насправді хочуть війни

За словами Кеосаяна, Європа існує лише тому, що Владімір Путін - добрий правитель Євразії - великодушно вирішив не перетворювати її на попіл. Таке твердження було б абсурдним, якби було це було справді так. Але воно відображає ширшу й набагато небезпечнішу оману російської пропагандистської машини.

Advertisement

Подібні ідіотські заяви - не аномалія, а характеристика нинішнього російського наративу і ще одне свідчення того, що ця війна - не лише «війна Путіна».

Ні, це війна всіх росіян - або, принаймні, значної їх частини
Орхан Драгаш

Гротескний карнавал у державних ЗМІ, химерна театральність офіційних речників і те, що значна частина російського суспільства захоплено підтримує вторгнення, свідчать: це не просто проєкт коротуна з наполеонівським комплексом.

Росія зібрала на півдні України майже 200 тис. військових
Більше по темі

Росія зібрала на півдні України майже 200 тис. військових

Наразі росіяни не створили наступальних угруповань.
Це національний хрестовий похід, сучасна “священна війна” проти України, прикрита імперською ностальгією й задрапірована в риторику “екзистенційної загрози”
Орхан Драгаш

Західні коментатори, які намагаються охарактеризувати війну в Україні як «війну Путіна», не розуміють суті. Їм хочеться вірити, що пересічні росіяни обурені діями своєї влади і прагнуть свободи, а їх розчавила диктатура. Але це не так!

Advertisement

Від бабусь-москвичок, які радіють, що Путін «відроджує славу Росії», до молодих людей на вулицях російських міст, які скандують «Слава нашим воїнам!», проводжаючи призовників, ця війна користується широкою підтримкою в російському суспільстві. Незважаючи на зростання кількості жертв та економічні труднощі, російська громадськість здебільшого переконана, що Україна - це фашистська держава, яку треба побороти. А чому б і ні? Роки ретельно розробленої пропаганди зробили своє - змусили замовкнути або стерти з пам'яті голоси незгодних.

Advertisement

Заява Кеосаяна є останньою в серії несерйозних погроз, спрямованих на те, щоб тримати Захід у напрузі. Росія стала карикатурою на саму себе. Країна, яка колись вселяла справжній страх, тепер викликає лише насмішки. Дедалі відчайдушніші спроби Кремля зберегти контроль над наративом показують, що в арсеналі Росії є лише порожні погрози та привид ядерної війни.

Насправді ж, військові дії Росії в Україні показали її такою, якою вона є насправді - клоунським, некомпетентним режимом, який більше покладається на терор, ніж на реальні військові можливості. Коли Росія розпочала своє вторгнення в Україну в 2022 році, багато хто на Заході очікував швидкого завоювання. Все ХХ століття люди боялися російської армії - нащадка Червоної армії - за її жорстоку силу. Однак подальша військова кампанія була настільки невмілою, що була б комічною, якби ставки не були такими високими.

Advertisement

На українських вулицях розбивалися танкові колони, схожі на старі радянські «Лади», а солдати грабували супермаркети, бо власні ланцюги постачання були розірвані. Російські генерали, які звикли командувати через страх, а не через компетентність, спотикалися й робили одну помилку за іншою. Стало зрозуміло, що військова машина Путіна більше підходить для комедії помилок, ніж для успішного бліцкригу.

Росія стала карикатурою, Путін живе у світі фантазій

Ця війна показала, що попри свої грандіозні загрози Росія не є тією наддержавою, якою вона колись себе виставляла. Позбавлена містики часів холодної війни, Росія показала себе країною з великими запасами застарілої ядерної зброї і гіпертрофованим почуттям власної значущості. Режим Путіна все ще може бути небезпечним, але він небезпечний, як загнаний у кут звір - нестабільний, панічний і схильний до непередбачуваних спалахів. Але справжній мисливець, озброєний простою рушницею, може «вгамувати» такого звіра.

Advertisement

І в цьому полягає головна проблема: незважаючи на очевидну слабкість Росії, НАТО і Захід не змогли відповісти з тією силою і рішучістю, яких вимагає ситуація.

Путінські пропагандисти на кшталт Кеосаяна сміливо роблять абсурдні заяви про те, що існування Європи - це «жест доброї волі президента Путіна», тому що, відверто кажучи, Захід не зробив достатньо, щоб поставити їх на місце. Протягом багатьох років Росія випробовувала НАТО на рішучість, починаючи з анексії Криму в 2014 році і закінчуючи отруєнням дисидентів на Західній землі. І знову реакція Заходу була щонайбільше прохолодною.

Advertisement

Через небажання Заходу всіма силами протистояти Росії у Путіна розвинулася фантазія, в якій він є головним ляльководом. Його пропагандисти із задоволенням підживлюють цю ілюзію, наповнюючи російський ефір розповідями про боягузтво Заходу і силу Росії. 

Але не будемо себе обманювати: все це - лише театр, гротескна вистава, покликана замаскувати зростання імпотенції Кремля
Орхан Драгаш

Якщо НАТО не вдасться до рішучих дій проти Росії зараз, ми можемо очікувати ще більше таких імперських марень у майбутньому. Сьогодні це Україна, але завтра це може бути Молдова, Грузія чи навіть країни Балтії. Путінський режим тримається на агресії, а мовчазна згода на захоплення нових територій без наслідків лише розпалює його імперські амбіції.

Так, найпотужніша зброя в арсеналі Росії - не військова, а пропагандистська. Заяви на кшталт тих, які робить Кеосаян, мають на меті посіяти страх і розгубленість, спонукаючи Захід сумніватися у власній силі та рішучості. Однак правда полягає в тому, що єдине, що стоїть між Путіним і повною поразкою в Україні, - це небажання і боягузтво Заходу діяти.

Путін і його пропагандисти роблять ставку на те, що загроза ядерної війни паралізує Захід. Вони знають, що однієї лише перспективи ядерного конфлікту достатньо, щоб налякати європейських лідерів. Тому ядерна зброя - це останній відчайдушний крок Путіна. Це абсолютний блеф, і, як будь-який шахрай, він покладається на віру в те, що ніхто не завадить йому грати на цьому страху.

Росія неодноразово демонструвала, що вона є паперовим тигром - режимом, який погрожує, але руйнується під тиском. Війна в Україні оголила тріщини на кремлівському фасаді, і зараз саме час для Заходу скористатися з цього. НАТО має припинити ходити навшпиньки навколо погроз Росії і сприймати її такою, якою вона є: державою-ізгоєм, відповідальною не лише за воєнні злочини в Україні, а й за дестабілізацію глобальної безпеки.

Зрештою, важко не бачити в Путіні трагічну постать, людину, яка уявляє себе великим лідером, але чиї дії більше нагадують нещасного диктатора з поганого сатиричного фільму. Уявіть собі на мить, що Путін - це Борат, дурнуватий казахський журналіст із фільму Саші Барона Коена. Як і Борат, Путін і його режим чіпляються за старий, химерний світогляд, який має мало спільного з реальністю. Замість вусатого ідіота, який спричиняє дрібні конфузи в Америці, ми маємо авторитарного дурня, який спричиняє хаос в Україні - в Європі!

Тому наступного разу, коли російський пропагандист на кшталт Тиграна Кеосаяна заявить, що існування Європи - це «жест доброї волі» з боку Путіна, пам'ятайте, що це не просто марення божевільного.

Це відображення хвороби, якою заражена більша частина російського суспільства. І поки Захід не прокинеться і не усвідомить цю реальність, цирк триватиме.

Тільки цього разу клоуни не смішні - вони небезпечні. Моторошні, як кадри з дешевого фільму жахів.

Погляди, висловлені в цій статті, належать автору і не обов'язково відображають позицію Kyiv Post.