Турецький уряд увів антидемпінгові мита на імпорт деякої продукції зі сталі з Росії, Китаю, Індії та Японії, пише Daily Sabah із посиланням на оголошення в Офіційному віснику Туреччини.
Чому Туреччина ввела мито на продукцію зі сталі з Росії
Генсек Турецької асоціації виробників сталі (TÇÜD) Вейсел Яян зауважив, що мита стосуються близько 4 млн тонн імпортованої продукції вартістю від 2 до 2,2 млрд доларів.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Мита коливаються від 6,10% до 43,31% від вартості, страхування та фрахту для запобігання недобросовісній конкуренції після звернень турецьких виробників. Розслідування щодо імпорту гарячекатаної сталі, показало, що ймовірний демпінг загрожував нацвиробництву.
Відтепер мита на імпорт із Китаю коливаються від 15% до 43%, з Росії, Індії та Японії – від 6% до 9%.
Уряд наразі очікує підвищення рівня використання продукції вітчизняних виробників, зокрема гарячекатаного листового прокату.
Запорізька АЕС укотре опинилася на межі блекауту
Рішення з’явилося на тлі зростання торгової напруженості між Китаєм та ЄС через тарифи на електромобілі, бренді тощо. Причино також стала скарга Китаю до Світової організації торгівлі (СОТ) на імпортні мита, накладені на китайські електромобілі, які ввозять у Туреччину.
Вступом до БРІКС і АСЕАН Туреччина не відмовилася від членства в НАТО
Вступ Туреччини до БРІКС та АСЕАН не означає відмову від членства в НАТО.
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган пояснював, що він вважає членство країни в цих організаціях сприянням побудові "значно іншої структури".
Анкара розглядає співпрацю з членами БРІКС і брала участь у запланованій зустрічі групи в Росії.
До БРІКС існує підвищений інтерес із боку різних держав, але навряд чи ця група може повністю задовольнити всі зацікавлені країни.
У квітні Анкара вела перемовини з Тегераном про продовження угоди щодо постачання іранського газу в Туреччину через санкційний тиск на Росію та обмеження можливостей здійснення платежів за російські енергоносії.
