В середу, наступного дня після хвилі несподіваних і руйнівних ударів по російській авіабазі в Криму, з’явилися докази того, що зброєю, яка завдала удари, найімовірніше, була потужна ракетна система українського виробництва, хоча Москва вважала, що такої зброї в арсеналі ЗСУ немає.
Військовий аеродром «Саки» знаходиться щонайменше за 150 кілометрів від найближчих пускових установок ЗСУ. До вівторка ані Кремлю, ані незалежним спостерігачам не було зрозуміло, чи є в України зброя, здатна стріляти на таку відстань.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
В середу українські військові джерела повідомили, що ударами по Саках було знищено щонайменше дев’ять літаків російських ВПС, які розташовувались на аеродромі, та численні склади боєприпасів. Офіційні джерела в Києві не коментують, чим саме були здійснені атаки.
10 серпня відомий український військовий журналіст Андрій Цаплієнко заявив у дописі в Telegram-каналі, що єдиною зброєю, яку має Україна, аби завдати такої шкоди на такій відстані, є ракетна пускова установка «Грім». Інші джерела стверджують, що докази, які підтверджують використання системи «Грім» не є достатніми.
Пускова ракетна установка «Грім» (також відома як «Сапсан») була розроблена підприємством «Південмаш» (Дніпро) у 2013-2019 роках. Дві ракети комплексу мають радіус дії щонайменше 280 км – це вдвічі більше, ніж у застарілих ракет «Точка-У», і в чотири рази більше, ніж у HIMARS, що ЗСУ отримала на озброєння від США. Кожна ракета «Грім» несе близько півтонни вибухівки і, за словами «Південмашу», здатна знищити все на 10 000 квадратних метрах.
Розробка «Грому» була повільною та складною через обмежене фінансування оборонного сектору України, високі вимоги у виробництві балістичних ракет і втрату Києвом доступу до комплектуючих, що виготовлялися в Росії, після її вторгнення в Крим і Донбас у 2014 році. Як повідомляється, до 2019 року було створено лише дві системи: один тестовий екземпляр для українських військових, а інший зразок для продажу за кордон, можливо, Саудівській Аравії. У 2021 році Міністерство оборони України оголосило про намір взяти на озброєння ці комплекси, не повідомляючи, коли і як ці системи будуть оплачені.
Деякі добре поінформовані військові спостерігачі припустили, що заяви про удари по Криму ракетами «Грім» могли бути зроблені з метою дезорієнтації.
«Я вважаю, що «Грім» – це лише прикриття для реальної зброї, з якої завдавали удари, – каже Олексій Іжак, аналітик Національного інституту стратегічних досліджень України. – Системи націлювання та управління потребують випробувань, а ракети майже не тестувалися в реальних умовах. Але це (бойове застосування кількох систем «Грім» у Саках) можливо… і я сподіваюся, так воно і було». До речі, Їжак – колишній працівник «Південмашу».
Російські державні ЗМІ категорично заперечили навіть можливість виробництва в Україні систем балістичних ракет світового рівня. Після ударів по Саках кремлівські пропагандистські платформи запропонували своє бачення, пояснюючи вибухи пожежею, що випадково виникла через військовослужбовця російських ВПС, або доставкою в Україну американських високоточних ракет великої дальності, попри заяву Білого дому, вперше зроблену в квітні, що США не будуть передавати Україні ударні системи великої дальності.
З моменту вторгнення в лютому російські військові вдарили по «Південмашу» лише один раз, 15 липня, запустивши щонайменше чотири крилаті ракети великої дальності, внаслідок чого три людини загинули, були пошкоджені будівлі. Незважаючи на понад 3 000 ракет, випущених по «стратегічних» цілях по всій Україні, і оголошену Кремлем мету знищити всю українську військову інфраструктуру, Москва залишила «Південмаш» недоторканим. Одне з можливих пояснень – конструкція заводу як критично важливої військової інфраструктури радянських часів: кажуть, що виробничі лінії заводу знаходяться глибоко під землею, аби витримати ядерний удар.
Що виробляє «Південмаш», і наскільки його цехи здатні пережити бомбардування – державна таємниця, як і кількість систем «Грім» на озброєнні ЗСУ та місце їхньої дислокації.
Відкриті стрічки новин і сотні публікацій у соцмережах після ударів по Саках зафіксували від десяти до дванадцяти потужних вибухів на авіабазі та навколо неї. Потужність кожного з вибухів, від якого вилітали вікна автівок за півкілометра, відповідав 500-кілограмовій боєголовці ракети «Грім». Це теоретично, а взагалі вибухи могли бути спричинені ударами авіабомб або, що малоймовірно, роботою українських диверсантів.
Американське видання The New York Times у статті у вівторок процитувало українського чиновника, який заявив, що під час ударів по Саках «була використана зброя виключно українського виробництва». Якщо це був саме «Грім», враховуючи послідовність вибухів, ймовірно, це означало б, що Україна має мінімум шість систем – утричі більше, ніж вважалося станом на 2019 рік.
Українські офіційні джерела іронічно заперечили причетність Києва до вибухів у Саках. ДСНС України у своїй заяві порадило російським військовим, що проходять службу на кримських авіабазах, «бути обережнішими, кидаючи недопалки».
