Генерал-майор Василь Вовк став легендою СБУ через те, що займався чи не найважливішими розслідуваннями в історії України: встановлення винних у розстрілі MH-17 і злочинів Голодомору. Тепер у Вовка нова мета: очолити український «Укроборонпром».
Вся ваша кар’єра – це розкриття деяких із найбільших злочинів, вчинених в історії України. Що для вас було найцікавішим?
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
У 2004 році я почав працювати у Центральному апараті СБУ в місті Київ. Й потрапив, так би мовити, "з корабля на бал". Мені відразу ж доручили розслідувати цілком таємну кримінальну справу щодо контрабанди з України до Китаю та Ірану крилатих ракет Х-55 і Х-55СМ, здатних нести ядерний заряд.
Не буду вдаватися у подробиці, лише скажу, що очолювана мною слідча група успішно впоралася зі своїм завданням – за шість місяців ми встановили винних, закінчили досудове слідство й передали справу до суду.
Громадянина Узбекистану затримали за підозрою у підриві генерала Кирилова
За результатами нашого розслідування було засуджено членів міжнародної злочинної групи, торговців зброєю з України, Росії, ОАЕ та інших країн.
Варто зауважити, що під час слідства ми тісно співпрацювали із спеціалістами Центрального розвідувального управління США (ЦРУ - ред.), особливо щодо відслідковування міжнародних фінансових операцій з коштами, здобутими злочинним шляхом – контрабандою озброєнь.
Важливим і одним із самих відповідальних етапів в моєму професійному житті було розслідування Головним слідчим управлінням СБУ, яке я мав честь очолювати, злочинів Голодомору українців у 1932-1933 роках.
Також за півроку, ми закінчили дуже об’ємне розслідування і суд на підставі наших матеріалів визнав Голодомор геноцидом українців.
Сьогодні на підставі цього судового рішення десятки країн визнали Голодомор геноцидом українців рішеннями своїх законодавчих і виконавчих органів влади.
Ви повернулися до Головного слідчого управління СБУ в 2014-му році, так?
Так, у березні 2014 року я знову очолив Головне слідче управління СБУ (після звільнення у 2010 році В.Януковичем - ред.). Почалась військова агресія Росії щодо Криму та інших територій України.
Через рік, 23 березня 2015 року, в контексті участі росіян у терористичних актах, диверсіях, бойових операціях бандитських груп тощо я виступав перед членами Парламентської асамблеї Ради Європи у Парижі.
Зокрема, розповів про результати роботи слідчих Служби безпеки України за 12 місяців:
Були зареєстровані понад 4 000 кримінальних проваджень про вчинення терористичних актів, злочинів проти основ національної безпеки і оборони України, посягань на її територіальну цілісність і недоторканність, інших тяжких злочинів, спрямованих на повалення конституційного ладу та захоплення державної влади.
У вказаних кримінальних провадженнях були здійснені повідомлення про підозру 1130 особам (з них – 46 громадян Російської Федерації), 753 підозрюваних були заарештовані судами на підставі подань слідчих Служби безпеки України, 424 підозрюваних оголошені у розшук.
Обвинувальні акти щодо 300 осіб з числа активних учасників терористичних організацій, диверсантів, зрадників та посібників терористів слідчими СБУ направлені до судових органів.
82 особи визнані винними у вчиненні злочинів проти держави й народу України, засуджені до різних строків ув’язнення.
Головним слідчим управлінням СБ України розслідувалися кримінальні провадження за численними фактами вчинення на території Донецької та Луганської областей членами терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР» жорстокого поводження з цивільним населенням, а також з захопленими в полон військовослужбовцями військових формувань, що виявилося в застосуванні до військовослужбовців тортур, мордування, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території (порушення законів та звичаїв війни - стаття 438 Кримінального кодексу України).
Зокрема, допитаний як потерпілий військовослужбовець добровольчого батальйону «Айдар» «П», показав, що після захоплення в полон бойовики відрубали йому праву руку, де в нього було татуювання у вигляді Герба України.
Про катастрофу МН-17 і роль СБУ в розслідуванні цього злочину РФ
Очолював розслідування збиття російським військовим екіпажом ЗРК «Бук» 17 липня 2014 року малайзійського пасажирського літака Боїнг 777. У серпні 2014 року став співголовою міжнародної групи з України, Нідерландів, Австралії, Бельгії й Малайзії. У вересні, жовтні, листопаді 2014 року, січні, березні 2015-го в Амстердамі, Утрехті, Бреді, Гаазі звітував про роботу українських слідчих та представляв плани роботи групи. Проводив перемовини щодо поліпшення ефективності розслідування з керівництвом прокуратури й поліції Нідерландів, Британії, Бельгії, Австралії.
Відкарбувалась у пам’яті робота зі звільнення наших полонених, віднайдення зниклих безвісти.
Почалось все з того, що у квітні-травні 2014 року розробив і провів операцію із визволення бійців спецпідрозділу СБУ «Альфа», яких утримували бойовики на чолі з російським спецназівцем Ігорем Стрелковим-Гіркиним. Зустрічався з ним та іншими терористами в окупованому Слов'янську, де мені передали полонених офіцерів «Альфи».
05 вересня 2014 року при Службі безпеки України був створено стаціонарний Міжвідомчий центр допомоги громадянам у питаннях звільнення полонених, заручників та віднайдення зниклих безвісти, де я виконував обов’язки заступника керівника.
Станом на 22 березня 2015 року було звільнено (віднайдено) 2510 осіб
З липня 2014 — по січень 2015 року брав участь у переговорах тристоронньої контактної групи в форматі «Україна-Росія-ОБСЄ» у Мінську (липень, вересень, жовтень, листопад і грудень 2014 року) та з майданчику ОБСЄ у Києві (постійно). За результатами роботи в цій групі, а також окремих операцій з волонтерськими організаціями було звільнено сотні українських заручників, які утримувались терористами ДНР та ЛНР. А 26 грудня 2014 року за результатами перемовин зі співробітниками ФСБ, представниками «ОРДЛО» та підписання останніми у Мінську особистих зобов'язань було проведено саму масштабну операцію — одночасно звільнено 150 українських бранців, серед яких 77 бійців батальйону «Донбас».
Разом зі своїм рідним колективом Головного слідчого управління виконували відповідно до компетенції всі завдання, які ставилися керівництвом Служби і Держави.
Генерал Вовк про корупцію у військовій сфері
Протягом усієї вашої кар’єри та після ви були активним борцем з корупцією. Наскільки сьогодні великою проблемою, на вашу думку, є корупція в Україні? Чи є докази того, що Росія використовує корупцію в Україні на свою користь?
Корупція є в усьому світі, але у нас вона отримала неабиякий розмах, зокрема, через війну.
Адже під час воєнного стану перестало діяти багато запобіжників: часто фінансові витрати з великими відкатами ховають за грифом «таємно»; складно контролювати проходження коштів у військових підрозділах, де практикуються як готівкові розрахунки, які складно відслідковувати, так і не контрольовані зарахування на сотні тисяч, якщо не мільйони банківських карток, де легко губляться ланцюжки трансакцій, тощо.
В Росії ситуація не краща, але зверніть увагу – в них заарештували двох заступників міністра оборони за такі ж розкрадання, і вони «сидять», ніякі грошові застави там не проходять. Немає сумнівів, вони отримають своїх 8-10 років позбавлення волі вже найближчим часом і опиняться надовго в тюрмі.
А що у нас? Встановлюють заставу в 200, 300, навіть 500 мільйонів гривень. Через місяць-два зменшують її у кілька разів. Проходить ще півроку – і застава вже кілька мільйонів гривень (що для корумпованого чиновника – на один зуб), яка зразу ж вноситься, а підозрюваний або виїжджає за кордон, або продовжує корумпувати нашу правоохоронну та судову системи.
Нехтування принципом невідворотності покарання – щоденно далі й далі заганяє боротьбу з корупцією в глухий кут, з якого вийти буде дуже складно.
Розумію, що наступаю на мізинець одному із демократичних принципів (презумпція невинуватості), але підняв би питання щодо відміни застави як запобіжного заходу на період воєнного стану. А може й взагалі.
Це, перш за все, призведе до більш відповідального ставлення правоохоронців і суддів при обранні запобіжного заходу – утримування під вартою, а також суттєво зменшить корупцію саме у сфері кримінальної юстиції. Понад те, змусить працювати більш професіонально і відповідально.
Наведу лише один з прикладів корупційних проявів та їхнього підґрунтя.
Чи використовує агресор корупційні схеми та самих корупціонерів? - Так! Звичайно, використовує.
По перше. Корупціонер – знахідка для шпигуна. Кращого кандидата на вербування годі знайти. Тому вони завжди звертають увагу на середовище, в якому склалися усі умови для проростання і зростання корупційних паростків.
У нас такі середовища «на кожному кілометрі», що значно ускладнює боротьбу із розвідками країни-агресора та інших держав.
По друге. Чим більше крадуть у військовій сфері, тим більше слабшає наша армія. Тому російські агенти впливу мають завдання спонукати наших чиновників до якомога більших розкрадань.
Деякі кажуть, що обороноздатність України сильно послабшала через корупцію. Як один із прикладів, часто говорять про корупцію навколо «Укроборонпрому». Чи є спосіб побороти корупцію, навіть у таких організаціях, як «Укроборонпром»?
Я дуже добре вивчив систему експорту-імпорту та виробництва військових товарів та товарів подвійного призначення. Вище я розповів про справу контрабанди крилатих ракет до Китаю та Ірану. Тоді ми вантажним автомобілем вивезли з «Укрспецекспорту» (на той час головна організація у сфері військово-технічного співробітництва) і досконально проаналізували усі наявні контракти. Допитали як свідків усіх причетних до їх підготовки, підписання і виконання. Отримали відповіді від іноземних партнерів щодо кожного з договорів про продаж-купівлю товарів та послуг.
Знаю кожну кому чи крапку, за якою може приховуватися корупційна схема, яка у першу чергу полягає в надто великих відкатах, що осідають в кишенях наших чиновників і не чистих на руку бізнесменів.
Понад те, на сьогодні встановлені факти (ці дані є у відкритих джерелах), коли наші європейські партнери дають нам зброю і боєприпаси на безоплатній основі, а наші чиновники вставляють «прокладку», на яку перераховують сотні мільйонів гривень.
От вам і задачка для розв'язання.
Гроші з бюджету вийшли, але до наших партнерів не дійшли (вони і не розраховували їх отримати, адже, розуміючи нашу ситуацію, віддали товар безплатно).
Питання: де "заблукали" сотні мільйонів гривень?
Там, де «ходять» бюджетні кошти – на державних підприємствах, в державних відомствах і органах – постійно «блудять» сотні і сотні мільйонів гривень. І це не обов’язково тому, що керівництво краде. Багато залежить від їх компетенції, досвіду, вміння розпізнавати ознаки, тощо.
Про конкурс на посаду голови "Укроборонпрому"
Нещодавно оголошений конкурс на заміщення посади генерального директора акціонерного товариства «Укроборонпром». Я подав документи для проходження першого етапу конкурсу.
Якби ви очолили «Укроборонпром» які б реформи ви провели? Що б змінили, з чого почали б?
По перше. Ніколи не потрібно різати по живому і поспішати всіх звільнити та швиденько своїх призначити на найважливіші посади. В АТ «Укроборонпром» працює багато кваліфікованих працівників і професійних службовців. Я знаю їх поіменно і саме на них опирався би з самого початку.
А кому потрібно піти – вони самі прийдуть із заявами, можете в цьому не сумніватися. Хоча їх також не поспішатиму звільняти – можливо, буде інша ділянка роботи, де вони зможуть себе проявити…
По друге. У підприємстві налагоджений робочий процес і відпрацьовані алгоритми дій за багато років. Їх також ламати не потрібно, це може лише нашкодити.
А ось внести корективи, насамперед, з врахуванням досвіду наших іноземних партнерів, впевнений, необхідність буде. Про конкретику говорити не буду – мабуть, не місце (вибачте) і не на часі.
Якщо ви досягнете успіху в реформуванні "Укроборонпрому", це, безумовно, допоможе Україні – те, що також допомагає зробити західні країни безпечнішими. Чому західні лідери повинні підтримати вас, щоб стати головою «Укроборонпрому»?
Я завжди працював для українського народу і лише на благо України. Звучить пафосно, але я своїм життям і роботою підтвердив і продовжую підтверджувати ці слова.
Нещодавно вийшла друком моя книга «Через Слов’янськ до Парижу воєнними тернами» - про мою службу і роботу. У ній лише реальні події та факти.
Готується до другу моя книжка з робочою назвою «СБУ довела: Голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу. Як велось розслідування. Сподвижники і супротивники». Також про мою і очолюваного мною колективу роботу.
Планується ще одне видання щодо розслідування збиття малайзійського Боїнгу над Донбасом у липні 2014 року.
Я ніколи не просив особисто чи через когось посаду для себе. Але якщо був призначений, то максимально віддавався роботі з почуттям відповідальності.
Забігаючи наперед, що б ви хотіли, щоб люди запам’ятали ваші десятиліття служіння вільній, демократичній та вільній від корупції Україні?
Я дуже ходів би, щоб люди, український народ, пам’ятали лише квітучу, успішну, веселу, щасливу, багату Україну! Із Кримом і Донбасом! І так тому бути! Рано чи пізно!
А всі ми, як окремі індивіди, не можемо мати видимих заслуг перед Ненькою, надто маленькі ми гвинтики в її структурі. Наша сила – у єдності!
