Світові агенції новин швидко підхоплюють відео і розповіді про росіян, які чіпляються до українських біженців у Європі.

Одна така історія трапилась 9 серпня: російська туристка в Європі зняла на відео, як вона гналася за українськими біженцями, несамовито викрикуючи, “хто в Херсоні хазяїн,” за що туристична компанія Booking.com анулювала її путівку. Потім росіянка виклала в мережу відео, на якому скаржиться, що компанія “зіпсувала їй відпустку”.

Advertisement

Зараз багато європейських країн припинили видачу віз росіянам.

За даними російського центру соціологічних досліджень “Левада”, в лютому рівень підтримки Путіна сягав 71%. Хоча опитування в Росії є, м’яко кажучи, проблематичними, опозиційні джерела повідомили Kyiv Post, що війну проти України в Росії підтримують близько 60% громадян, а то й більше.

Нейробіолог Ендрю Ньюберг (Andrew Newberg) – лікар, дослідник і автор низки відомих книг, пояснює, чому росіяни впевнені, що вчиняють правильно в Україні: «Загалом те, що багато людей вірять в одну ідею, не означає, що вона правдива. У стародавній Греції більшість людей вірили в грецьких богів, але ми більше не вважаємо це за правду».

Advertisement

Посилаючись на свій бестселер «Чому ми віримо у те, що віримо», в якому йдеться про потужний вплив соціальної взаємодії на мозок і переконання, експерт зазначає, що перехресне порівняння – важливий спосіб визначення правди.

«Ми з більшою ймовірністю повіримо у те, у що багато хто вірить. Однак, коли система переконань змінюється, зазвичай одна особа (або невелика група) визнає, що в системі є недолік, який потрібно виправити. Якщо буде знайдено достатньо інформації/даних, концепція може змінитися», – каже Ньюберг.

Він попереджає, що змусити росіян «прокинутися» буде нелегко, оскільки коли багато людей вірять в одну конкретну ідею, дуже важко змінити концепцію.

Advertisement

«Аби досягти результату, достатньо велика група людей має усвідомити, що вони [українці] не загрожують їхньому існуванню. Мабуть, страх – найсильніша з емоцій. Коли трапляється щось страшне, наша лімбічна система, мигдалеподібне тіло та гіпокамп активуються, викликаючи емоційну реакцію, та інтенсивно фіксують подію в пам’яті. Це зміцнює переконання. Таким чином, страх – потужний стимул для мозку, оскільки мозок сприймає його як заклик до захисту та збереження життя», – додає експерт.

Оригінал англійською тут