Під час перших передвиборчих дебатів віцепрезидентка Камала Гарріс і її опонент-республіканець Дональд Трамп обмінялися критикою щодо поглядів на економіку, права на аборти, імміграцію та, нарешті, зовнішню політику.
До вечора вівторка американські виборці практично нічого не чули про політичні позиції обох таборів, навіть попри те, що дострокове голосування в деяких штатах США розпочнеться вже наступного тижня. Напередодні дебатів експерти переповнили соціальні мережі запитаннями, відповіді на які дуже хотіли почути.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
«На цих виборах між Гарріс і Трампом є чіткі розбіжності щодо зовнішньої політики. Я сподіваюся, що модератори розумно використають свій час, щоб допомогти виборцям зрозуміти ці відмінності», – пояснив у соцмережі Х політолог зі Стенфордського університету Майкл Макфол, який обіймав посаду посла США в Росії з 2012 по 2014 рік.
На цвинтарі розстріляних ілюзій Україна опинилася лиш з Планом перемоги на руках
Трампу присвятив більшість свого часу питанням на іншу тематику – наприклад, стосовно ймовірних злочинів, скоєних іммігрантами (включно з необґрунтованими чутками про те, що вони їдять сусідських собак), а також захисту своїх зусиль скасувати результати програних виборів 2020 року.
Про Європу чи Росію він не говорив взагалі нічого, а єдиний іноземний лідер, якого він згадав – був угорський прем’єр і союзник Кремля Віктор Орбан, підтримку яку він отримав.
А далі питання нарешті торкалися саме України.
Трамп давно хвалився, що припинить російське вторгнення в Україну за 24 години. Коли модератор Девід М’юр запитав його, що саме він мав на увазі під цією заявою, колишній президент відповів, розхвалюючи свої стосунки як із президентом Росії, так і з президентом України, що хоче покласти край війні, а потім висловився про те, як Європа «обдирає нас [американців – ред.]».
«Ви хочете, щоб Україна виграла цю війну?» – запитав М’юр у Трампа.
«Я хочу, щоб війна припинилася. Я хочу зберегти людські життя», – сказав Трамп, уникаючи прямої відповіді.
«Я просто хочу, щоб це закінчилося», – пояснив він і уточнив: «Я вирішу це ще до того, як стану президентом. Коли я буду обраний президентом, я буду говорити з одним, я буду говорити з іншим, я зберу їх разом».
У тій самій відповіді він продовжив стверджувати, що європейські члени НАТО не сплачують свою частку оборонних бюджетів.
«Ми даємо від 250 до 275 мільярдів [доларів – ред.], а вони – 100 або 150, їх слід змусити це вирівняти», – сказав Трамп щодо зобов’язань Європи і додав: «НАТО нас обдирало... Або ви платите, або ми більше не збираємося вас захищати».
«Чи вважаєте ви, що перемога України у війні в інтересах США? Так чи ні?», – знову запитав М’юр у Трампа.
І знову експрезидент лише відповів: «Я думаю, що в інтересах США просто закінчити це – взяти й закінчити».
Водночас Гарріс сказала: «Усім відомо, що ви сказали, що Путін може робити все, що забажає. Відомо, що коли Росія заходила в Україну, ви казали, що це геніально».
На відміну від політики Трампа щодо негайного припинення війни, Гарріс зайняла позицію, згідно з якою Америка повністю інвестує в Україну та в успішне відбиття путінського нападу на демократію в Європі.
«Коли [Трамп – ред.] каже, що закінчить війну за 24 години, це тому, що він просто віддасть [Україну – ред.]», – пояснила віцепрезидентка й додала: «Якби Дональд Трамп був президентом, Путін зараз сидів би в Києві й поглядав на Польщу… Він обожнює сильних людей замість того, щоб дбати про демократію».
Отримавши можливість виступити з останнім словом на цю тему, Трамп запропонував дещо розрізнене та нечітке спростування, сказавши, що якби він був президентом, «Путін сидів би в Москві, набагато щасливіший, ніж зараз. Але у нього є ядерна зброя… Можливо, він її використає… Про це ніхто не говорить».
Під час візиту Блінкена Лондон оголосив про припинення повітряного сполучення з Іраном і додаткові санкції
На спільній пресконференції з держсекретарем США Ентоні Блінкеном у вівторок у Лондоні міністр закордонних справ Великої Британії Девід Леммі оголосив, що Велика Британія не прийматиме рейси авіакомпанії Iran Air, приєднавшись до США, Франції та Німеччини в їхній активізації заходів проти Тегерана.
Протягом останніх кількох днів країни Заходу обіцяли «наслідки» для підтверджених постачань Іраном балістичних ракет до Росії для використання в її агресивній війні проти України. Нові заходи також передбачають заморожування активів тих іранців, яких звинувачують у сприянні військової підтримки Кремля.
Леммі сказав британській пресі, що, згідно з інформацією, опублікованою американською розвідкою, російські військові навчалися в Ірані використовувати балістичні ракети Fath-360, а Блінкен наголосив, що Росія може бути готова застосувати їх проти України за кілька тижнів.
Маючи максимальну дальність близько 120 кілометрів, ракети Fath-360, імовірно, використають проти українських цілей вздовж східного фронту.
Леммі назвав рішення Тегерана «значною та небезпечною ескалацією».
Видання BBC повідомило, що серед осіб, які потрапили під нові американські та британські санкції, – генеральний директор міністерства оборони Ірану Сейєд Хамзе Галандарі, який «активно залучений» у ланцюг постачання балістичних ракет і безпілотників, що експортуються до Росії.
Крім того, нові санкції націлені на іранських виробників продукції, що використовується в безпілотниках Shahed, якими Росія вже понад рік б’є по цивільній інфраструктурі України.
Блінкен і Леммі оголосили, що цього тижня разом поїдуть до Києва, щоб безпосередньо почути від українських лідерів їхні цілі та потреби.
Оттава каже, що канадським платникам податків «не слід» оплачувати рахунки за російський «фільм, схожий на цей»
Як повідомляє СВС, віцепрем’єр-міністерка Канади Христя Фріланд висловила «серйозну стурбованість» фільмом «Росіяни у війні», фінансувати який допомогла Оттава і який показали на Міжнародному кінофестивалі в Торонто у вівторок.
Документальний фільм, який викликав негативну міжнародну реакцію після показу 5 вересня на Венеційському кінофестивалі, розповідає про групу російських солдатів під час вторгнення в Україну. Його виробництво фінансувала провінція Онтаріо. Продюсерка фільму Анастасія Трофімова стверджувала, що він є «антивоєнним». В минулому Трофімова керувала підконтрольною Кремлю телекомпанією Russia Today, а також CBC.
Багато європейських лідерів, однак, висловили обурення тим, що фільм відбілює російські воєнні злочини в Україні, взагалі не згадуючи про звірства.
Фріланд, чия мати, Галина Хом'як, народилася в Україні, сказала журналістам у вівторок, що українська громада Канади має «серйозне занепокоєння» з приводу фільму, і що вона «поділяє ці занепокоєння».
«Це неправильно, щоб канадійські державні кошти підтримували показ і виробництво такого фільму, – сказала Фріланд. – Це війна російської агресії, це війна, де Росія порушує міжнародне право і вчиняє воєнні злочини. У цій війні дуже чітко є добро і зло. Українці борються за свій суверенітет і за демократію в усьому світі».
