Цього року День Незалежності України, 24 серпня, співпав з півріччям з дня початку російського вторгнення. У зверненні до ООН президент України Володимир Зеленський наголосив на важливості незалежності України для світу: якщо Росію не зупинити, «російські вбивці опиняться в інших країнах», попередив він. Коментатори обговорюють європейські перспективи.
Сьогодні європейська преса обговорює триваюче вторгнення Росії в Україну. Ось деякі думки з добірки європейських видань, представлені еurotopics.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Час змінити ситуацію
Україні потрібно допомогти, щоб вона здобула остаточну перемогу, пише Румунська служба Deutsche Welle:
«Раціонально дивлячись на ситуацію, ми маємо зробити висновок, що Захід, який протягом півроку надто повільно, нерішуче і поступово коригував свої позиції, тепер повинен зробити остаточний поворот, рішуче переозброїти Україну і таким чином допомогти їй погнати загарбників геть. … Така перемога сильно б збентежила глобальний неототалітарний альянс. Перед обличчям явної поразки Росії впливові кола збройних сил і розвідувальних служб можуть спробувати покласти край правлінню Путіна, посилаючись на «патріотизм».
Мирне співіснування більше неможливе
Захід повинен бути готовий підтримувати Києв ще довго, наголошує Frankfurter Allgemeine Zeitung:
«Це не просто моральний обов’язок перед демократією, яка зазнала нападу (якою б недосконалою вона не була до війни). Небажання йти на компроміс, продемонстроване українським президентом у своїй промові, також в інтересах Заходу. Дійсно, те, що стосується України, також стосується решти Європи: мирне співіснування з нинішніми очільниками Росії більше неможливе, тому що встановлення миру – це останнє, що їх цікавить».
Падіння «Європейського дому»
Політолог Сандра Фернандес згадує в Expresso більш оптимістичні часи:
«Остаточний розрив відносин між Європейським Союзом і Росією, двома найбільшими спільнотами континенту, руйнує ідею «спільного європейського дому». Побудова цього «дому», задуманого Горбачовим, виявилася дещо наївним ідеалом у стилі 1990-х років, коли Москві фактично нав’язували спільні умови через її ослаблену позицію. На початку свого існування пострадянська Росія стверджувала, що належить до Європи та відіграє важливу роль на спільному континенті. Тепер вона позиціонує себе як ультранаціоналістичну та ізоляціоністську».
Мрії про повернення у зону комфорту
Club Z висловлює занепокоєння:
«Благополучний світ поступово починає сприймати цю війну як один із багатьох конфліктів поза зоною комфорту, навіть якщо вона й призвела до звуження цієї зони. Так, Україна – не Сомалі і не Ємен, і війна там – найбільша в Європі з часів Другої світової, але ж це не єдина війна, що відбувалась на континенті останнім часом. Кривавий розпад колишньої Югославії був не так давно. Відчуття , що відбувається щось надзвичайне, щось, що вимагає від нас зусиль і жертв, починає поступатися місцем нашому прагненню повернутися до нормального життя».
Нове братерство
Польсько-українські відносини переходять у нову фазу, вважає Polityka:
«Те, що мало стати бліцкригом Путіна, виявилося найбільшою геополітичною катастрофою Росії з часів розпаду Радянського Союзу. …Сьогодні переважна більшість українців сприймає поляків як друзів і навіть братів, хоча Росія століттями втовкмачувала їм, що їхні «справжні брати» – росіяни. Це радикальне покращення іміджу поляків серед українців має значний політичний потенціал: воно може стати основою для абсолютно нового партнерства між нашими народами та державами».
Катастрофічні наслідки для всіх
El Periódico de Catalunya закликає до негайних мирних переговорів:
«Ситуація катастрофічна. … Для України, яка стала жертвою жахливих руйнувань, але також і для Росії, яка потерпає від безпрецедентних санкцій і жорсткої міжнародної ізоляції. Країни ЄС готуються до однієї з найважчих зим після Другої світової війни та нафтової кризи 1973 року. … Наслідки конфлікту також вражають багато країн, що розвиваються. … Перед лицем такої катастрофи не може бути іншої політики, окрім подвоєння зусиль і дипломатії, спрямованої на те, щоб покласти край агресії. … Усі повинні діяти в спільних інтересах і домовитися про взаємоприйнятне припинення вогню якнайшвидше».
Оригінал англійською тут
