Життя в ковідній бульбашці

Ковід повертається в Україну. Коли російські війська вдерлись в Україну, світ тільки почав відходити від соціальних та економічних потрясінь, викликаних вбивчою історичною пандемією. Після 24 лютого 2022 року, коли на світанку Росія розпочала свій жахливий напад​​, більшість країн вибухнула обуренням, реагуючи на нову кризу політичними потрясіннями, новими санкціями та ембарго.

Для України весь цей час був сповнений боротьбою за виживання під безперервні обстріли та бомбардування і, зрозуміло, мало хто мав час та сили зосередитись на подоланні наслідків COVID-19, емоційних чи фізичних. Однак, за словами одного експерта-інфекціоніста, Україна протягом цих шести місяців мала переваги від ковідної бульбашки, що пояснюється саме російським вторгненням. Але цей захисний міхур ось-ось лусне, оскільки країна повільно повертається до довоєнного способу життя та тривають військові дії на південно-східному півмісяці.

Коли в Україну прийшла війна, рівень інфікування COVID-19 був на пікових показниках і, як вважалось, переважав на той час саме штам Омікрон. Згідно з моделюваннями Національного фонду досліджень України, на початку березня кількість нових випадків захворювання мала досягнути 30 тисяч осіб на день.

Збір даних ніколи не був добре організованим в Україні. Лише близько 37% населення до вторгнення вважалося повністю вакцинованим, частково через активну антивакцинальну кампанію, що розповсюджувалась з Росії. Втеча з країни мільйонів біженців, швидше за все, винесла хворобу за кордони. Стосовно тисяч українців наразі достеменно невідомо, померли вони від COVID-19 чи їх убили ракети. Адже мільйони були змушені полишити свої домівки через війну, і понесли інфекцію з собою, тікаючи.

Потім вона ніби зовсім зникла. Експерт-інфекціоніст, який з міркувань національної безпеки не може називати своє справжнє ім’я та використовуватиме псевдонім Сем, висміяв таке припущення.

«Ми не можемо знати, ні де ми були на графіку COVID-епідемії 24 лютого, ні де ми зараз», — стверджує Сем. «Ми могли бути на вершині сплеску, або ми могли бути на самому початку набагато більшого сплеску. Ми не маємо поняття, де ми були, тому що у нас немає даних».

Багато користувачі соцмереж висловлюють сумніви, чи дійсно війна могла мати настільки позитивний вплив: вона фактично зупинила передачу COVID. Минулого тижня один із дописувачі Telegram-каналу засумнівався, чи може якийсь досі невідомий фактор військового часу, наприклад, постійний високий рівень адреналіну, стати дієвим засобом від ковідної інфекції.

Сем стверджує, що ми перебуваємо в ковідній бульбашці, і запропонував кілька пояснень очевидного сповільнення темпів розповсюдження інфекції:

Разом із біженцями хвороба перекочувала за межі країни;

COVID-інфекція перетекла з міст з їх тісними людськими контактами до сільської місцевості;

Зараз людська популяція загалом суттєво зменшилась;

Комендантська година обмежила нічне життя та соціальну взаємодію;

Сім’ї розділені та розкидані по різних країнах.

У статті лікарів Дмитра та Тетяни Чумаченко «Вплив війни на динаміку COVID-19 в Україні», опублікованої у березні цього року, автори визначили шість ключових факторів, які заважають визначити масштаби зараження в країні.

По-перше, на територіях, окупованих російськими військами , і на тих, де ведуться бойові дії, важко виявити нові випадки зараження через те, що медичні заклади зруйновані, а медперсоналу мало.

По-друге, медичні консультації тепер частіше проводяться онлайн, лабораторна діагностика недоступна, ПЛР-тести неможливо зробити, тому ковід діагностується рідко. Лабораторії, які проводять тестування на COVID у великих містах, працюють на менш ніж 3% своєї потужності. Тому діагностуються лише випадки, при яких пацієнти потребують госпіталізації.

По-третє, важко повідомляти про випадки захворювання. Електронну систему фіксації захворюваності на COVID замінили телефонні повідомлення, та й то лише за наявності зв’язку. Навіть ВООЗ не реєструвала та не повідомляла про випадки виявлення ковіду на своєму сайті з початку війни.

По-четверте, можливості лікування тепер значно обмежені, оскільки лікарні переповнені цивільними та військовими пораненими.

П’ята проблема полягає в тому, що заходи, спрямовані на обмеження розповсюдження епідемії стають майже неможливими у воєнний час, у переповнених сховищах, підвалах і метро, де цивільне населення змушене ховатися від обстрілів і активних бойових дій. Евакуація — це ще одна ситуація, коли ризик зараження є надзвичайно високим, коли індивідуальна ізоляція неможлива.

Шостим ключовим чинником став дуже низький рівень вакцинації – вакцинована лише третина довоєнного населення. Причинами цього стали активна антивакс-кампанія в Росії, а також скасування обов’язкової вакцинації окремих груп населення із запровадженням воєнного стану.

Сем, епідеміолог, стверджує, що обстрілюючи медичні заклади та інфраструктуру (наприклад, водонасосні станції), а також заганяючи мирних жителів у переповнені притулки та змушуючи їх евакуюватись в тісняві, Росія намагається викликати сплеск епідемії.

У столичному Департаменті охорони здоров’я попереджають, що бульбашка може скоро луснути. Діти, які ще не можуть бути вакциновані через свій вік, є канарейками у вугільній шахті для COVID-19. Двоє дітей з COVID 3 серпня потрапили до реанімації однієї з дитячих лікарень Києва, повідомила директор департаменту Валентина Гінзбург. Одній дитині не виповнилося і двох років, іншій – лише 14 днів від народження .

Гінзбург пояснила: «Можна зробити певні висновки про наявність тенденції до збільшення кількості випадків захворювання на важкі форми коронавірусної інфекції серед дитячого населення».

«Якщо за перші чотири місяці 2022 року на стаціонарному лікуванні перебували лише поодинокі діти з COVID-19, а до реанімаційних відділень не потрапляли взагалі, то в липні лікарі реанімаційного відділення вилікували двох дітей від цієї хвороби і наразі рятують ще двох, це чітко вказує на те, що COVID у найважчому його перебігу повертається», – сказала Гінзбург, додавши: «Він повертається швидко й агресивно, і не щадить найуразливіших – наймолодших».

Гінзбург закликала батьків уникати людних місць і робити щеплення всім повнолітнім. За її даними, минулого місяця кількість інфікованих стрімко зросла. На початку серпня в закладах охорони здоров’я Києва було виявлено 78 підтверджених випадків, з них 5 у дітей. До середини серпня було вже 316 підтверджених випадків, серед яких 30 дітей. А лише через тиждень, 21 серпня, число захворілих зросло втричі – до 956 випадків (кількість дітей не вказана).

Чиновниця зазначила, що вакцинація проти COVID-19 доступна як у медичних закладах, так і в пунктах масової вакцинації в торгових центрах Gulliver, River Mall та Універмазі «Україна».

«Насправді ситуація виглядає досить тривожною. Я б рекомендувала повернутися до носіння масок і знову носити дезінфікуючий засіб для рук у сумках і кишенях… і найголовніше – щеплення! Саме це може врятувати столицю від серйозного спалаху, подібного до тих, що забрали тисячі життів киян…щодня в тяжких муках помирали десятки людей – чиїсь батьки, дідусі, бабусі, брати та сестри… Цей жах не повинен повторитися ”, – застерегла Гінзбург.

Оригінал англійською тут