Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак і 12-й Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен сьогодні у Києві презентують рекомендації щодо безпекових гарантій для України, розроблені за дорученням президента Володимира Зеленського.
Над підготовкою документу працювала експертна група, до складу якої увійшли фахівці з усього демократичного світу, зокрема колишні прем’єр-міністри, міністри, інші високопосадовці, а також науковці.
У рекомендаціях міститься заклик до створення Київського безпекового договору – спільного документа про стратегічне партнерство, який об’єднає Україну та держави-гаранти.
«Рекомендації передбачають багаторівневий підхід до гарантій. Очікується, що основна група союзників візьме на себе чіткі зобов’язання щодо підтримки Збройних Сил України, а ширша група надасть невійськові гарантії, побудовані довкола санкційних механізмів», – говорить в повідомленні Офісу президента.
Андрій Єрмак наголосив, що угода щодо безпекових гарантій для України не є заміною вступу до НАТО – вона є засобом забезпечення безпеки, поки цей вступ не відбудеться.
Колишній Генеральний секретар НАТО і Прем’єр-міністр Данії Андерс Фог Расмуссен зазначив, що перемога України в цій війні є безпосереднім пріоритетом. «Ухвалення цих рекомендацій дасть потужний сигнал Володимиру Путіну. Це продемонструє, що наша відданість Україні не похитнеться, що його війна – марна. Це також дало б сигнал українському народові, що ми віддано підтримуємо незалежність і суверенітет України стільки, скільки це потрібно. Зробити це правильно означає закласти новий наріжний камінь європейської безпеки. Якщо цього не зробити, це означатиме загострення кризи на європейській землі», – сказав колишній Расмуссен.
Запропоновані рекомендації передбачають таке:
– Найсильнішою гарантією безпеки для України є її здатність захищатися від агресора відповідно до статті 51 Статуту ООН. Для цього Україні потрібні ресурси на утримання потужних Збройних Сил, здатних протистояти збройним силам та іншим воєнізованим формуванням Російської Федерації.
– Для цього потрібні багаторічні стабільні інвестиції в оборонно-промислову базу України, масштабована передача зброї та розвідувальна підтримка з боку союзників, інтенсивні тренувальні місії та спільні навчання під егідою Європейського Союзу й НАТО.
– Гарантії безпеки мають бути ствердними та чітко сформульованими; вони окреслюватимуть низку зобов’язань, узятих групою гарантів разом з Україною. Гарантії мають бути політично та юридично обов’язковими для виконання на основі двосторонніх угод, але об’єднані в межах спільного документа про стратегічне партнерство під назвою «Київський безпековий договір».
– Договір об’єднає основну групу країн-союзників та Україну. Ця група держав-гарантів може складатися зі США, Великої Британії, Канади, Польщі, Італії, Німеччини, Франції, Австралії, Туреччини, а також країн Північної Європи та Балтії, Центральної та Східної Європи.
– Пакет гарантій містить як превентивні заходи військового, фінансового, інфраструктурного, технічного, інформаційного характеру для уникнення нової агресії, так і заходи, які мають бути вжиті невідкладно у разі нового посягання на суверенітет і територіальну цілісність України. Крім того, структура Київського безпекового договору передбачає повноцінний санкційний пакет проти країни-агресора, а також може містити додаткові компоненти, як-от угоди про забезпечення України сучасними системами ППО/ПРО, регіональні угоди про безпеку в Чорному морі тощо.
– Гарантії безпеки не замінюють прагнення України вступити до НАТО. Це прагнення закріплене в українській Конституції і є суверенним рішенням України. Також Україна прямує до членства в ЄС. Набувши його, вона зможе користуватися положеннями про взаємну оборону. Членство в НАТО та Європейському Союзі значно зміцнить безпеку України в довгостроковій перспективі. Гарантії, окреслені сьогодні, жодним чином не підривають цю мету, а спрямовані на забезпечення України можливостями для стримування збройного нападу чи акту агресії, а в разі нападу – захисту суверенітету, територіальної цілісності та безпеки за будь-яких обставин.
Повний текст документу представлений на сайті Офісу президента.
