Лінгвоцид на окупованих територіях

Століттями імперська політика Москви намагалася придушити українську мову. З моменту вторгнення Росії в Україну у 2014 році окупанти систематично знищують українську мову та культуру на окупованій території.

Минулого тижня, під час звільнення Харківської області, українським військам вдалося захопити вчителів з Російської Федерації, які приїхали викладати російську мову.

Зараз почалася національна дискусія щодо того, як бути з цими російськими громадянами. Багато хто закликає звернути увагу на українських вчителів, яких росіяни викрали з окупованих територій.

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь сказав в ефірі загальнонаціонального телемарафону: “Російські військові злочинці на тимчасово захоплених територіях України перейшли до лінгвоциду – витіснення української мови з усіх сфер суспільного життя. Це вилучення або спалення книжок, перепідготовка педагогічних працівників, нав’язування шкільних програм відповідно до російського освітнього законодавства. Це проведення так званих уроків миру, де вже 1 вересня розповідали про “денацифікацію”, про те, що України “не існує” та багато інших російських наративів. Це – злочини проти громадян України!”.

За словами Кременя, , явище лінгвоциду охопило не лише освіту, а й сфери культури, телебачення і радіомовлення, інформації для загального ознайомлення (заміна вивісок), друкованих ЗМІ тощо.

“Ми зібрали велику кількість матеріалів. Всі вони узагальнені та передані до міжнародних правозахисних організацій і правоохоронних органів, до Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”, – сказав мовний омбудсмен.

Від часу здобуття незалежності в 1991 році культура України була повністю двомовною. Російська та українська часто звучать в одній розмові лише на вулиці, а й навіть на телебаченні. Насправді на більшій частині Сходу та Півдня України, особливо в містах, російська мова була панівною.

Протягом останніх трьох десятиліть різні уряди в Києві намагалися зрушити маятник в інший бік і надати перевагу українській мові. Прийняті закони про українізацію мали гарантувати, що українська мова не залишатиметься в тіні російської, як це було впродовж трьох століть систематичної русифікації.

Більшості іноземців важко зрозуміти нюанси надзвичайно мінливої мовної ситуації навіть сьогодні. Американський історик Тімоті Снайдер, автор багатьох книг про новітню історію України, в інтерв’ю з Hromadske International підняв мовне питання: “Багато людей публічно стверджують, що говорять українською мовою більше, ніж говорять насправді”. Часто буває так, що ви чуєте суміш обох, яка розвинулась у так званий суржик.

Росіяни вхопилися за закони про українізацію, заявляючи про дискримінацію російськомовних, і це попри те, що спостерігачі на місцях досі відзначають, що російська мова залишається домінантною розмовною мовою у більшості великих міст.

25 серпня на форумі “Освіта Підмосков’я” один із найвідоміших російських режисерів Нікіта Міхалков висловився щодо викладання українською на Донбасі: “Українська мова стала образом русофобії. Викладання предметів українською було б катастрофою. Це б абсолютно підірвало всю історію”.

На тлі такої російської пропаганди відомі українські знаменитості, які раніше публічно спілкувалися виключно російською (як-от футболіст Андрій Шевченко та чемпіон з боксу у важкій вазі Олександр Усик), тепер стали прикладом переходу на українську та гордості за це.

Можливо й справді, Владімір Путін своєю спробою лінгвоциду сам стимулював відродження української мови в Україні.

Оригінал англійською тут.