Україна завжди славилась своїм науковим доробком. Українські інженери у різний час розробляли вражаючі проєкти, хоча не всі з них були реалізовані. Однак один із проєктів все ж таки було реалізовано — літак Ан-225 «Мрія». Який вже понад 30 років залишається найбільшим та найпотужнішим у світі транспортним літаком. Що є свідченням надзвичайного потенціалу української авіапромисловості.
Ан-225 був створений, у першу чергу, для потреб радянської космічної програми. Вже у 1988 році літак здійснив свій перший політ. Найбільшої популярності «Мрія» набула в період пандемії. Саме тоді український літак зміг забезпечити перевезення засобів медичного призначення в обсягах, які не були досяжними для інших літаків. Ан-225 був дуже затребуваний як незамінний засіб вирішення нагальних та надважливих логістичних завдань.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Свій останній політ «Мрія» здійснила 5 лютого 2022 року. А 27 лютого, у перші дні повномасштабного вторгнення на територію України, російські окупанти знищили літак в аеропорту «Гостомель».
Однак українці не полишають надії відновити «Мрію», що є не лише одним з найвищих досягнень технологічного прогресу людства, а й символом незламності та прагнення до свободи українського народу.
Руйнування «Мрії»: недбальство керівництва чи диверсія?
Вже неодноразово висловлювались думки про те, що можна було уникнути знищення «Мрії». Ще в січні, після численних попереджень про можливе російське вторгнення, німці запропонували перемістити весь парк літаків, льотно-технічний склад, а також запчастини до Лейпцигу. Там розташований дочірній офіс компанії Antonov Logistics Salis GmbH.
Але на пропозицію не відреагували. Наразі стосовно цього триває слідство. Дмитро Антонов, командир екіпажу «Мрії», в розмові з Kyiv Post згадує, що він 5 лютого приземлив літак у аеропорту Гостомеля. Тоді з «Мрії» зняли двигун та встановили на інший літак – «Руслан». В середині лютого двигун повернули на попереднє місце, і вже 23 лютого літак був готовий до евакуації.
Втім, 15 лютого директор авіакомпанії Antonov Airlines Михайло Харченко, його перший заступник Олександр Верстюк та деякі інші особи прибули до Лейпцигу, аби ініціювати звільнення директора компанії Antonov Logistics Salis GmbH у Німеччині.
«Але цей процес не призвів до евакуації. Вони лише усунули керівництво та залишились у Німеччині. На цю мить всі, хто приймав у цьому участь — звільнені, а Харченко та Верстюк потрапили до бази «Миротворця», — розповідає Дмитро Антонов.
Наступним «дзвіночком» з приводу того, що потрібно щонайскоріш евакуювати парк літаків, стали заяви страхових компаній, що пролунали в середині лютого, про припинення страхування літаків для польотів у повітряному просторі України. Як відомо, зазвичай страхування літака оформлюється на рік. Із цього слідує, що «Мрія», швидше за все, вже не була застрахованою на момент вторгнення РФ.
«Говорити про диверсії важко. Достеменно знаю, що наразі усі слідчі органи займаються цим питанням. Втім, прикро, що внаслідок цієї бездіяльності ми втратили половину парку літаків. Звісно, вони «загинули» внаслідок вторгнення росіян. Але, на жаль, у кримінальному кодексі немає покарання за бездіяльність та недбалість», — підсумовує Дмитро.
Проєкт відновлення «Мрії»
Попри все українці вірять, що відновити «Мрію» вдасться. Для того, щоб це здійснити, потрібно розробити відповідний проєкт та залучити інвесторів. За останньою інформацію від президента Володимира Зеленського, на відновлення літака потрібно від 800 млн до 3 млрд доларів. Але потенційні інвестори просять надати чіткий кошторис для розуміння, на що підуть гроші. Після цього до збору коштів можна буде залучити усі інформаційні ресурси. Усі охочі змогли б інвестувати у нову «Мрію».
Звісно, «Мрія» не є комерційним проєктом, аби вона окупилася, потрібно приблизно 50 років. Проте світ розуміє, що наразі Україна захищає усю Європу та бореться за демократичні цінності всього світу. Тому у післявоєнний час, безсумнівно, знайдеться чимало охочих допомогти українцям у відновленні цього яскравого символу українського духу.
«Нещодавно до Гостомелю приїздив Річард Бренсон (англійський підприємець, засновник корпорації Virgin Group). Його зацікавила можливість взяти участь у відновленні «Мрії». Саме для таких ситуацій і треба мати на руках готовий інвестиційний проєкт, аби кожній людині було зрозуміло, що ми серйозно налаштовані та з нами треба працювати», — розповідає Kyiv Post Дмитро Антонов.
На його думку, займатися розробкою проєкту потрібно вже зараз, аби не гаяти час і після війни одразу починат втілювати проєкт у життя.
«Потрібно залучати усіх авіавиробників світу, таких, як Airbus, Boeing, Embraer та інші. Тому що «Мрія» — це унікальний і великий літак, тому поодинці таке потягнути важко. Потрібно створити умови для міжнародної співпраці з ефективною роботою у кооперації», — вважає Антонов.
За словами пілота найбільшого літака планети, за півроку-рік активної роботи можна впоратися зі створенням цього проєкту. Застосувавши найбільш сучасні технології, побудувати літак можна буде приблизно за два роки.
Окрім того, Ан-225 фактично є збільшеним «Русланом» (Ан-124). Тому, використовуючи напрацювання проєкту з відновлення «Мрії», можна буде також продовжити життя вцілілим «Русланам», які наразі здійснюють комерційні рейси, тим самим тримаючи державне підприємство «Антонов» на плаву. За словами Дмитра Антонова, колектив «Антонова» має намір не тільки побудувати нову «Мрію», а й відновити аеродромний комплекс, створивши потужний вантажний хаб із невеликим пасажирським терміналом.
Прикладом такого хабу є аеропорт у місті Тузла (Боснія і Герцеґовина), де знаходиться кінцеве точка збирання літаків Airbus. Цей аеропорт приймає та обслуговує будь-які типи літаків, має пасажирський термінал та льотно-випробовувальну станцію.
«Робота над цими проєктами — саме те, що можна зробити під час війни», — наголошує Дмитро.
Здобутки Ан-225 у галузі вантажних перевезень
Підприємство «Антонов» забезпечувало значний обсяг вантажних перевезень. Так, наприклад, понад 20 років його літаки регулярно здійснювали польоти до Афганістану, транспортуючи необхідні товари та продовольство.
Після того, як у 2000 році затонув російський атомний підводний човен «Курськ», англійці почали створювати команду швидкого реагування на подібні інциденти. Ан-225 був залучений до цього – літак здійснював політ до Великої Британії спеціально для тестування швидкості завантаження команди разом із контейнерами, машинами, батискафом тощо. Результатом у півтори години всі були надзвичайно задоволені, на відміну від значно гірших показників американських літаків.
Серед найбільш вражаючих своєю вагою вантажів найбільшого у світі літака був генератор вагою у 140-150 тонн, доправлений із Хорватії до Філіппін. Також контейнери для електростанції в Болівії вагою у 140 тонн, які літак забирав у Чилі. Окрім того, літак перевозив до Данії нові, зроблені у Китаї, лопасті для електровітряків довжиною у 44 метри. І, звичайно, всі пам’ятають, як ще на початку пандемії Covid-19 «Мрія» оперативно доставляла великі вантажі медичних засобів по всьому світові.
«Насправді кожен політ був унікальним. І завжди літак зустрічало багато людей. Так, наприклад, коли ми прибули до Австралії у 2016 році, біля аеропорту зібралося близько 15 тис. людей. А рік тому на День Незалежності України перед посадкою літака зібралося близько 3 тис. машин, водії яких спостерігати за цим», — пригадує Дмитро.
Цілком зрозуміло, чому Росія так прагне знищити українську авіапромисловість. Деякі супутникові знімки демонструють, наскільки методично росіяни знищували українські літаки. Численними свідченнями на користь того, що це був не випадковий бездумний вандалізм, а свідоме виконання чітких наказів, є сліди від підпалу та кулеметних черг на літаках.
