Україна в ситуації дефолту з лютого 2022 без закріплення формального дефолтного рейтингу – але це не кінець світу, тому що Міністерство фінансів, кредитори та МВФ налаштовані довести перемовини до результату.
В України залишилося менше місяця, щоб домовитися з держателями українських єврооблігацій. Дедлайн – до першого серпня. До цього країна не платила тримачам цінних паперів два роки і це був взаємно погоджений крок.
Україна повідомила своїх кредиторів, що не зможе здійснювати виплати після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, із наміром передомовитися про нові умови виплат. Протягом майже чотирьох місяців Україна готувалася до цих переговорів, і протягом останніх двох років Міністерство фінансів підтримувало зв’язок зі своїми кредиторами.
Український уряд брав участь у переговорах щодо реструктуризації боргу з тримачами єврооблігацій протягом 12 днів між 3-14 червня. Новини з першого раунду переговорів не були обнадійливими – уряду не вдалося досягти компромісу. Тримачі облігацій не погодилися на номінальне списання до 60 відсотків, запропоноване Міністерством фінансів України.
В уряду небагато простору для поступок кредиторам. Він не може повністю погодитися із їхніми умовами, інакше не досягне двох цілей по стійкості боргу Міжнародного валютного фонду (МВФ) – адекватного відношення боргу до ВВП та регулярного розміру виплат держави за усіма своїми боргами (Debt-to-GDP ratio i Fross Financing Needs відповідно).
Автори статті The Economist пишуть, що у разі недосягнення успішної угоди Україні загрожує дефолт. Чи варто цього лякатись? Ні, тому що навіть у випадку оголошення дефолту країна продовжить перемовини. Вона також продовжить перемовини, якщо дефолт не оголосять. Україну з одного боку затискають цілі програми МВФ, яку вона почала з фондом у липні 2023. З іншого боку, Міністерство фінансів налаштоване відновити доступ до ринку капіталів для України – дешеві гроші зараз не будуть вічними.
Що потрібно розуміти про перемовини по реструктуризації боргу, розповідає Kyiv Post.
- Україна не загнала себе в борги через недбалу економічну політику – країна витрачає весь свій довоєнний бюджет на війну проти Росії.
Місяць тому Гана погодила угоду про реструктуризацію суверенного боргу, вийшовши з дефолту, оголошеного в січні 2023 року. Її економіка зазнала удару, коли інфляція досягла двозначних показників, а ціни на нафту – один із ключових експортних продуктів Гани – впали.
До пандемії COVID-19 Гана мала дефіцит бюджету у розмірі 7,5% до ВВП. Він подвоїлося до 15,3%. Причини – високі витрати та низькі державні доходи, розповів Kyiv Post директор з аналітики Concorde Capital Олександр Паращій.
"Вони швидко збільшували борг: 61 відсоток ВВП у 2019 році, 80 відсотків у 2021 році, 93 відсотки у 2022 році. Те ж саме стосується і виплат відсотків", – сказав Паращій.
Між 2020 і 2021 роками Гана витрачала половину доходів країни на виплати відсотків. "Їм довелося провести болючу реструктуризацію боргу, минулого року внутрішнього, а в цьому році і зовнішнього. Останній завершився у червні 2024 року та був проведений за допомогою МВФ. Ніякої паніки не було. І в нас не буде", – додав Паращій.
Але Україна має інші причини для зростання боргу – повномасштабне вторгнення Росії в країну і війна за виживання країни.
Витрати на неї ідуть виключно за рахунок українських коштів – кошти партнерів нам не дозволяють на неї витрачати, натомість для війни постачають фізичне озброєння.
Колись, президент України підписав заплановані видатки державного бюджету на 2021 рік у розмірі 1,3 трлн грн (46 млрд доларів). Заплановані видатки України на 2024 рік більш ніж подвоїлися і досягли 3,3 трлн грн (914 млрд доларів).
Витрати на оборону зросли з 5 до 22% до ВВП. На 2024 рік Україна планує витратити більше, ніж весь цивільний бюджет 2021 року – 1,7 трлн грн (47 млрд доларів).
Але це ще не кінець. Міністерство фінансів шукатиме джерела для виплати додаткових 500 млрд грн (12,5 млрд доларів) військових витрат у 2024 році.
Через піврічну затримку військової та фінансової допомоги в розмірі 60 мільярдів доларів від США, Україна була змушена купувати зброю, яку країна очікувала отримати безкоштовно.
Це призвело до перенаправлення видатків, запланованих на другу половину 2024 року, на початок року (або так зване наближчення видатків бюджету).
Зараз потрібно шукати кошти на другу половину 2024 року– Мінфін планує підвищити низку податків, але конкретні ініціативі на момент написання матеріалу не були представлені.
- Україна дійсно за крок-два до дефолтних рейтингів, проте країна вже там була і поверталася на ринки капіталу.
На війну потрібно було витрачатися негайно – тому після лютого 2022 Україна призупинила платежі по єврооблігаціям, аби перерозподілити ресурси. Війна затягнулася на третій рік, підтримка від партнерів почала надходити з перебоями, росія не здається так швидко та навчилася обходити санкції, отримуючи доходи від нафти завдяки тіньовому флоту.
Standard & Poor's Global Ratings знизила довгостроковий кредитний рейтинг України в іноземній валюті до "CC" з негативним прогнозом у березні 2024 року. У червні 2024 року Fitch Group підтвердила довгостроковий рейтинг емітента України в іноземній валюті на рівні 'CC', Moody’s – Ca з негативним прогнозом.
Всі три рейтинги знаходяться на один або два кроки нижче до дефолтних рейтингів.
Один із сценаріїв, що може призвести до дефолтного рейтингу, полягає в тому, що позиція України досягне такої точки, коли приватні кредитори не будуть готові надавати країні кредити.
Але кошти, які Україна позичає після лютого 2022 року, укладалися з міжнародними фінансовими установами, оскільки приватні кредитори не бачать можливостей прибутку в Україні під час війни.
"І на думку поважного журналу, вийти в цього стану ми зможемо лише після закінчення російської агресії. Але насправді можемо і раніше, адже за період не такої агресивної агресії, між 2014 та 2022 роками, ми з дефолту таки виходили.", – написав Паращій у своєму пості на Facebook.
Дійсно, після попередньої реструктуризації боргу у 2015 році кредитний рейтинг України був підвищений до "B" в S&P і до "Caa1" в Moody's.
У 2017 році Україна випустила єврооблігації вперше після завершення переговорів з реструктуризації боргу у 2015 році. Країна досягла фінансової стабільності після Євромайдану та початку вторгнення Росії на Донбасі.
Тоді Україна прагнула відновити можливість залучати в іноземних інвесторів далі. Після випуску бондів у 2017 році, облігації випускалися всі наступні роки до 2022. Зараз, після нової реструктуризації, Міністерство фінансів прагне повторити цю історію.
- Україна хоче виплачувати відсотки, які може виплачувати.
Україна розуміє свої фінансові зобов'язання. "Нам необхідно спонукати власників наших єврооблігацій до продовження конструктивних переговорів. Ми продовжимо продуктивні переговори з інвесторами задля врегулювання всіх наявних розбіжностей", – повідомив у прес-релізі міністр фінансів України Сергій Марченко.
Згідно з пропозицією для кредиторів від уряду, Україна виплачувала б відсотки у розмірі одного відсотка у другому кварталі 2024 року і протягом 2025 року, три відсотки протягом 2026-2027 років і шість відсотків з 2028 року до погашення.
Тримачі облігацій захотіли інші умови – купонну виплату 7,75% і 0,5% “оплати натурою” у вигляді послуг чи товарів протягом періоду 2024-2027 років.
Остаточне рішення буде прийнято після нового раунду переговорів.
- Інвесторам нормально хотіти отримати прибуток, але сценарій повномасштабної руйнівної війни не обирав ніхто.
Україна та Захід хотіли швидко перемогти Росію. Але Росія навчилася уникати санкцій ЄС через торгівлю та співпрацю з третіми країнами, тіньовий флот і співпрацю з Китаєм, що забезпечило їй достатній капітал для війни проти України.
Україна, з іншого боку, не збирається здаватися, оскільки наситилася історичним досвідом перебування під контролем Росії за часів російської імперії і Радянського Союзу. Обидва цих періоди завершилися економічною стагнацією, репресіями, забороною української культури і мови, а також загибеллю інтелектуалів країни від культури й науки до військових.
Тому навіть після двох з половиною років війни, вороття немає – потрібно воювати з Росією і за можливості покласти край її бажанню зруйнувати Україну та порушувати міжнародне право.
- У будь-якій країні дефолт не означає автоматичну економічну кризу, проте українці мають страх перед концептом через травматичні спогади економічних падінь.
Дефолтний рейтинг неминуче буде оголошений кожного разу, коли вона домовилася про нові умови обслуговування боргу з кредиторами. Це юридична процедура.
Кредитні рейтингові агентства зазвичай знижують рейтинги боргових цінних паперів до "обмеженого дефолту" або "вибіркового дефолту" в такій ситуації.
Чому тоді стаття the Economist викликала жваві обговорення в соціальних мережах? Через страх українців перед словом “дефолт”.
“Один із сценаріїв дефолтів – це дефолт типу “російський мем”. У нас слово «дефолт» асоціюється дуже чітко з трикратним зростанням курсу долара. Тому що у 1998 році в Росії (а потім і в Україні) за півроку знецінився рубль – і це все назвали словом “дефолт”. Просто тому, що заморським словом було легко прикрити промахи економічної політики”, – пояснив Kyiv Post Олександр Паращій.
Це нагадує стару травму кризи 1998 року в Росії. Тоді ціни на нафту впали до 10 доларів за барель, і російські єврооблігації стали надзвичайно дорогими – країна мусила платити відсоткову ставку 200%.
“Уряд позичати не хотів під 200%, тому 17 серпня дефолтнув. Міжнародні кредитори (дивлячись на все це) гроші теж не давали, то довелося ще опустити рубль. У той же день його відпустили – він полетів. Відпустили, бо не могли тримати: на той момент їх золотовалютні резерви були менші за 15 млрд доларів (у нас зараз 39)”, – розповів Паращій.
Проте Україна має геть інші “стартові умови”.
Національний банк зараз має історично високі рівні національних резервів, щоб підтримувати курс долара на прийнятному рівні. Країна не покладається на фінансування від приватних кредиторів, оскільки зараз отримує фінансування безпосередньо від інших країн та міжнародних фінансових установ "на пільгових умовах", наголосив Паращій.
“У нас ніхто не збирається відпускати долар у вільне плавання, як тоді вимушені були зробити в Росії і ставки за ОВДП – значно-значно нижчі за 200%. Тобто піраміди ОВДП у нас немає”, – додає аналітик.
