Посадовці столичних соціальних служб нібито використовували своїх родичів чоловічої статі для супроводу дітей-сиріт за кордон, щоб уникнути мобілізації, повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

У Києві посадовці соціальних служб допомагали родичам ухилятися від мобілізації - що варто знати

“Відмазали” від мобілізації. Як діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, стали прикриттям для близьких родичів київських посадовців, щоб нелегально виїхати за кордон й уникнути мобілізації", - описав цю ситуацію Лубінець.

Advertisement

За його словами, співробітники Офісу Омбудсмана під час моніторингових візитів до Німеччини встановили, що чиновники Служби у справах дітей та сім'ї Києва (Служба) та Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 Києва (Центр) надсилали свої близькі родичі для супроводу дітей-сиріт за кордон.

Атака «Калібрами»: на Київщині є постраждалі, пошкоджені будинки
Більше по темі

Атака «Калібрами»: на Київщині є постраждалі, пошкоджені будинки

Вже вдруге росіяни запускали ракети типу «Калібр» з акваторії Азовського моря.

У березні 2022 року, коли активні бойові дії наблизилися до Києва, 68 вихованців Центру у супроводі 20 осіб були евакуйовані до колишнього молодіжного табору поблизу міста Вупперталь у Німеччині. Це діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Advertisement

Цього року представники Лубінця здійснили моніторингові візити до закладів за кордоном, де перебувають українські діти.

Однак до табору у місті Вупперталь їх не пустили, пояснивши це тим, що на території немає супроводжуючих з України, а діти перебувають виключно під опікою німецької держави.

"За інформацією німецьких супроводжуючих, з початку евакуації було 55 дітей, проте відповідно до наказу директора Центру до Німеччини евакуювали 68. Запитання – а де 13 дітей?", - написав український омбудсман.

Він зазначив, що моніторингова група не отримала відповідної інформації, тому не змогла перевірити дані.

Що дізналися працівники Офісу Омбудсмана про долю вивезених дітей з України

Працівники Офісу Омбудсмана здійснили позапланові візити до Служби та Центру для ознайомлення з відповідними евакуаційними документами та спілкування з керівництвом.

Advertisement

"Те, що ми дізналися, шокувало: керівництво не володіє інформацією про ситуацію у закладі! У Службі й Центрі немає у наявності копій документів чи будь-яких документів про умови перебування дітей під опікою німецької сторони", - повідомив Лубінець.

Як з’ясували у відомстві, серед супроводжуючих осіб під час евакуації в офіційних наказах були люди, які не мали досвіду роботи у сфері догляду за дітьми, а деякі стали працівниками закладу лише за день до евакуації, а деякі взагалі не були працевлаштовані.

«Найцікавіше: серед цих людей – близький родич керівника Служби у справах дітей та сім’ї міста Києва і близький родич керівника Центру соціально-психологічної реабілітації дітей  №1 міста Києва», – зазначив омбудсмен.

Advertisement

Крім того, серед супроводжуючих є ще чотири особи, причини від’їзду яких потребують додаткового вивчення.

Кожен із супроводжуючих звільнився зі своїх посад після виїзду з країни, і ніхто з них зараз не працює в цих органах, зазначив Лубінець. Щобільше, вони не повернулися до України.

"Лише у 2024 році наш Офіс з’ясував, що вихованці Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 міста Києва залишились без українського супроводу. Доступ до цих дітей тепер потрібно просити у німецької сторони, яка вчиняла згідно з їхнім законодавством", - зауважив Лубінець.

Лубінець додав, що вже направив відповідні листи до Генпрокуратури, Нацполіції, Мінсоцполітики та КМДА з виявленням порушень.

Advertisement

«Після такого інциденту ми ретельніше перевірятимемо документи, пов’язані з закордонними відрядженнями... Адже такі випадки, здається, непоодинокі!» повідомив він.

У коментарі виданню «Суспільне» начальник служби у справах дітей та сім’ї Києва Валерій Танцюра розповів, що групу дітей-сиріт за кордон супроводжували лише 20 чоловіків. Один з них повернувся в Україну, а решта залишилися в Німеччині, включно з його сином.

«Треба було вирішити питання супроводу. Більшість працівників відмовилися їхати, бо мали свої родини. Я фактично змусив свого сина, 18-річного студента, піти з конвоєм», – розповів Танцюра.

Advertisement