Питання відбудови та відновлення – одні з ключових для України, де багато міст досі лежать у руїнах. Втім, вже з перших днів війни відновлювати регіони країни допомагають волонтери з багатьох країн. Крім того, вже рік як працює програма державного фінансування відновлення. А багато людей, не чекаючи, поки їм виділять компенсації, відновлюють своє житло своїми руками.
Kyiv Post вирушає до Чернігова – міста на півночі України, яке в березні 2022 року стримувало значні російські сили, що рухались на Київ.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Тоді, навесні 2022 року, місто прострілювалось наскрізь, снаряди падали прямо на вулицях, багато приватних і багатоквартирних будинків були вщент зруйновані. Активні бойові дії забрали життя кількох сотень жителів міста.
Деякі зруйновані будівлі – як от цей будинок – вже відремонтовані коштом міста.
Сусідній з ним, де від російської авіабомби загинули 47 людей, досі не розібрали. Це – місце воєнного злочину, і перш ніж його демонтують, мають закінчитися слідчі дії.
Чернігівщина, яка межує з Росією, постійно піддається обстрілам.
Останній великий ракетний удар по місту був у травні по готелю на околиці міста.
Ми говоримо з одним із керівників рятувальних бригад, які працюють на зруйнованих об’єктах. Він каже, що перший етап – це розбір ураженого об’єкту. Так робили і з з готелем «Україна» – центральним готелем міста.
«Наша робота полягає у тому, щоб демонтувати якісь небезпечні елементи покрівлі, стіни, які можуть впасти, можуть бути елементи вікон, які можуть нести небезпеку для людей. До нас звертаються люди, які постраждали від артилерійських обстрілів…. Населення звертається, ми допомагаємо у розборі будівель… Немає двох однакових будівель, шо от ти приїхав і ти знаєш – я приїхав, зняв оцю плиту. Кожен розбір – індивідуальний. На прикладі цієї будівлі – знайшли людей, які були в підвальному приміщенні. Їх придавило сходовою клітиною. Це в цій будівлі було. І коли ми намагались розчистити цей завал, шматки будівлі падали нам на голову, і це утруднювало процес», – згадує Олександр Пригара, заступник начальника аварійно-рятувальної частини з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
За словами голови адміністрації області В’ячеслава Чауса, всього в регіоні більше 10 000 уражених об’єктів. Але і темпи відбудови за останні два роки вражають – відновлено більше половини пошкодженого або знищеного.
«Маємо сумну статистику по зруйнованому і пошкодженому житлу. На сьогодні це більше 14 100 об’єктів. На жаль, кількість об’єктів зростає, ворог обстрілює прикордонну смугу, ракетні удари є і по Чернігову. Найбільше – це житло. 80% приблизно, 12 500 об’єктів – це житловий фонд. На сьогодні тверді 52-53% – це те, що вже відновлено, і житла і інфраструктури, і ще 22-23% в стадії відновлення», – каже Чаус.
Один з прикладів, як це відбувається – село Новоселівка в передмісті Чернігова. Навесні 2022 року тут ішли потужні бої – російські війська намагалися прорватися в місто зі сходу.
Місцева мешканка Наталя Макієнко розводить шотландських висловухих котів. Тоді, понад два роки тому, російською авіабомбою знесло одну зі стін її будинку і винесло вікна. Частина котів загинула. Та вона відновила будинок, який тепер виглядає ось так.
Каже, що дах допомогла відновити сільрада, але головна частина – це державна програма «е-Відновлення». Вона отримала 5 000 доларів на ремонтні робити.
«Я подавалась через "Дию", все очень быстро, элементарно, фото подгрузились, и через две недели пришла комиссия, комиссия оценила, что важнее сделать У нас крыша накрыта железом сельсовета, дерево выделяли, гипсокартон людям давали, кому QSB надо было… Е-видновлення – это госпрограмма, а громады давали отдельно», – пояснює Наталя.
Будинок відновлений ззовні, але внутрішні роботи вона проводитиме за свої гроші. Так само за свої гроші довелося виконувати деякі роботи, бо державна програма покриває лише те, за що виконавець видає офіційний чек, а багато будівельних бригад працюють неофіційно.
«Вам приходит на рахунок Е-видновлення сумма, и вы тратите на материалы, на работы, но только с теми торговыми сетями, которые работают с этой программой. Плюс работа – люди работают, ты же должен им платить, организации дорого берут, поэтому мы делали силами ребят, чтобы подешевле, но ребята не выписывают чеки, и это проблема, так что мы брали больше материалами, но за работы платили сами», – каже Наталя.
Процес виглядає так: ви заповнюєте заявку на сайті, додаєте фото будинку, а спеціальна комісія оцінює, наскільки ваш будинок або квартира постраждав, і виділяє кошти. В одному лише Чернігові, за словами Чауса, цим механізмом скористалися на мільярд гривень. Наталя та її сусіди схвалюють державну програму як ефективну. Але є і складнощі, з якими стикнувся Олександр – мешканець багатоповерхівки на околиці Чернігова, в яку потрапила авіабомба. Тепер ця будівля непридатна для життя.
Ті дні березня 2022 він не забуде ніколи.
«12 березня увечері я поїхав до батьків, а о 5 ранку я чув літак, який скинув 5-6 бомб на місто. Зранку, коли я їхав на процедури в обласну лікарню, я побачив дим тут, і коли в лікарні був інтернет, я побачив, що було потрапляння прямо в мій будинок. І добре, що я поїхав до батьків, бо якби залишився, загинув би прямо в квартирі. На жаль, так і сталося з родиною, з моїми сусідами, якраз попадання було над ним, і їх завалило бетонними плитами», – каже Олександр.
Біда його, як і його сусідів – жоден із них не є одноосібним власником багатоквартирного будинку, а програма допомоги від держави передбачає виділення компенсації одному конкретному власнику.
«Я не отримав компенсації… Дія не пропускає заявку, бо це була спільна власність, і мають бути заяви від усіх співвласників. І я не знаю, де шукати співвласників. Одна сусідка за кордоном, одна сім’я загинула, де спадкоємці – я не знаю. Ще одна квартира – жив чоловік, який знімав у власників, а де власники – невідомо», – каже Олександр.
Голова адміністрації визнає, що це поширена проблема. Тим паче, що не всі комісії знають, що з цим робити.
«На сьогодні основна проблема – хаос у документах на право власності. А без них комісія не опрацьовує, а також повільна робота комісій у деяких громадах і в самому Чернігові, бо ціла навала заяв, і є кілька сотень протермінованих», – каже Чаус.
Дехто ж не чекає компенсацій, а береться за справу сам. Як-от Олександр із передмістя Чернігова. Російська авіабомба влучила прямо в його будинок, не залишивши від нього нічого.
«Попала в самый центр дома, вот тут дымоход был. На следующее утро я пришел – дома не было», - каже чоловік.
Але Олександр не склав руки. Почав, як кажуть в Україні, "крутитися", і за два роки власними руками майже збудував нове обійстя.
«Нам дали блоков, мы заплатили за разгрузку, за кран. Фундамент я за свои деньги новый залил, арматура – тоже за свои, песок за свои, цемента – нам дали. 4:50 В том году я выложил стены дома, буквально сегодня закончил один фронтон, приступаю к следующему фронтону», – каже Олександр.
В цілому, завдяки консолідованим зусиллям, багато людей отримали житло. Хтось відбудувався, хтось отримав невеликі готові будиночки, хтось живе у тимчасовому модульному житлі – але процес іде.
Найяскравіше це видно в селі Ягідному, яке стало сумновідомим своїм концтабором, який тут влаштували російські окупанти – в цей підвал школи вони зігнали всіх майже 400 мешканців села і тримали їх тут місяць. Десятеро з них померли, згадує Іван – один із тих, хто вижив.
«В тому кутку півторамісячна дитинка кричала і плакала постійно – у мамки, мабуть, молоко пропало. Щоб може на вулицю попроситися, щоб дитинка подихала свіжим повітрям, дитинка помирає, а у них відповідь була – «война, что ж вы хотели, умрет – пусть умирает, вас меньше будет здесь». Десять чоловік померло тут, до того люди доходили, що просто не витримували», – з болем згадує чоловік.
Голова громади Олена Швидка зазначає, що в селі не було жодної непошкодженої хати. Тепер – усюди видно нові дахи, багато нових будинків передав уряд Латвії, багато робиться і досі, прямо на наших очах.
Та до завершення ще далеко.
«Відповідно до президентської програми, в нас мало б бути утеплення будинків. Жоден будинок не завершений. Десь поштукатурено, але не пофарбовано. Не рухається. Дуже турбує проблема зруйнованого житла. Бо люди мають жити в своїх будинках. Нам матеріали надала Латвія, на 6 будинків, ми передали людям, волонтери відбудовували. Але це лише коробки», – каже голова громади.
За її словами, поглиблюється співпраця як із Латвією, так і з США, для того, щоб не лише закінчити відновлення, а й допомогти людям із внутрішнім оздобленням квартир.
Важливість міжнародної допомоги, як і величезну роль волонтерів із різних країн, відзначає й очільник області:
«Міжнародна підтримка зараз вкрай велика. І це стосується як житла, так і соціальних закладів. Якщо не помилюсь, близько 20 міжнародних організацій допомагають у відновленні житла і соціальної інфраструктури. Не просто декларують, а допомагають», – каже Чаус.
Всі наші герої невпинно і невтомно продовжують свою справу. Наталя продовжує розводити котів в уже відновленому домі.
Олександр сподівається на допомогу сусідів:
«Вообще я сам строитель, немного в том разбираюсь, немного в том, если в чем-то не разбираюсь, лучше позову», - каже чоловік.
А в Ягідному зі школи, яку російські загарбники перетворили на концтабір, зроблять музей. І залишать тут усе так, як і було понад два роки тому.
«Освітнього закладу тут не буде, тут має бути місце пам’яті. Шоб весь світ, який приїжджає, і українці, які не пережили окупації, бачили, що зробили наші сусіди. 6:40 Підвал – це історія нашого села, історія Ягідного, він має залишитися таким, яким він і є. А перший і другий поверх – це буде музей регіонального значення», – каже Олена Швидка.
