Починаючи з березня цього року Україна втратила половину своїх потужностей із виробництва електроенергії, заявив Володимир Кудрицький, генеральний директор «Укренерго», державного оператора електромереж України.

«Дев'ять гігават (ГВт) – це величезна цифра», – сказав Кудрицький на дискусійній панелі, організованій Мережею Ukraine Business News (UBN) у п'ятницю, 21 червня.

Якщо оприлюднені Кудрицьким цифри точні, виходить, до поновленя масованих російських ударів по енергооб'єктах навесні цього року Україна мала в енергосистемі лише приблизно 18 ГВт – менше третини її довоєнного обсягу в 56 ГВт.

Advertisement

І те, що Україні гостро бракує електроенергії, наочно відчули всі, хто був присутнім на заході UBN – його неодноразово переривали через відключення електрики.

Під час дискусії Кудрицький, Дмитро Сахарук (виконавчий директор енергетичної компанії ДТЕК) та колишній заступник міністра енергетики України Олексій Рябчин окреслили доволі невтішні перспективи української енергетики та виклики, які перед нею останнім часом постають.

«Навіть влітку, коли ми маємо на 40-45 % менше споживання, ніж взимку, ми маємо дефіцит електроенергії, який неможливо покрити за рахунок імпорту електроенергії з Європи», – сказав Кудрицький, додавши, що низка країн ЄС зараз передають до 1,7 ГВт своєї електроенергії Україні, аби допомогти їй впоратися з дефіцитом.

Advertisement

Однак, відповідаючи на запитання Kyiv Post пізніше, Кудрицький відмовився вказати обсяги електроенергії, використаної минулої зими та необхідної для проходження цьогорічної, назвавши цю інформацію надто чутливою.

Сахарук, очільник ДТЕК, назвав головною причиною погіршення енергетичної ситуації в Україні дефіцит ракет в української ППО.

«Схоже, що на кожну ракету, яка у нас зараз є, приходиться п’ять-шість російських ракет.

Advertisement

Якщо прилітає 10 їхніх ракет, має бути як мінімум 12 ракет у ППО… тому, навіть якщо ми почнемо відновлювати об'єкти, почнемо їх ремонтувати, зараз у нас немає засобів захистити [відновлені] об'єкти», – наголосив Сахарук.

Один із присутніх енергетичних експертів також розкритикував відсутність у Києві фінансування приватного сектора та неадекватне управління, що погіршило ситуацію.

«В Україні бракує коштів в приватному секторі. Кошти проходить лише через уряд і лише до уряду. Активність [у приватному секторі] зараз дорівнює нулю», – сказав він, додавши, що для відновлення виробництва 1 ГВт енергії, незалежно від джерел, потрібно близько 1 мільярда доларів.

Advertisement

«Державний сектор не здатен швидко досягти результатів, за кількома винятками. У нас є деякі винятки. Але загалом спостерігається повна управлінська неспроможність щось зробити вчасно», – додав експерт.

«Просто тому, що гроші, які надали деяким державним компаніям, не будуть правильно витрачені. Чому? Тому що немає організаційної спроможності їх належно витратити. Ні досвіду, ні знань, ні бажання».

Крім того, є проблема зі страхуванням від війни – точніше, з його відсутністю – яке заважає приватним компаніям, таким як ДТЕК, реалізувати деякі проекти.

«Неможливо щось побудувати, якщо у вас немає страхування від воєнних ризиків або якщо у вас є, як-то кажуть, лише «доступне покриття», яке становить всього 1 мільйон доларів. В той час як вам потрібно 1 мільярд доларів… Ми вже третій рік про це говоримо», – наголосив експерт із енергетики.

Advertisement

Є кілька способів впоратися з дефіцитом електроенергії – децентралізоване її виробництво, відновлення зруйнованих об’єктів та імпорт з Європи, і кожен спосіб пов'язаний з певними проблемами.

«Ми повинні відновити якомога більше генераційних потужностей до зими. Ми повинні випросити у союзників більше засобів ППО, щоб захистити те, що ми відновлюємо, але також ми повинні розгорнути нові генеруючі потужності, аби бути впевненими, що навіть якщо росіяни знову битимуть по наших об'єктах, вони не зможуть зосередитися на 10 або 15 великих електростанціях, а їм доведеться мати справу із сотнями невеликих станцій.

Advertisement

«Це те, про що ми постійно говоримо. І тут ми підходимо до питання децентралізації як до нової політики на перспективу. І ми маємо це зробити не після перемоги, не після війни, а вже зараз», – говорить Кудрицький з «Укренерго».

За його словами, Україні знадобиться десь знайти принаймні кілька додаткових ГВ, аби замінити ті, які вона втратила, але, на його думку, все одно енергетику України «не вдасться відновити у найближчі два-три роки».

Говорячи про децентралізацію, Кудрицький зазначив, що тут потрібна зміна підходу з боку влади.

«І я згоден з Дмитром. Ви не можете запровадити децентралізовану генерацію централізованим шляхом», – сказав він, додавши, що неможливо буде управляти 500 невеликими електростанціями централізованим державним установам.

«При всій повазі – ми говоримо не тільки про ДТЕК, ми говоримо про 50 компаній, які мають вийти на ринок і не тільки», – сказав Кудрицький.

Крім того, що існують проблеми із управлінням енергетикою, лідери української енергетичної сфери вважають, що будівництво нових децентралізованих об’єктів займе роки – це довгострокова стратегія, вона не здатна виправити ситуацію в енергетиці вже цієї зими.

Щодо відновлення поточних потужностей, Сахарук зазначив, що ДТЕК планує відновити до 50 % потужностей, які існували до початку цьогорічних російських ударів (до 22 березня) – до 3 ГВт – але лише за умови належного захисту.

Щодо імпорту електроенергії, за словами Кудрицького, найкраще було б збільшити його до 2,2 ГВт, але це пов'язане із певними технічними проблемами.

«По-перше, існують технічні обмеження. Існують також суто фізичні обмеження щодо передачі електрики з Європи в Україну. Якщо вам потрібно передати додаткові ГВт імпорту, вам потрібно будувати відповідні лінії електропередачі. І в Європі потрібні роки, якщо не десятиліття, щоб отримати необхідні дозволи, ліцензії на транспортування через певні громади та землі», – сказав він.

Наприкінці дискусії всі три спікери погодилися з тим, що стосовно цієї зими поки що складно спрогнозувати, впродовж кількох годин щодня споживачі в Україні матимуть електрику.

«Я не маг вуду, і спектр можливого перебігу подій досить широкий… Все залежатиме головним чином від інтенсивності російських обстрілів», – підсумував Кудрицький.