У напівтемному джаз-холі молода українська музикантка у складі джазового колективу грає на бандурі, перебираючи струни інструменту розміром у половину її зросту.
Її звуть Ганна Соловей, а інструмент, на якому вона грає – це бандура, традиційний український народний інструмент, міцно пов’язаний із становленням української ідентичності.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
«Цей інструмент вигадали й створили українці, в ньому душа України», – говорить вона Kyiv Post.
Нове покоління українських артистів продовжує зараз досліджувати безмежні можливості музики. І джаз, музичний жанр, поціновувачі якого завжди намагалися вийти за межі усталених норм, дає музикантам, схильним до експериментів – як та ж таки Соловей з її класичною музичною освітою – ідеальне поле для творчості.
«Протягом останніх двох років навчання в музичній школі я почала грати на фортепіано й захопилася гармоніями, які виходять за межі класичних», – розповіла музикантка Kyiv Post.
Бандура та її історичні витоки
Бандура – це інструмент, який у свідомості кожного українця тісно пов'язаний із козацькою спадщиною України. Цей вдалий синтез лютні й цитри розвинувся у давні часи на основі кобзи – іншого уславленого українського струнного інструмента, який за формою нагадує лютню, але за звучанням подібний до гуслів.
Кількість струн на бандурі може бути різною в різних модифікаціях цього інструменту – від 20 до 65 струн, які утворюють чотири або п'ять октав. Таким чином за повнозвучністю бандура стоїть десь між шестиструнною гітарою (з її чотирма октавами) й звичайним 88-клавішним піаніно (із сімома октавами).
Саме на цьому інструменті грали кобзарі – сліпі мандрівні музики, більшість із яких у минулому були козаками, що втратили зір у турецькій неволі й заробляли собі на хліб, граючи на бандурі та співаючи народних пісень. Але у ХІХ столітті бандурою зацікавилися композитори й музиканти, які здобули класичну музичну освіту в Європі, і це дуже посприяло популяризації цього інструмента серед українців та навіть за кордоном.
Зображення інструментів, схожих на лютню, можна знайти на фресках XI століття, тобто часів Київської Русі, втім, коли з’явилася бандура як така, точно не відомо.
Відомо, що на початку ХХ століття, з активізацією боротьби за незалежність України, грі на бандурі навчали в українських школах та вишах. Не дивно, що цей народний музичний інструмент став символом української національної ідентичності.
І саме це стало причиною того, що за радянських часів кобзарів та й взагалі бандуристів комуністична влада жорстоко переслідувала та навіть знищувала. Чимало музик за часів сталінізму загинуло або зникло безвісти.
Існує легенда, що у 1932 чи 1933 році у Харкові відбувся з’їзд бандуристів і кобзарів, на який зібрали народних музик з усієї України нібито з метою зібрати та записати для нащадків їхні пісні й балади про непросту долю українського народу. Але одразу після того, як кобзарі зібралися, їх вивели із зали, а потім вивезли до лісу та стратили.
«Я була однією з останніх, хто підняв руку, заявляючи про бажання навчитися грати на цьому інструменті… але з часом інші захоплення зникли, а музика залишилась.»
Соловей і бандура в незалежній Україні
Ганна Соловей народилася у вже незалежній Україні. Її захоплення бандурою почалося ще у шкільні часи.
«Я зрозуміла, ким я хочу бути, коли мені було вісім років. Ми сиділи у класі, йшов урок. До нас постукали й запропонували пограти на бандурі», – розповідає вона.
«Зайшла група бандуристок та їхній викладач. Тоді я вперше й побачила цей інструмент».
Вона була в захваті від синхронних рухів їхніх пальців – «як ті дівчата перебирали струни!», – захоплено говорить вона, – а також від того, як звучить бандура та навіть від її форми.
«Я була однією з останніх, хто підняв руку, аби потрапити до списку охочих навчитися грі на цьому інструменті. Тоді я ще навчалася танцям і малюванню, але з часом ці захоплення зникли, а музика залишилася», – згадує Ганна.
Соловей із захопленням грала на бандурі у музичній школі, де, за її словами, «брала участь у всіх конкурсах як солістка, в ансамблі та капелі бандуристів» і точно знала, що й після закінчення школи займатиметься музикою.
Але під час навчання вона познайомилася також і з іншими музичними жанрами.
«Протягом останніх двох років навчання у музичній школі я почала грати на фортепіано і захопилася гармоніями, які виходять за рамки класичних», – розповіла вона.
«Неочікувано змусила» батьків дати їй другу освіту
Ганна розповіла, що окрім класичної освіти по класу бандури, вона вирішила здобути й освіту як джазова піаністка. Саме тому у неї й виникла ідея творчо поєднати бандуру й джаз.
«Після дев’ятого класу, у 2018 році, я вступила до Київської музичної академії імені Р.М. Глієра на клас бандури і якось неочікувано для самої себе втягнула батьків у авантюру у вигляді здобуття другого диплому, тож я паралельно займалася у класі джазового фортепіано», – розповіла музикантка.
«З цього моменту я почала втілювати свою ідею «бандура у джазі». Мені ще багато чому треба вчитися, а бандура технічно складний інструмент для цього музичного жанру, але я дуже люблю джаз», – додає вона.
Під час навчання в академії Ганна познайомилась із багатьма студентами-однодумцями, які також полюбляють експериментувати та обожнюють джаз, і внаслідок цього утворилася нова музична спільнота.
«Цей інструмент створений українцями, в ньому душа України».
Спільнота Fusion
«Студенти та випускники різних факультетів завжди брали участь у всіх найвідоміших джазових заходах, – розповіла Соловей.
Вона розповіла про те, як народилася спільнота Fusion – група молодих українських музикантів, які об’єднуються для проведення музичних джемів у різних стилях: джаз, хіп-хоп, фанк, інші стилі.
«Вони влаштовували джеми у різних крутих стилях, здебільшого це поєднання джазу та хіп-хопу. Вони роблять це скрізь, де є поціновувачі джазу», – пояснює Ганна.
Ось відео з YouTube із записом одного з їхніх джемів на Подолі, яке виклала Соловей. Бандуристка в центрі сцени – це Ганна. Вона часто викладає записи своїх виступів у Instagram.
«Я із великим захопленням відвідувала ці виступи й довгий час мріяла про те, що одного дня поряд із цими музикантами зіграю на своєму унікальному старовинному інструменті», – говорить Соловей.
«Через рік я записалась на участь в одному з джемів (у них є попередній відбір музикантів). Відтоді я беру участь у багатьох подібних виступах, наша спільнота дуже активна, проводить багато різноманітних заходів і навіть заснувала власний лейбл із назвою No Time For Swing»,
У 2023 році No Time For Swing випустили альбом, створений вже під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. До альбому увійшли треки, створені на основі українських народних пісень, а кілька наших музикантів випустили відео (з англійськими субтитрами), на якому детально показана підготовка до запису альбому та сам творчий процес.
Серед музикантів спільноти Fusion Соловей – єдина, хто грає на бандурі.
«Я знаю, що бандуристів у нас значно менше, ніж тих, хто грає на класичних музичних інструментах (особливо якщо говорити про діяльність бандуриста як професійного артиста/гастролюючого музиканта), – пояснює Ганна.
Але додає, що у найвідомішій музичній школі Чернігова навчають більше бандуристів, ніж піаністів, оскільки там є відділення бандури окремо від відділення народної музики – це єдиний подібний навчальний заклад в Україні, каже вона. Але на відміну від бандуристів, «класичні» музикантів можуть сподіватися на значно більш передбачувану кар'єру.
«Зараз бандуристів достатньо в наших навчальних закладах, питання в тому, що на них чекає у майбутньому. У нас доволі консервативна освіта, й після закінчення цих закладів мало хто наважується йти власним шляхом, всі обирають звичний та передбачуваний шлях, особливо бандуристи», – каже музикантка.
Але Ганна Соловей не вважає, що аби довести, що вона справжня українка, як бандуристка вона має виконувати виключно традиційну українську музику.
«Мені подобається, що я можу створювати зовсім іншу музику, мені не потрібно неодмінно виконувати українські пісні, аби люди здогадалися, що я українка.
Тримаючи в руках бандуру, мені не потрібно кричати, що я українка, тому що це й так зрозуміло, адже цей інструмент створений в Україні, в ньому душа України», – наголошує вона.
