Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомило 3 червня, що Японія розглядає можливість відкриття свого ринку для української сільськогосподарської продукції, зокрема курячого м'яса.
Японія надає потужну підтримку агросектору України
Японія вже надавала фінансову допомогу українському сільськогосподарському сектору до повномасштабного вторгнення і після нього.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Цього разу міністерство написало про наміри "відкрити ринки Азії" в пресрелізі, хоча конкретних подробиць у ньому не було.
"Ми можемо припустити, що йдеться лише про японський ринок, в кращому випадку до Сінгапуру або Південної Кореї," - зазначив аналітик Агроцентру Київської школи економіки Павло Мартишев у розмові з Kyiv Post.
"Японія не може говорити від імені всіх азійських країн, особливо тому, що Китай має незалежну продовольчу політику".
Обговорення між в.о. міністра сільського господарства Тарасом Висоцьким та послом Японії в Україні Мацуда Кунінорі були сфокусовані на пріоритетних секторах співпраці в агросекторі між двома країнами.
Японія долучається до відновлення України
Японія також візьме участь у Конференції з відновлення України (URC2024) в Берліні 11-12 червня. Токіо організує круглий стіл, присвячений співпраці між Україною та Японією в сільському господарстві.
Японія була партнером України задовго до вторгнення Росії, надаючи українським фермерам та муніципалітетам фінансову підтримку через програми Світового банку.
Проте обсяги торгівлі між двома країнами скромні: Японія посідає 28-е місце у рейтингу партнерів за обсягами торгівлі, за підрахунками посольства України в Японії.
У 2021 році загальний обсяг двосторонньої торгівлі товарами і послугами становив $1,6 млрд. Вторгнення Росії призвело до його падіння до $761 млн у 2022 році, проте у 2023 році обсяги трохи збільшилися до $897 млн.
Країни Азії, крім Індії та Китаю, склали 9-10% експорту України у 2022 та 2023 роках.
Загальний обсяг двосторонньої торгівлі з "рештою азійських" країн оцінюється на рівні $9,2 млрд у 2022 році і $9,6 млрд у 2023 році, за оцінками Вероніки Мовчан, керівниці Центру економічних досліджень у Інституті економічних досліджень та політичних консультацій.
