22 вересня в Махачкалі, столиці Республіки Дагестан, почалися масові протести проти оголошеної президентом Путіним часткової мобілізації. Люди не захотіли миритися з тим, що їхніх чоловіків, синів, братів продовжать забирати в армію та відправляти на смерть – на війну в Україні. За відкриту позицію протестувальників почала бити поліція, декого заарештували.
У п’ятницю 30 вересня запланований новий мітинг проти мобілізації. Та поки невідомо, чи готові люди вдруге вийти, не боячись режиму Путіна.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Про те, яка ситуація в Дагестані, чи продовжиться боротьба та чи вдасться Кавказу розхитати путінський режим, в інтерв’ю Kyiv Post розповів Алі Чаринський, голова медіаофісу громадського руху “Вільний Кавказ”.
– Яка зараз ситуація в Дагестані? Мітинги проти оголошеної мобілізації продовжуються?
– Коли люди пішли протестувати у Кабардино-Балкарській Республіці, до них чиновники вийшли, з ними поговорили, і все було спокійно. У Махачкалі, у столиці Дагестану, протестувальників одразу почали бити. Влада хотіла показати, що ними маніпулюють з України. Вони не могли допустити, щоб у республіці був протест. Там де 10 років на мітинги ніхто не виходив. Заляканий регіон. Дагестан рекордсмен за кількістю вбитих, вигнаних із країни та посаджених до в’язниць представників інтелігенції, що висловлюють свою думку.
Але у цей раз люди вийшли на протест, бо в них накипіло, вони не хочуть, щоб їхні діти вмирали заради амбіцій Путіна. Тому влада не могла собі дозволити, щоби цей мітинг відбувся. Пропаганда почала сіяти чутки, що цим керує Україна. Що це не протест ізсередини народу, а він іде з України. Режим зробив це так, нібито люди вийшли на заворушення. Хоча вийшли переважно жінки та підлітки. Тому жодних заворушень ніхто не мав наміру робити
– Найближчим часом плануються нові протести?
– Важко сказати. Є припущення, що люди вийдуть на протести у п’ятницю, у мусульман це вихідний день.
Але зараз дуже важко збагнути, що відбувається. Бо є ті, проти кого порушили кримінальні справи за те, що вийшли на протести. І це лякає решту.
– Вам відомо, хто головний натхненник протестів? Це Телеграм-канал “Утро Дагестан”?
– Спочатку заклики були звідти. Телеграм-канал у цьому питанні всіх випередив. Але коли його автори почали закликати до партизанської діяльності, люди це сприйняли як провокацію.
– Чому?
– Вийшли жінки та діти. Яка партизанська діяльність?
Люди бояться. Люди не мають тієї сили, щоб вести партизанську діяльність.
Вся суть у тому, що пропаганда Росії також користується тим, що на мітинг людей нібито скликав канал «Утро Дагестан». Але не має значення, хто першим написав в інтернеті. Люди давно це обговорювали між собою, вони дійшли до краю, особливо після повідомлення про часткову мобілізацію. Ці матері у будь-якому випадку вийшли б.
Я хотів би додати, чому решта Росії не підтримала. «Росія – це Путін» – гасло, яке не просто звеличує фашиста. Це насильницький сполучний елемент всіх регіонів РФ. Коли протестує ліберальна опозиція, Кавказ не підтримує, Кавказу начхати, путінський це режим чи ліберальна опозиція. Вони будь-яку політичну силу сприймають як чуже.
Також, коли Кавказ підіймає бунт чи протестує, решта Росії не підтримує. Це — сильний показник. А начебто повинні були підтримати, тому що весь світ дивиться на Дагестан.
Але в РФ є чіткий поділ: Кавказ – це Кавказ, Росія – це Росія. І таке ставлення у всіх політичних сил.
Тобто «Росія – це Путін» – це не просто гасло. Це насильницький спосіб збереження територіальної цілісності країни.
– Як ви вважаєте, на мітинг, який планується в п’ятницю, вийде багато людей?
– У Путіна великий досвід насильницького придушення протестів та вихід із будь-якого протесту зі збереженням свого авторитету. Коли у Хабаровську були мітинги, поліція людей не чіпала. Коли у Москві – людей б’ють. Так само і в Дагестані. Десь чиновники йшли на діалог, а у Махачкалі людей били. Путін знає, де який настрій і як відреагують. Влада розуміла, що якщо в Дагестані мирно зустріти мітингувальників, то наступного дня вийдуть тисячі. Тому що насильницька мобілізація – це ще один привід для репресій проти нашого народу
– До оголошення часткової мобілізації як багато жителів регіону було залучено до “спеціальної воєнної операції”?
– Почну з того, що наш регіон навмисно тримають у злиднях. Дагестан ділить нафтогазове плато з Азербайджаном. Це допомагає заробляти нашим сусідам. У Дагестану також багато цих ресурсів. Але вони законсервовані, щоб утримувати Республіку в бідному стані. Тому людям пропонують альтернативу – службу у МВС, ФСБ та контрактну службу в армії.
До війни з Україною контрактна служба – це були легкі та великі гроші. Тобто тебе нікуди не відправляють, війни ніде немає, просто значишся в армії та отримуєш гроші, якими можна прогодувати багатодітну родину. Але коли почали відправляти воювати з Україною, всі зрозуміли, що укладення контракту було помилкою. Тому що багатьох чоловіків із Дагестану перекинули на війну з Україною.
Коли оголосили насильницьку мобілізацію, народ вийшов і сказав, що це Росія на Україну напала, що це не наша війна. Протестувальники дали зрозуміти, що суспільство не тупе і усвідомлює, що відбувається.
– Чи справді цей регіон є одним із лідерів за кількістю загиблих на війні з Україною?
– Так. Але це тимчасове явище.
Про будь-який похорон у Дагестані стає відомо швидко. У нас заведено, що на них приходить багато людей. Тому на тлі решти ми сильно вирізняємось.
Коли ж стануть відомі підрахунки щодо інших регіонів, Дагестан, напевно, втратить перше місце.
– Чи багато вже мобілізовано?
– Поки що цифри невідомі. Але дуже багато фото та відео, де чоловіки тікають від співробітників поліції, багато хто ховається, хтось їде з Республіки.
Молодим хлопцям вручають повістки, вони відмовляються брати. Їх забирають у поліцію, погрожують порушити кримінальну справу та посадити. Тому багато хто запитує, чи можуть їх відправити на фронт із в’язниці. Адже ми знаємо, що друг Путіна Пригожин навіть ув’язнених відправляє в Україну воювати.
– У якому стані затримані на мітингу?
– Близько 150 людей було затримано на протестах. Проти приблизно 10 осіб порушено кримінальні справи, проти інших – адміністративні.
– Що взагалі у Дагестані говорять про війну в Україні? Там із перших днів розуміли, що це Росія напала на Україну?
– З перших днів ні. Тому що в республіці заборонено інакомислення, як і загалом по країні. Як заборонені і незалежні ЗМІ.
Тому я, перебуваючи в Україні, повернувся до своєї громадсько-політичної діяльності, почав вести блог та розповідати, що насправді відбувається. Такі як я та інші дагестанські блогери за кордоном доносили інформацію, щоб застерегти людей від підписання контракту на військову службу. Цю мету було виконано, контракти перестали укладати. Ніхто не вірив у казку, що втрат на війні з Україною немає.
Через кілька місяців вдалося домогтися розуміння в Дагестані, що ситуація в Україні не така хороша для росармії, як описували кремлівські ЗМІ. І тепер ніхто не підтримує війну та розуміє, що Україна – жертва.
– Ви кілька разів повторювали, що люди в Дагестані бояться, що страшні часи можуть повернутись, репресії, вбивства активістів. Як ви вважаєте, цей страх можна якось побороти? Адже якщо весь час боятися, то не вдасться щось змінити.
– Розумієте, Путін робить все, щоби цей страх не зник. Він робить правильні кроки для цього.
Крім того, очевидно, що кавказька спільнота не асоціює себе з Росією. Це вже великий крок. Але ще потрібен час
– Зараз також точаться розмови про те, що якщо Дагестан продовжить виступати відкрито проти рішень Кремля і не боятиметься, то це може розхитати путінську систему і навіть закликати інше регіони виходити на протести. Чи згодні ви з цим?
– Кінець режиму Путіна може розпочатися з однієї матері на Червоній площі.
Але постає питання, хто буде замість Путіна. Нескладно прибрати від влади божевільну людину. Важливо, що буде далі.
