Книжковий Арсенал 2024 — життя на межі у борні за українську книгу

У неділю, 2 червня завершився ХІІ Міжнародний фестиваль Книжковий Арсенал. Вдруге видатний український букфест відбувся в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Організатори наголошують, що з урахуванням минулорічного досвіду були впроваджені додаткові заходи безпеки для відвідувачів та учасників. Цього року вдалося забезпечити безперервність фестивалю навіть за умови відключення електрики.

Завершився Книжковий Арсенал 2024 — що відомо

За інформацією організаторів, протягом трьох з половиною днів на фестивалі побували понад 35 тисяч відвідувачів. Це на сім тисяч більше, ніж минулого року. Всі вони вкотре вже поринули у світ книг на першому поверсі Старого арсеналу, де свої стенди представили понад 100 українських видавництв і 5 книгарень. 

Стенд із книжками, які були знищені російською ракетою у Харкові, став змістовно важливим і збирав навколо себе багатьох людей. Книги на цьому стенді, обпалені, з запахом горілого, голосно нагадували відвідувачам — війна триває. Війна не лише проти людей, а й проти культури й мови.

Цьогоріч на Книжковому Арсеналі відбулося понад 160 подій. Дискусії, перформанси, вистави, кінопокази, концерти, публічні диспути, а також 10 виставкових проєктів і 4 книжкові колекції, які осмислюють непрості досвіди, що стаються з українцями й українками у війні.

Журналісти Kyiv Post теж занурилися в атмосферу любові та пошани до Її Величності Книги й зібрали найцікавіше з того, що вдалося побачити на Книжковому Арсеналі.

Книжковий Арсенал - melting pot української книги

Розповісти про все, що відбувалося під час найсмаштабнішої події року для української книги неможливо фізично, адже давно вже Книжковий Арсенал перетворився на такий собі "melting pot" — плавильню, де переплавляються й переварюються враження, емоції, формуються нові ідеї, зароджуються нові проєкти, колаборації, зрештою, зустрічаються люди.

Цього року Мистецький арсенал на кілька днів, по суті, перетворився на величезну інтерактивну книгарню. 

У кожному закутку представники видавництв і книгарень пропонували відвідувачам зануритись у світ історії або романтики, пригод або роздумів. 

Серед гамірного натовпу книголюбів, одночасно з кількох сцен спікери намагаються донести до людей свої думки у десятках дискусій.

Таку ось типову картину наш корреспондент бачив протягом чотирьох днів фестивалю.

А відвідувачі ледве встигають перебігати між павільйонами, стендами і сценами у пошуках нових емоцій, інформації, думок і рефлексій.

Про Харків, виклики та перемоги українського книжкового ринку під час війни

Знищення бібліотек, удари по друкарнях, вбивства письменників – це лише декілька важливих викликів українського книжкового ринку сьогодні. Під час дискусії «Як перетворити виклики українського книжкового ринку на перемоги» представники різних сфер книжкової України разом із повною залою поціновувачів літератури розбирали головні проблеми книжкової сфери.

На думку менеджерки MEGOGO Катерини Котвіцької, найбільша перемога українського книжкового бізнесу під час війни - це проведення масштабних літературних заходів та друкування книг попри війну.

«Це виклик стійкості і збереження. Те, що ми вистояли: автори, видавництва і врешті-решт читачі – велика перемога книжкового бізнесу України», — продовжує думку Котвіцької в.о. міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.

А от представник книгарні «Сенс» під час цієї дискусії наголосив на тому, що зараз українці набагато більше читають, ніж до повномасштабного вторгнення. Він пояснив це тим, що з бібліотек і книжкових крамниць прибрали літературу російською мовою.

Попри збільшення попиту галузь книгодрукування в Україні страждає від руйнувань внаслідок російської агресії. Так, останнім часом російська армія значно збільшила інтенсивність атак на Харківщину. 

А Харків – столиця українських друкарень. Левова частка усіх книг в Україні друкується саме там. Наприклад, нещодавно росіяни знищили друкарню «Фактор-Друк», на якій друкувалася чи не третина всіх українських книг.

Українське радіо з Херсону — історія про те, як окупанти не змогли заглушити голос України

16 листопада 2024 року Українське радіо святкуватиме сторіччя виходу в ефір. З цієї нагоди на ХІІ Міжнародному книжковому фестивалі відбулася тематична розмова під назвою «Українське радіо: 100 років спільної присутності». 

Співробітники радіо розповіли відвідувачам про перемоги та виклики, що постали перед українським радіо в умовах війни. Зокрема, про те, як журналісти радіо працювали в окупації. Кореспондентка радіо з Херсону Маргарита Лазник розповіла про те, яка їй вдавалося виходити в ефір із окупованого росіянами міста. Щодня вона ловила зв’язок на даху будинку та починала ефір із фрази: «Добрий день, Українське радіо з українського Херсону». 

Не варто, мабуть, говорити про те, наскільки Маргарита ризикувала. З кожною яскравою подробицею про особливості радіомовлення з окупованого Херсону людей навколо сцени ставало більше, і всі вони слухали кореспондентку, затамувавши подих.  

«Я ніколи не забуду, як відрізняється голос людини, яка віщала з окупованого Херсону, а на ранок вже з деокупованого міста», - доповнила розповідь Маргарити продюсерка та письменниця Олена Гусейнова.

Варто лиш сказати про те, що більшість херсонців дізналися про звільнення міста саме з ефіру Українського радіо, яке слухали з радіоприймачів на батарейках. Люди бачили, що вулицями міста ходять військовослужбовці у формі української армії з прапорами України, проте боялися, що це була провокація з боку армії РФ.

«Коли звільнили Херсон, не було нічого — ані світла, ані зв’язку, і люди, слухаючи Українське радіо на батарейках, дізналися про звільнення. Ми були найщасливішими людьми у світі», — згадує журналістка з Херсону.

Книжка як форма спротиву — що знають про українські книжки за кордоном

Довгий час українська література не вважалася невід’ємною і важливою складовою світової культурної спадщини. Про неї мало знали за кордоном, і лише кількох українських письменників вважалися літературними зірками світового рівня.

На Книжковому Арсеналі, у рідній домівці українських авторів, видавців і читачів, десятки людей з повними торбами нових книг досліджували шлях української літератури на світовий книжковий Олімп. 

Українські книговидавці в один голос говорять, що зараз іноземна аудиторія має інтерес до українських творів, зокрема, до дитячої та військової літератури. Також надходить багато заявок на переклад таких книг.

Втім, на одній із фахових дискусій прозвучала думка, що вже настав момент, коли набутий за роки інтерес до наших книг дещо зменшується, тож наступний виклик української літератури — втримати інтерес іноземного читача. «Література є потужним інструментом розповіді історій, передавання досвіду та трансляції подій, що відбуваються в Україні, за кордон. Ми маємо бути готові, що без підтримки української літератури за кордоном ми втратимо набуті зачіпки», — зазначив Гендиректор Українського інституту Володимир Шейко.

Крім того, учасники дискусії підсумували, що український споживач книг став молодшим, змінилися його вподобання. На початку повномасштабного вторгнення його цікавила література про війну та історію, а зараз – нонфікшн та психологія.

Книга нового Холостяка. Олександр «Терен» розповів про свою книгу

Натовп дівчат несеться на подію у Лекторії, одному з павільйонів Книжкового Арсеналу 2024. Можна почути уривки фраз на кшталт «...ти навіть не уявляєш, який він гарний та цікавий, а книга яка – просто шик». Йду за ними й бачу на сцені сором’язливого чоловіка, який схвильовано озирається на людей у залі. Це — військовий Олександр «Терен», який готується розповідати про створення книги «Історія впертого чоловіка». 

Автобіографічний роман командира взводу 49-го окремого стрілецького батальйону "Карпатської Січі", який втратив обидві ноги під час харківського контрнаступу, поступово стає одним із бестселерів в Україні.  

Олександр розповідає, що ніколи не планував писати книгу, проте під час війни почав робити нотатки й зрозумів — йому є що розказати. 

Вже на другій хвилині розмови всі десятки людей, що прийшли на зустріч, зрозуміли — книга “Терена” — це історія про сміливість, вірність, чесність перед собою та побратимами. Книга про віру в Перемогу та Україну — справжня історія насправді впертого чоловіка.

Книжковий Арсенал — більше ніж фестиваль Книги

Як історія “Терена”, так й історія ХІІ Міжнародного фестивалю Книжковий Арсенал — це справжня історія про впертих і затятих українців. Адже лише українці можуть на третьому році повномасштабної війни з Росією влаштовувати свято Української Книги, щоб вшанувати авторів, видавців та читачів. 

ХІІ Міжнародний фестиваль Книжковий Арсенал 2024 — ще один потужний меседж про те, що українське слово, наша книга не просто вижили, а й займають гідне місце у світі.

Істоти, що палять українські книги, розкрадають бібліотеки та нищать друкарні, не зупинять вільне українське слово. Українську книгу не спинити!