У травні 2022 року до асистентки рівненського рієлтора Олега Ухнальова-Ярошевича зателефонував потенційний клієнт: «Ми шукаємо комерційну нерухомість площею від 4 до 8 тисяч квадратних метрів та 700 гектарів землі для оренди», - сказав співрозмовник.

Вони шукали можливість переїхати з Ірпеня, міста в Київській області, звільненого від російської окупації лише місяць тому.

«Але якщо ми нічого не знайдемо, залишимось», – додав співрозмовник.

Advertisement

Клієнтом виявився інвестор Андрій Микитів, співзасновник українського виробника тканин K-Tex. На той час влада повідомляла про можливий новий наступ російських військ на Київ, проте голос Микитіва звучав спокійно. 

Андрій Микитів, засновник Ma’rijany Hemp Company і співзасновник K-Tex. Фото надане Kyiv Post від компанії.

Менш ніж за рік після розмови K-Tex купив Володарсько-Волинський льонозавод у селі Рижани Житомирської області. Його попередній власник, Мішель Терещенко, був нащадком родини українських підприємців і філантропів XVIII століття. Новий бізнес отримав назву села, додавши китайське слово для позначення конопель – «Ма». 

Advertisement

За два роки після дзвінка ми сидимо в офісі компанії Ма’Рижани Хемп Компані.

Штаб-квартира знаходиться у київському парку Нивки, оточеному лісом. Перед тим як увійти через скляні двері сучасного офісу, ви проходите повз озеро з качками та літніми рибалками.

Микитів розповідає мені, що його компанія планує вирощувати коноплі, потім обробляти їхні стебла і виробляти волокна для текстильної промисловості. Під час нашої розмови ідеї для продукції з конопель не закінчуються – одяг, папір, парашути, військова форма, оббивка для меблів, меблеві тканини, постільна білизна, мотузки та багато іншого. Відходи – костицю – можна використовувати для ізоляційних плит і підстилки для коней.

Advertisement

Але конопляний бізнес вимагає багато терпіння. В Україні це особливо актуально, оскільки звична бюрократія накладається на нестабільність воєнного часу.

«Ви можете зареєструвати свій бізнес завтра, але витратити три роки на отримання необхідної ліцензії», – Микитів нагадав про класичну проблему підприємців, яку вони озвучують на бізнес-конференціях.

Виробництво промислових конопель в Україні все ще частково регулюється Міністерством внутрішніх справ. Правоохоронці перевіряють кількість психоактивного компонента тетрагідроканнабінолу (ТГК), щоб переконатися, що коноплі не використовуються для виробництва наркотиків. Вони також можуть конфіскувати врожай конопель, якщо ви не зможете довести, що не будете використовувати його для наркотиків.

Advertisement

Проте Ма’Рижани не здаються. 

«У нас є дві установи, фінансовані державою, які займаються дослідженням вирощування та селекції ненаркотичних сортів конопель, – сказав Микитів. - Але вони не можуть їх продавати через обмеження законодавства».

Невибагливі і дискриміновані коноплі

Ідея промислового вирощування конопель прийшла до Микитіва у 2019 році, коли він та інший засновник K-Tex, Андрій Ільченко, помітили моду на натуральні матеріали на виставці Techtextil.

K-Tex, який уже працює на ринку 20 років, шукав нові рішення, щоб укріпитися на ринку. 

Першою ідеєю було переробляти пластикові пляшки, оскільки компанія використовує ПЕТ (поліетилентерефталат) волокно у своєму виробництві. Але проблема полягає в тому, що сировину – порожні пластикові пляшки – не так просто зібрати. Вони розкидані по лісах, річках і сміттєзвалищах.

Advertisement

А от коноплі добре впливають на довкілля.

Микитів описує коноплі як «невибагливу» рослину. За його словами, людство використовує її вже 12 000 років. Найкраще те, що вона швидко росте і не потребує багато води, на відміну від бавовни.

Домінування бавовни у виробництві одягу має свою ціну. На виготовлення однієї сорочки з цієї водомісткої рослини може піти до 2 700 літрів води.

Аральське море в Центральній Азії, яке колись було четвертим за величиною озером у світі і домом для 24 видів риб, зараз повністю висохло через вирощування бавовни.

Advertisement

Але якщо коноплі, які колись широко використовувалися, такі хороші, чому вони вийшли з моди в усьому світі? Відповідь  залежить від місця.

У Сполучених Штатах коноплі вирощували до 1937 року, коли Конгрес прийняв Акт про оподаткування марихуани, згідно з яким продаж канабісу оподатковувся. До того, як більшість людей дізналася, що таке «марихуана», Гаррі Дж. Анслінгер, голова організації-попередника DEA (Управління по боротьбі з наркотиками), переконав Конгрес, що виробництво конопель небезпечне, оскільки їх можна використовувати для виготовлення наркотиків.

«Марихуана – це найбільш насильницький наркотик в історії людства. Більшість курців марихуани – негри, іспанці, філіппінці та артисти. Їхня сатанинська музика, джаз і свінг, виникають через вживання марихуани. Ця марихуана змушує білих жінок шукати сексуальні стосунки з неграми», – аргументував Анслінгер у 1937 році.

В Україні за часів Радянського Союзу не припиняли виробництво конопель через страх перед «марихуанним божевіллям».

Натомість після Першої світової війни, більшовицького перевороту 1917 року, Громадянської війни та Голодомору землі, на яких вирощували коноплі, були переорієнтовані на картоплю та інші продовольчі культури через голод, пишуть у блозі агропідприємства Ukrainian Hemp.

До 1950-х років коноплі в Україні стали чимось забутим. Ма’рижани сподівається відродити використання цієї рослини уже в наш час. Але для цього спочатку потрібно було відновити завод.

Продажі не для «наркоманів»

Фабрика льону у Володарсько-Волинську не використовувалася протягом 15 років, і спочатку потрібно було виправити її – як фізично, так і документально. Стару фабрику льону все ще реконструюють для встановлення виробничого обладнання та зберігання сировини. У планах також передбачене будівництво дорожньої розв’язки.

Ма’Рижанам також потрібно було вирощувати коноплі. Компанія намагалася працювати з місцевими фермерами, але ніхто не захотів з ними співпрацювати, за словами Микитіва. Тому його компанія інвестувала додаткові $7 млн у сільськогосподарську техніку.

Спочатку вони купили насіння у сертифікованого постачальника. Компанія висадила його вперше минулого року – потрібно було виростити більше насіння для першої посівної кампанії наступного року. 

Комерційний директор Ігор Дідок, який раніше розробляв стратегії продажів для національної мережі аптек ДЦ, перш ніж вона була продана гонконгській компанії AS Watson, вже має щорічний план продажів.

Він заявив, що планує виробляти 650 тонн довгого волокна конопель, 700 тонн короткого волокна та 3500 тонн костриці.

Комерційний директор Ма’Рижани Хемп Компані Ігор Дідок. Фото надане Kyiv Post від компанії.

Обсяги скромні, на перший погляд. Для порівняння: американська компанія Panda Biotech планує щорічно виробляти 130 000 тонн конопляного волокна.

«Але ми все одно станемо найбільшим виробником довгого волокна в Європі», – сказав з упевненістю Микитів.

За його словами, після офіційного початку виробництва потрібно буде трохи більше двох років, щоб повернути інвестиції. Але також доведеться знайти достатньо працівників – наразі в компанії приблизно п'ята частина з очікуваних приблизно 100 працівників – оскільки війна створила дефіцит робочої сили в усіх галузях.

«Середній інвестиційний чек [для початку виробництва конопель] оцінюється приблизно в $25 млн. Ми вже інвестували в цілому $10 млн, і я не хочу, щоб ця сума значно збільшилася», – пояснив Микитів, перш ніж заступниця генерального директора Олександра Фідкевич ввічливо перебила його, попросивши не розголошувати більше фінансових показників. 

Заступниця директора Ма’Рижани Хемп Компані Олександра Фідкевич. Фото надане Kyiv Post від компанії.

Фідкевич говорить про виклики в PR. Із нею важко не погодитись як із екс-CEO проєкту Євгена Клопотенка. Менеджмент її та її команди зробили Клопотенка одним із найпопулярніших українських шеф-кухарів на національному рівні та за кордоном, а ЮНЕСКО внесла борщ до національної спадщини України.

Ма’Рижанам потрібно не просто пояснити, чим ця компанія відрізняється від конкурентів. Їхня комунікаційна задача – пояснити, чому вони намагаються відродити давно забуту рослину в промисловості і чому їхній кінцевий продукт не для наркозалежних.

«Ми продаємо щось нове, щось давно забуте старе. Але коментарі в соціальних мережах все ще стверджують, що ми – компанія для наркоманів», – розповіла Фідкевич.