У ЄС розглядають заходи реагування на ухвалення у Грузії закону «про іноагентів»

Наразі Європейський Союз та його країни-члени розглядають заходи реагування на рішення парламенту Грузії, який подолав вето президентки на закон «Про прозорість іноземного впливу».

Про це пише Укрінформ із посиланням на заяву високого представника ЄС Жозепа Борреля.

ЄС розглядає варіанти відповіді на ухвалення у Грузії закону «про іноагентів»

«Європейський Союз глибоко шкодує, що парламент Грузії вирішив подолати вето президента на закон про прозорість іноземного впливу і проігнорувати детальні правові аргументи Венеційської комісії, яка чітко рекомендувала скасувати цей закон. ЄС неодноразово наголошував, що ухвалений парламентом Грузії закон суперечить ключовим принципам і цінностям ЄС», – наголосив Боррель.

За його словами, ухвалення цього закону призведе до відступу від щонайменше трьох із дев’яти кроків, які були рекомендовані Європейською комісією для надання Грузії статусу країни-кандидата на вступ до ЄС. Зокрема, йдеться про рекомендації щодо боротьби з дезінформацією, дотримання фундаментальних прав та підвищення ролі громадських організацій. Боррель зазначив, що недостатня політична увага влади Грузії до виконання 9 рекомендацій негативно позначиться на просуванні країни європейським шляхом.

Більше по темі

Стали відомими 11 умов Орбана для вступу України до ЄС

Зокрема Угорщина вимагає внесення змін до законодавства, щоб забезпечити представництво угорців у ВР визнання шкіл навіть з одним угорським класом – угорськими тощо.

«Ми закликаємо владу Грузії змінити цю тенденцію і повернутися на європейський шлях. Ще є час, щоб змінити таку динаміку, але для цього потрібні тверді зобов’язання з боку влади. ЄС та його країни-члени розглядають усі варіанти реагування на ці події», – наголосив Боррель.

Він зауважив, що ЄС продовжує підтримувати народ Грузії та визнає вибір переважної більшості громадян країни на користь європейського майбутнього.

Грузинський закон про «іноагентів» - що відомо

1 травня парламент Грузії ухвалив у другому читанні законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу" (закон про "іноагентів"), який спровокував масові протести й наразився на критику Заходу.

У повідомленні зазначається, що за законопроєкт у другому читанні, як і в першому, проголосували 83 депутати, переважно з провладної "Грузинської мрії", проти були 23 парламентарі.

Напередодні прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що голосування щодо законопроєкту в третьому, остаточному читанні відбудеться "за два тижні". Президентка країни Саломе Зурабішвілі пообіцяла накласти на документ вето, але в партії влади було достатньо голосів, щоб його подолати.

Після ухвалення закону країну знову сколихнула хвиля протестів. 

14 травня Партія «Єдиний національний рух», яка є найбільшою опозиційною партією у Грузії, оголосила бойкот парламенту після ухвалення скандального закону про «іноагентів».

28 травня парламент Грузії подолав вето президентки Саломе Зурабішвілі на скандальний закон "Про прозорість іноземного впливу". За рішення проігнорувати мотивовані зауваження Зурабішвілі проголосували 66 грузинських депутатів. За подолання вето президентки Грузії проголосували 84 депутати, проти – чотири.

Згідно з Конституцією Грузії, закон протягом трьох днів передається на підпис президенту Грузії. Зурабішвілі протягом п'яти днів може підписати й опублікувати його.

Якщо вона відмовиться від підписання, закон у п'ятиденний термін підпише й опублікує голова парламенту. В такому разі закон про "іноагентів" набуде чинності на початку червня.