Коли перед нами постає будь-яка проблема, ми шукаємо пояснення. Ми часто даємо їм різні назви, як-от «співпадіння», «закон підлості», «збіг обставин» та інші. Цікаво, що багато з цих випадків підпадають під певні науково доведені закономірності.
Аналізуючи своє минуле, ми можемо виявити закономірності та пояснити їх цими законами. Звертаючи увагу на своє життя та обмірковуючи різні ситуації, ми можемо побачити, як різні закономірності проявляються в нашому житті. Розуміння того, як все довкола вас працює, допоможе приймати найкращі рішення в тій чи іншій життєвій ситуації та уникати поширених помилок.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Закон Мерфі – що потрібно знати
Закон Мерфі, або як його називають «закон підлості», постулює, якщо неприємність може трапитися, вона трапиться.
Цей принцип описує ситуації, коли несприятливі події відбуваються з максимальною ймовірністю, якщо щось може піти «не так», воно обов'язково піде «не так». Закон Мерфі часто пояснюється певними упередженнями, адже багато людей дійсно думають про погані речі, які з ними, зрештою, потім, здебільшого й трапляються.
У 1949 році американський інженер Едвард Мерфі працював на військово-повітряній базі над проєктом нового літака. Під час випробування нового літака лопаті пропелера раптово почали обертатися в протилежному напрямку. Розслідування показало, що причиною несправності стала помилка механіків, які встановили деталі двигуна задом наперед. Саме тоді Мерфі сказав: «Якщо існують способи зробити щось не так, то обов’язково знайдуться ті, хто зробить це не так».
Після цього інциденту, Мерфі, власне, і сформулював свій знаменитий закон:
"Якщо щось може піти не так, воно обов'язково піде не так".
Колеги Мерфі відразу зрозуміли суть і цей принцип швидко поширився на базі. Згодом історія потрапила у пресу і «закон Мерфі» став загальновідомим.
З усіх можливих неприємностей, як правило, трапляється саме та, яка завдає найбільшої шкоди. Навіть якщо ретельно прорахувати всі потенційні проблеми, завжди може виникнути нова, непередбачувана. Саме у найгіршу погоду нам чомусь найчастіше необхідно бути на вулиці. Канапка завжди падає маслом донизу. Щойно ви відправите листа, ви обов'язково знайдете в ньому помилку.
Зрозумівши цю закономірність, ми повинні бути готові до несподіванок і вчитися не засмучуватися, а зберігати позитивний настрій. При плануванні роботи важливо закладати більше часу, щоб мати резерв на непередбачувані ситуації.
Закон Кідліна
Якщо можна записати проблему чітко і ясно, то вважайте вона вже вирішена на 50%. Тобто, правильне визначення проблеми – ключ до її вирішення.
Чарльз Кідлін працював в General Motors, помітив, що багато людей витрачають час на дії, що жодним чином не стосуються власне проблеми. Це призводить до того, що такі дії не результативні, тоді як проблема залишається невирішеною. Кідлін закликав людей дивитися правді в очі та негайно вирішувати проблеми, а не шукати виправдань. Він пропонував чітко визначити джерело проблеми, розробити план дій та без зволікань його втілити.
Чим детальніше описана проблема, тим легше знайти її джерело та вирішити. Аналізуючи причино-наслідковий зв'язок, можна полегшити життя та мінімізувати шкоду від негативних ситуацій. Розуміння всіх факторів, що впливають на проблему, значно спрощує пошук оптимального рішення.
Цей закон важко прийняти нашою психікою, адже він потребує зіткнення з реальністю, погляду проблемі в очі та рішучих змін. Нашій психіці властиво уникати неприємних переживань, тому зіткнення з проблемою може викликати опір і страх. Проте, саме визнання проблеми та активні дії щодо її вирішення є ключем до покращення життя.
Закон Фолкленда
Іноді, коли ви не знаєте, що робити і як діяти, найкращим рішенням може бути просто нічого не робити. Коли не потрібно приймати рішення, просто не приймайте його.
Цей закон наголошує на тому, наскільки важливим є вміння робити паузу перед прийняттям рішення. Іноді краще почекати, щоб зібрати більше інформації, обміркувати всі варіанти та уникнути поспішних та необдуманих кроків. Це співзвучно з українським прислів'ям «Ранок покаже, що вечір не скаже». Іноді відстрочка рішення дає час на роздуми та пошук кращого варіанту дій.
У деяких ситуаціях не прийняття рішення може навіть мати позитивний вплив на наше життя. По-перше, це може допомогти знизити рівень стресу, адже не потрібно витрачати час і сили на прийняття складного вибору. По-друге, це може навчити нас делегувати повноваження та розподіляти відповідальність з іншими людьми, що може призвести до більш ефективного розподілу ресурсів. По-третє, іноді проблеми можуть вирішитися самостійно, без нашого втручання.
Неприйняття рішення може мати негативні наслідки, адже зволікання, яке допустиме в повсякденних ситуаціях, стає неприпустимим у критичних. Важливо навчитися розрізняти, коли не прийняття рішення є виправданим, а коли воно може мати негативні наслідки.
Закон Тейлора
Порядок дій впливає на ефективність.
Суть цього закону в тому, що моменти натхнення є сприятливими для початку роботи. Коли ви відчуваєте прилив енергії, сил, бадьорості та бажання творити необхідно почати працювати над важливими та першочерговими завданнями. Саме в такі моменти ви можете бути найбільш продуктивними та досягти значних успіхів.
Коли рівень вашої енергії знижується, саме час для виконання рутинних, менш захоплюючих завдань. Такі дії, як сортування паперів, оплата рахунків або прибирання, не потребують багато енергії та можуть бути виконані навіть тоді, коли ви відчуваєте втому.
Розуміння закону Тейлора може допомогти вам значно підвищити свою продуктивність та зменшити втому. Цей закон стверджує, що коли ми маємо достатньо ресурсів (енергії, мотивації, часу), навіть складні завдання здаються легшими, виконуються швидше та з більшим ентузіазмом. Для монотонних завдань не потрібно багато зусиль, адже наш мозок вже знає, як їх виконувати. Тому розподіл справ протягом дня в залежності від нашого енергетичного та емоційного стану може суттєво покращити результати нашої роботи.
Закон Парето
Цей принцип, широко відомий як правило 80/20, стверджує, що у багатьох сферах 80% результатів зумовлені 20% причинами. Це означає, що зосередження на 20% найважливіших завдань може призвести до 80% успіху.
Цей принцип, був сформований в 1896 році італійським економістом Вільфредо Парето. Спочатку він спостерігав, що 80% землі в Італії належить 20% населення. Згодом він помітив подібну закономірність у своєму саду, де 20% рослин давали 80% врожаю. Парето виявив, що ця закономірність поширюється на багато інших сфер життя.
Сьогодні принцип 80/20 використовується в багатьох галузях, таких як бізнес, менеджмент, психологія та саморозвиток. Він допомагає людям зосередитися на 20% найважливіших завдань, щоб досягти 80% результатів. Наприклад, дослідження показують, що 20% клієнтів генерують 80% продажів, 20% факторів призводять до 80% дефектів, а 80% свого вільного часу ми проводимо з 20% найближчого кола друзів.
Цей принцип може допомогти зробити більше за менший час, планувати та встановлювати пріоритети. Проте важливо пам'ятати, що це лише загальне правило, і воно не завжди спрацьовує ідеально. Іноді пропорція може бути іншою, або ж принцип може бути не таким ефективним.
Закон Паркінсона
Будь яка робота завжди заповнює весь відведений на неї час. Це певний алгоритм, де менше часу = більше зусиль, та більше часу = менше зусиль.
Цей принцип був описаний Сирілом Паркінсоном. Закон ґрунтується на його багаторічному досвіді роботи в державній службі. Вперше він був згаданий у статті, опублікованій в журналі Economist у 1955 році. Для ілюстрації цього принципу він навів приклад з бабусею та племінницею.
Суть принципу в тому, що робота розширюється, щоб заповнити час, відведений на її виконання. Бабуся, маючи цілий день на написання листа, розтягнула процес, відволікаючись на інші справи та сторонні думки. Якби час на написання листа був обмежений, вона б зосередилася і виконала завдання значно швидше.
Цей закон добре ілюструється на прикладі роботи. Маючи тиждень на виконання завдання, працівник буде витрачати на нього цілих 7 днів, хоча можна було б виконати його швидше. Це також можна спостерігати в економічній сфері: незалежно від того, скільки ми заробляємо, наші витрати будуть зростати разом з доходом.
Коли в працівника багато часу, він може відволікатися на щось, мати довші перерви та займатися своїми справами, тим самим не виконуючи основну роботу. Коли час обмежений і немає можливості його подовжити, працівник вчиться використовувати його максимально ефективно та зводити до мінімуму відволікання.
Різноманітні принципи допомагають нам зробити життя зрозумілішим, простішим та більш організованим. Будь-які методики та закони слугують лише допоміжним інструментом для досягнення поставлених цілей. Ви завжди визначаєте мету, до якої прагнете.
Вірте в себе, адже саме ви володієте силою змінювати своє життя. Не бійтеся ставити перед собою цілі та йти до них через різні перешкоди.
