Керівна партія Грузії внесла зміни в остаточну редакцію скандального закону про «іноагентів», які тепер передбачають штрафи для фізичних осіб за нерозголошення даних про агентів «іноземного впливу».

Про це повідомляє Грузия Online.

Грузинська партія посилила закон про "іноагентів"

Зазначається, що зміни стосуються типів інформації, яку офіційні органи можуть вимагати для завершення реєстрації або моніторингу статусу відповідності неурядових організацій, які діють під «іноземним впливом».

Advertisement

Законом передбачено, що для цього уповноважені особи Мін'юсту можуть вимагати персональні дані, у тому числі більшість конфіденційні (за винятком передбаченої законом таємниці), у «всіх осіб, органів, організацій та суб'єктів».

Ненадання такої інформації тягне за собою штраф у розмірі 5 000 ларі (1 800 доларів). Попередня редакція закону не передбачала покарань щодо фізичних осіб.

Хроніка війни в Україні. 21 листопада: «Ми здатні та можемо відповісти»
Більше по темі

Хроніка війни в Україні. 21 листопада: «Ми здатні та можемо відповісти»

Канада скоро надасть Україні систему ППО NASAMS; Умєров відмовився коментувати використання ракет Storm Shadow для удару по РФ; в Україні застосовуються екстрені відключення світла.

Позаурядовий експерт Саба Брачвелі виявив ці зміни після детального вивчення остаточної, вже ухваленої версії законопроєкту.

У відповідь спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі назвав пояснення юристів брехнею. Він висловив думку, що сам закон, як і раніше, не поширюється на фізичних осіб. Їх не планують реєструвати у спеціальному реєстрі.

Advertisement

При цьому Папуашлілі визнав, що фізосіб можуть оштрафувати, якщо вони не нададуть запитану інформацію.

У Грузії опозиція оголосила бойкот парламенту після ухвалення закону про «іноагентів»

Партія «Єдиний національний рух», яка є найбільшою опозиційною партією у Грузії, оголосила бойкот парламенту після ухвалення скандального закону про «іноагентів» раніше у вівторок.

Учасник «Єдиного національного руху» Леван Бежашвілі заявив на екстреному брифінгу, що після прийняття «російського» закону про «іноагентів» партія не бачить сенсу в участі у роботі парламенту.

«В умовах, коли в країні встановився російський режим, нормальна парламентська робота немислима», – сказав він.

Advertisement

Бежашвілі додав, що парламентська більшість була практично «продовженням поліції у залі засідань грузинського парламенту», коли жодному депутату від опозиції не дозволили нормально виголосити промову.

«Тому ми, фракція «Єдиний національний рух» і більшість опозиції, не збираємося продовжувати свою нормальну діяльність за цього режиму, ми переходимо у режим бойкоту», – заявив політик.

До бойкоту також долучилися опозиційні партії «Стратегія Агмашенебелі» та «Лело для Грузії», а також незалежні депутати Тамар Кордзая, Саломе Самадашвілі і Таріел Накаїдзе.

Парламент Грузії схвалив скандальний закон про "іноагентів" у фінальному читанні

Парламент Грузії у третьому, остаточному читанні схвалив закон «Про прозорість іноземного впливу». Закон передадуть на підпис президентці країни.

Advertisement

Незважаючи на протести десятків тисяч громадян, які виходять на акції, та критику міжнародних партнерів Грузії, скандальний законопроєкт підтримали 84 депутати, 30 опозиціонерів проголосували проти.

Президентка Грузії Саломі Зурабішвілі раніше пообіцяла, що накладе вето на цей документ. Згідно з Конституцією Грузії, президент протягом 10 днів підписує та публікує закон або з мотивованими зауваженнями повертає його до парламенту.

Однак «Грузинська мрія» має достатньо голосів, щоб подолати вето. Якщо і після цього президент не підпише закон, його підписує та публікує голова парламенту.

Терміни, протягом яких парламент має подолати вето президента, у Конституції не вказано. Ймовірно, парламент зможе остаточно затвердити закон у середині червня.

Advertisement

В уряді заявили, що можуть зважити на «змістовні рекомендації» від західних партнерів у рамках механізму вето. Зурабішвілі ж відповіла Кабміну, що не ввійде «ні в які маніпуляції з метою його якось ушляхетнити».

Вона запропонувала парламентській більшості ввести закон у дію з 1 листопада після проведення у жовтні парламентських виборів.