Давайте почнемо з визначення того, що таке «Культурний фронт» у широкому розумінні, як я його бачу. Це важливий засіб, який сприяє тому, аби Україна не зникала зі шпальт світових в ЗМІ і світ ще більш згуртовувався у підтримці українців у їхній боротьбі із кремлівським імперіалізмом, зокрема завдяки стабільному надходженню коштів на підтримку Україну. До цієї важливої діяльності залучені митці, співаки, актори, спортсмени, музиканти, окремі активісти та цілі організації.
За останні два роки ми організували та провели понад 200 заходів, йдеться передусім про концерти кращих українських виконавців у Північній Америці. За допомогою місцевих та українських неурядових організацій під час цих заходів нам вдалося зібрати близько 1 мільйона доларів на військові та гуманітарні потреби українців.
ПРИЄДНУЙТЕСЯ ДО НАС
Підписуйтесь на наш Viber-канал.
Навіть після здобуття Україною незалежності в 1991 році український шоу-бізнес дотримувався тієї самої старої формули – наявність у виконавця хітової пісні російською експоненціально розширювала його горизонти та можливості. Це здавалося само собою зрозумілим.
Я точно не збираюся применшувати значення творчого доробку українських митців, які зосередилися на україномовному сегменті музичної індустрії – багато хто з них досяг визначних успіхів. Однак, зрештою, наші топові поп- і рок-виконавці робили вибір на користь ширшого ринку, зокрема й тому, що найбільшими нашими звукозаписними компаніями та платформами розповсюдження контенту переважно керували з Росії.
Війна кардинально усе змінила. Кілька українських виконавців, які досягнули на той час успіху в Росії, вирішили залишитися там і продовжувати виступати, ніби нічого не сталося, не бажаючи жертвувати всім, що вони накопичили в сенсі статусу, грошей та іншого майна. Однак більшість українських митців відкрито засудили російську агресію та підтримали рідну країну. Вони повернулися в Україну, відмовившись від будь-якої співпраці з колегами з країни-агресорки, й або відмовивились від свого російського репертуару, або переклавши тексти своїх пісень з російської на українську. Таким чином ці артисти поклали край «російському» етапу своєї кар’єри та розірвали усі зв’язки із величезним ринком «СНГ», не дивлячись на великі втрати з точки зору кількості прихильників, обсягу роялті та інших фінансових можливостей.
Деякі з українських митців навіть вступили до лав ЗСУ. За два роки війни чимало українських спортсменів, співаків та артистів загинули на фронті. А багато хто досі займаєся тим, що вміє робити найкраще – своїм мистецтвом – гастролюючи Україною (де це можливо) та за кордоном – Європою та Північною Америкою.
Ось як це відбувається в реальності. Середній тур зазвичай складається з 10 концертів у великих містах США та Канади, в середньому це передбачає два-три тижні в дорозі, здебільшого літаком, іноді автомобілем. Кожен концерт приносить гроші від продажу квитків та супутніх товарів, а тако ж із пожертв глядачів та реалізації певних предметів з аукціону.
Бувало, що ставки на лоти живого аукціону, такі як підписані відомими особами українські прапори, футболки чи артефакти, сягали від 15 до 20 тисяч доларів за лот. Кожне шоу може принести десятки тисяч доларів після вирахування логістичних та операційних витрат. Ці кошти перераховуються певній довіреній неурядової організації, яку зазвичай обирає сам артист, і потім ця організація доставляє те, що було наперед визначено домовленостями з артистом, отримувачу. Це можуть бути дрони для певного підрозділу, кошти для реабілітаційного закладу на придбання протезів або гуманітарні вантажі для конкретного підрозділу, лікарні чи школи. Увесь процес забирає відносно небагато часу.
Також спостерігається суттєвий прогрес у просуванні українських артистів, які стали популярними останнім часом. Дехто з них уже мав нагоду здійснити світове турне – те, на що вони навряд чи могли розраховувати раніше на такому ранньому етапі кар'єри.
Крім того, є кілька популярних російських артистів, які зайняли чітку антивоєнну та антипутінську позицію, постійно висловлюються на підтримку України й втекли з Росії на самому початку війни. Вони пожертвували всім, що мали, обравши чисте сумління, а не фінансові вигоди.
Ось тут і з’являються спекуляції, які активно підживлює Кремль. Нерідко лунають запитання або висловлюються сумніви: «Кому це потрібно під час війни?» «Цей артист раніше був популярний в Росії», «Цей артист виступав в Росії», «У цього артиста були пісні російською, а тепер вони перевзулися у повітрі», «Чому він не йде до армії?» й таке інше... Але запитайте себе, на чию користь працюють ці запитання та скептичні висловлювання?
Попри все, впродовж останніх двох років відбулися сотні яскравих подій, були зібрані мільйони доларів, врятовані тисячі життів, десятки втрачених на фронті рук та ніг бійців були замінені сучасними протезами, гуманітарна допомога була доставлена тим, хто її найбільше потребував, тисячі дронів атакували ворожі об’єкти, а сотні тисяч людей мали можливість відволіктися від життєвих негараздів, відпочити та об'єднатися з однодумцями. Кілька десятків наших артистів невтомно працювали над цим. Дискредитувати чи скасовувати їх – це справжнє безглуздя, до того ж це не приносить жодної користі нікому, окрім прибічників Кремля.
Не дивлячись ні на що, ми продовжуватимемо свою справу, і це, я впевнений, робитимуть і інші наші однодумці, спонукаючи світ якомога активніше підтримувати Україну у будь-який можливий спосіб. «Культурний фронт» цілком реальний, і його вплив на людей цілком реальний.
Ми добре знаємо людей, з якими співпрацюємо, і довіряємо їм, ми чітко розуміємо, заради чого ми це робимо, і бачимо фактичні результати своєї роботи – усе це переважає для нас будь-який «побічні шуми».
Щоб там не було, ми обираємо боротися за Україну, роблячи те, що вміємо робити найкраще – даючи можливість митцям робити те, що відповідає їхнім здібностям. І підтримувати бадьорість духу інших людей, об’єднуючись у спільних зусиллях, спрямованих на те, аби Україна залишалася на порядку денному світу й не припинявся потік пожертв на підтримку як українського війська, так і цивільного населення країни.
Погляди, висловлені автором у цій статті, можуть не поділятися Kyiv Post.
